Костели і каплиці України / ГОЛОВНА СТОРІНКА: 563

МУКАЧЕВО. Каплиця св. Йосифа (133?). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

Створено 07.04.2021 10:37

89600 Мукачево,
вул. Миру, 51

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

У 1880 році почав обвалюватись неф костелу св. Мартина з Туру (перша документальна згадка про храм датується 1332-1335 роками). Тому 1904 року його довелось розібрати, проте апсиду костелу (його вівтарну частину, святилище) залишили. Частково на місці знесеної культової споруди у 1904-1905 роках збудували новий готичний мурований костел св. Мартина з Туру, а відновлення та реконструкцію вівтарної частини старого храму взяв на себе Національний комітет охорони пам’яток старовини і культури.


МУКАЧЕВО. Колишній костел св. Мартина з Туру (133?). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

Створено 06.04.2021 10:21

89600 Мукачево,
вул. Миру, 9

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

За не підтвердженими даними, костел у Мукачеві збудували ще у XIII столітті, проте перша документальна згадка про храм датується 1332-1335 роками. Далі костел у письмових джерелах з'являється у 1356-1357 та 1493 роках. Є підстави вважати, що святиня в другій половині XV чи в першій половині XVІ століть зазнала значної реконструкції.


05.04.2021 МУКАЧЕВО (Закарпатська обл.), кафедральний собор св. Мартина з Туру, зовні та внутрі

Створено 05.04.2021 11:24

Опубліковано фотознімки зовнішнього та внутрішнього вигляду спорудженого у 1904-1905 роках кафедрального собору св. Мартина з Туру у Мукачеві на Закарпатті.


ТЩЕНЕЦЬ. Каплиця без титулу (1889). Львівська обл., Мостиський р-н

Створено 02.04.2021 14:23

81323 Тщенець

Тщенець у документах вперше зустрічається у 1418 році. У XIX та першій частині XX століть належав родині Юнгів, коштом яких споруджувалось три римсько-католицькі святині у селі. Проживає у ньому понад півтисячі мешканців, третина яких вважає польську мову рідною. Входило до Мостиського району, а тепер - до Яворівського.

У 1889 році у Тшенці коштом Владислава та Ванди Юнгів було збудовано дворову неоготичну муровану каплицю-усипальницю - першу римсько-католицьку святиню у селі. Тут відправляли нечасті богослужіння священники із парафії парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах, до якої належали місцеві віряни.


МОСТИСЬКА. Каплиця цвинтарна без титулу (1893). Львівська обл., Мостиський р-н

Створено 02.04.2021 12:49

8130? Мостиська

За непідтвердженими даними, перша писемна згадка про поселення є в Галицько-Волинському літописі з 1244 року, проте більш ймовірною першою згадкою в документах є інша дата - 1392 рік. 1404 року Мостиська отримали магдебурзьке право, підтверджене у 1491 році, а 1434 року стало центром староства. З 1867 року місто було повітовим осередком, а з 1940 року - районним центром (нині належить до Яворівського району). Населення - понад 9 тисяч мешканців.

Мурована каплиця на старому цвинтарі у Мостиськах була споруджена 1893 року коштом місцевих парафіян. Це невелика скромна будівля з необароковими архітектурними елементами. Заслуговують уваги кам'яні скульптури святих Луки та Марка зверху на фасаді, виготовлені у другій половині XVIII століття. Не відомо, коли і звідки вони тут опинились.


МАРТИНІВКА. Каплиця цвинтарна без титулу (1926). Рівненська обл., Рівненський р-н

Створено 01.04.2021 11:36

35364 Мартинівка

Мартинівку заснувала 23 липня 1873 року угодою про купівлю майже 279 гектарів землі на суму 4000 рублів сріблом спільнота чеських переселенців із сіл Вітєєвес, Богуньов і Рогозна округу Полічка. Спочатку мала статус колонії Грушвиці, а від 1887 року стала самостійною адміністративною одиницею. 18 квітня 1947 року відбулась рееміграція чеських колоністів в Судетську область Чехословаччини. Нині у селі проживає понад сотня мешканців.

Чеські переселенці в Мартинівці були римо-католиками та послуговувались храмом у сусідній Грушвиці. 1888 року вони заклали кладовище у своєму селі, а 1926 року спорудили там невеличку муровану каплицю. Цеглу для неї виготовили у сусідній Дібрівці в цегельні чеха Кубіна. Після 1947 року каплиця не використовувалась та поступово руйнувалась.


УГРИНІВ. Колишній костел св. Катерини (1779). Львівська обл., Сокальський р-н

Створено 31.03.2021 13:57

80012 Угринів

Угринів постав ще у руські часи, у XIII столітті як власність якогось Гуріна та тривалий час називався Гурін. 1515 року отримав магдебурзьке право. У 1946-1947 роках із Угринова, який тоді належав Польщі, в Україну вивезли частину місцевих жителів, а 1951 року, коли село повернулось в Україну, завезли інших - із Турківського району. У 1951-1993 роках називався Дібровкою. Входить до Червоноградського району (раніше - до Сокальського).

Парафію в Угринові та перший (дерев'яний) костел заснував у 1450-1460 роках місцевий власник Ян Угринівський. Черговий власник Петро Голдач, який 1515 року отримав для свого села магдебурзьке право, її відновив. Проте у 90-х роках XVI століття парафію перейняли протестанти, а повернулась вона в лоно Церкви у XVII столітті. Не відомо, коли у XVIII столітті розпочалось спорудження барокового мурованого костелу, проте датою завершення його будівництва є 25 листопада 1779 року. Бо саме тоді новоспоруджений храм освятив львівський о.-канонік Томаш Зуб-Зданович.


Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет