Костели і каплиці України / ГОЛОВНА СТОРІНКА: 563

ДЕЛЕВА. Колишній костел Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (1912). Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н

Створено 30.03.2021 13:39

78023 Делева

Уперше в документах село згадується 1427 року, коли король Владислав Ягайло віддав його парафії свв. Миколая і Катерини у Коропці в якості фінансового забезпечення її діяльності, що залишалось незмінним аж до ХХ століття, та надав Делеві магдебурзьке право, обмежене юрисдикцією настоятеля коропецької парафії. Проте поселення є старшим, про що свідчать розташовані на його території два городища та шість давньоруських підплитових поховань. 1939 року в Делеві проживало 1950 мешканців, з них 1930 українців (1670 греко-католиків і 260 римо-католиків), 10 поляків та 10 євреїв. Нині ж тут понад 1700 селян. Належало село до Тлумацького району, а тепер - до Івано-Франківського.

Зрозуміло, що нечисленні місцеві католики латинського обряду належали до парафії у Коропці. Першу каплицю (дубову) у Делеві було збудовано у другому десятилітті XVIII століття коштом коропецького настоятеля о. Ігнатія Божина. А наступна і вже мурована святиня постала 1912 року завдяки о. Михаїлу Папроцькому. Її збудували за найменшим (на 200 вірян) із трьох типових костельних проектів львівського архітектора Тадеуша Обмінського.


ГРУШВИЦЯ. Колишній костел св. Вацлава (1928 - 1930). Рівненська обл., Рівненський р-н

Створено 29.03.2021 14:19

35364 Грушвиця

Грушвиця у документах вперше згадується 1565 року, проте поселення значно старіше (зокрема, тут існує досліджене городище Х-ХІ століть). У другій половині XIX століття в Грушвиці та її околицях поселились чеські, польські та німецькі колоністи. Їх нащадки у різні часи були репатрійовані, зокрема, 1948 року - чехи, а їх місце зайняли навколишні селяни, а потім - українці з Польщі, Словаччини та Полісся. Нині у селі, що поділяється на Грушвицю Першу і Грушвицю Другу, проживає відповідно близько дев'яти та двох сотень мешканців.

У 1756 році місцевий власник Ян Каменський збудував у селі дерев'яну капличку, яку 1809 року замінила нова і теж дерев'яна. Її добудував Ян Томашевич. Переважну більшість вірян складали чехи. На підставі угоди між єпископами Луцька та Оломоуц (Чехія) сюди до 1925 року направляли священників з Чехії (оо. Клемент Журек, Йозеф Стршиж та Одрей Кршенек).


29.03.2021 На порталі «Костели і каплиці України» введено нові райони

Створено 29.03.2021 14:19

На порталі 'Костели і каплиці України' введено нові райони відповідно до нового адміністративно-територіального устрою країни (за винятком Донецької та Луганської областей, а також Криму). Причому, на сторінках святинь старий район, якщо він змінився на новий, подано в дужках, а на головній сторінці ще деякий час буде показано лише старий район (нове районування досі не стало звичним).

Окрім того, в тих областях, де є багато римсько-католицьких храмів, а це - Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Закарпатська, Волинська, Рівненська, Житомирська, Вінницька та Хмельницька, можна тепер їх вибирати також і по районах (нових). Варто зауважити, що кількість представлених на сайті нинішніх та колишніх католицьких святинь латинського обряду вже перевищила тисячу і складає 1038.


ЛЕЩАТІВ. Колишній костел без титулу (1937 - 1938). Львівська обл., Сокальський р-н

Створено 26.03.2021 10:04

80030 Лещатів

Перша документальна згадка про Лещатів (Лещитів) датується 1397 роком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало від 300 до 400 мешканців, нині їх також менше чотирьох сотень. До 1934 року було центром гміни. З радянських часів село входило до Сокальського району, а тепер - до Червоноградського.

Римо-католиків у Лещатові було небагато навіть у часи ІІ Речіпосполитої, належали вони до парафії св. Архангела Михаїла у Тартакові. У 1937-1938 роках, коли чисельність місцевих вірних перевищила сотню, в центрі села збудували філіальний мурований костел у стилі конструктивізму, який почав діяти 1939 року. У храмі був орган. До цієї святині доїздили також католики латинського обряду із сусідніх сіл.


ПОВОРСЬК. Колишній костел свв. Апостолів Петра і Павла (1931 - 1936). Волинська обл., Ковельський р-н

Створено 25.03.2021 12:49

45050 Поворськ

У документах Поворськ уперше згадується 29 травня 1498 року. В ІІ Речіпосполитій був центром гміни. 1921 року тут проживало 779 мешканців, з них 602 українців та 124 поляків. Нині ж населення села складає понад 1800 осіб.

Нечисленні місцеві римо-католики отримали свою каплицю (дерев'яну) лише 1924 року. Мала вона титул Пресвятого Серця Ісуса. Цього ж року тут було засновано парафію. У 1931-1936 роках святиню замінив новий і теж дерев'яний костел, споруджений завдяки зусиллям настоятеля о. Болеслава Жилінського. Цей храм отримав титул свв. Апостолів Петра і Павла. Наприкінці 30-х років парафія нараховувала понад 2600 вірних та обіймала понад чотири десятки навколишніх сіл (дерев'яні філіальні каплиці були у Черську та Грив'ятках).


ГРІМНЕ. Колишній костел Пресвятої Діви Марії (1936 - 1940). Львівська обл., Городоцький р-н

Створено 24.03.2021 12:37

81565 Грімне

Поселення Грімне (Громно, Грумно або Румно) вперше документально згадується у 1410 та 1440 роках. Цікаво, що у різні часи селом володіли архієпископ Ян Скарбек, а також інші духовні особи та інституції. 1880 року тут проживало 2239 мешканців, з них 1442 українців та 780 поляків, а нині - менше 1300 осіб. Село належало до Городоцького району, а тепер - до Львівського.

Парафію 1471 року тут заснував місцевий власник Станіслав Ходецький. Відомо, що дерев'яний костел був знищений у 1618-1621 роках під час турецько-татарських нападів. Тоді парафією опікувались бернардини, проте у 1648 році козаки і татари спалили їх монастир та черговий дерев'яний храм. Відновлену через два роки настоятелем о. Кшиштофом Всьцісьлічем святиню частково пошкодили під час військвих дій 1672 року.


МАНЬКІВЦІ. Колишній костел Пресвятої Трійці (1786 - 1789). Вінницька обл., Барський р-н

Створено 23.03.2021 12:19

23030 Маньківці

Перша документальна згадка про село Маньківці, яке раніше називалось Тягин, датується 1539 роком. Нині у селі, що входило до Барського району, а тепер - до Шепетівського, проживає близько тисячі мешканців.

Перший костел (ймовірно, дерев'яний) у Маньківцях збудували 1763 року. А в 1786-1789 роках його замінив мурований коштом місцевого власника Йосифа Дембського храм. У 1793 році його син Ігнатій Дембський збільшив фінансово-майнове забезпечення парафії, яку тут заснували, можливо, ще до спорудження мурованої святині. Відомо, що вже 1795 року відбулась візитація цієї парафії.


Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет