30418 Цмівка,
f.b.: 439870723043528

Маленьке село Цмівка зараз нараховує близько двохсот мешканців, з них римо-католиків (разом із сусідніми селами) майже сотня.

У 1920-1922 роках тут було споруджено дерев’яний костел. У 1928 році радянська влада закрила храм і зробила з нього зерносховище. У 1989 році майбутній єпископ о. Станіслав Широкорадюк OFM розпочав клопотання щодо повернення святині, а протягом 1992-1994 років о. Петро Ботвін OFM обмурував цей костел цеглою. 1994 року храм освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.

31630 Чемерівці,
вул. Центральна, 2,
+380 (3859) 924-95

Поселення Чемерівці відоме у документах від 31 грудня 1450 року, коли воно отримало магдебурзьке право. З 1959 року Чемерівці мають статус селища міського типу, є районним центром. Населення - близько 5200 мешканців.

Раніше місцеві римо-католики не мали свої святині. У 1994-1997 роках у Чемерівцях було споруджено мурований костел завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. 24 серпня 1997 року єпископ Ян Ольшанський MIC консекрував храм.

30514 Черніївка,
вул. Шкільна, 29а

Вперше село Черніївка згадується 1710 роком. Нині тут проживає трохи більше двох сотень мешканців.

Католики латинського обряду Черніївки не мали своєї святині. Разом з римо-католиками із сусідніх сіл Котюржинці та Блидні кількість місцевих вірян не перевищує сотню. Сучасний мурований костел тут було споруджено завдяки зусиллям майбутнього єпископа о. Станіслава Широкорадюка OFM.

У 1992 році цей храм освятив тодішній єпископ- ординарій Кам'янець- Подільський Ян Ольшанський MIC.

31647 Черче,
вул. Леніна, 50

Перша писемна згадка про село Чер(н)че датується 1493 роком як власність кам'янецьких єпископів, проте його вік значно старший, про що свідчать залишки давньоруського городища (за назвою воно раніше належало православному монастирю). Як містечко відоме з 1565 року, а в 1578 році одержало магдебурзьке право. Нині у селі проживає понад шість сотень мешканців.

У 1637 році на невеликому пагорбі у центрі Черчого коштом Кам'янецького єпископа Павла Пясецького було споруджено сучасний готичний мурований костел. Храм значно постраждав у період панування на Поділлі турків протягом 1672-1699 років, проте 1717 року його реставрували на кошти парафіян та єпископа Стефана Рупневського.

32473 Чимбарівка,
вул. Центральна, 5А

Невеличке село Чимбарівка, в якому нині проживає близько сотні селян, виросло десь на початку XIX століття із слободи у лісі неподалік Жванчика, який зараз називається Великим. Входило до Дунаєвицького району, а від 2020 року - до Кам'янець-Подільського.

Відвідували місцеві римо-католики парафіяльний дерев'яний костел Успіння Богородиці у (Великому) Жванчику, споруджений у 1796-1797 роках та освячений 1797 року єпископом Михайлом Сераковським, а власної святині не мали. Спорудження філіального мурованого костелу у Чимбарівці відбулось у 1994-1996 роках завдяки зусиллям оо. Марека Бзіньковського та Йосифа Чопа. Цим храмом послуговується майже сотня католиків латинського обряду понад десяти сусідніх населених пунктів, у тому числі і Великого Жванчика, оскільки їх костел радянська влада зищила ще 1933 року.

31310 Чорний Острів,
вул. 1 Травня, 96

Поселення вперше документально згадується 1366 року як Чорний Городок, однак у другій половині цього ж століття (зокрема, в 1493 і 1495 роках) - це вже Чорний Острів. Магдебурзьке право отримав 1556 року. На початку 80-х років тут проживала тисяча мешканців, нині селище (міського типу), яким він став 1957 року, має менше тисячі осіб.

Перший (дерев'яний) костел у Чорному Острові збудував місцевий власник Михайло Корибут Вишневецький у XVII столітті, проте цей храм був повністю знищений нападниками. Вважається, що спорудження мурованого храму розпочав 1797 року черговий власник Михайло Пшездецький, проте, за інформацією схематизмів Луцько-Житомирської дієцезії, його будівництво розпочали ще 1720 року Вишневецькі, які володіли містом до 1744 року (втім, може тоді постав наступний дерев'яний костел на заміну зруйнованому).

32333 Чорнокозинці

Чорнокозинці вважаються заснованими 1367 року, із середини XVст. до кінця XVIIIст. належали Кам'янець-подільському катедральному капітулу та були резиденцією місцевих єпископів. 1519 року отримали статус міста, якому 1578 надали магдебурзьке право. Нині є селом із населенням понад чотири сотні мешканців.

Чорнокозинський замок, побудований наприкінці XIV - на початку XV століть, використовувався в якості резиденції кам'янець-подільськими єпископами. І, принаймні, двоє з них у Чорнокозинцях завершили своє земне життя - Миколай Лабунський (1467 року у замку) та Миколай Дембовський (1757 року у літньому палаці, який у 1716-1721 роках біля підніжжя замкової гори збудував єпископ Стефан Рупневський).