31337 Мацьківці

Село Мацьківці відоме під назвами Macrkocze (1383р.), Mashowce (1668р.), Mackowce (1784р.), Мацьковці (1789р.), Мацевці (1805р.), Myszkowce (1820р.), Мацковці (1862р.) та Майковці (1898р.). Значну частину його населення, чисельність якого становить близько тисячі мешканців, складають українці польського етнічного походження, чиї предки-мазури оселились тут ще у XVII-XVIII століттях.

У 1801 році у Мацьківцях було споруджено костел, проте 1936 року його зруйнувала радянська влада. Недалеко від місцевого цвинтаря, у північно-східній частині села знаходилась придорожня капличка, яку знищили 1937 року. У 1995-1998 роках з ініціативи та під керівництвом Франциска Бялобжицького на цвинтарі збудували мурований костел, який консекрував єпископ Ян Ольшанський MIC. 2007 року поруч із храмом спорудили парафіяльний будинок. Мацьківцями опікувались оо.-єзуїти (товариство Ісуса) з парафії св. Анни у Хмельницькому на Гречанах, поки 8 вересня 2010 року тут не постала самостійна парафія, яку стали обслуговувати францисканці конвентуальні. У 2010-2012 роках у Мацьківцях працював настоятелем майбутній єпископ о. Едвард Кава OFM Conv. В парафії служать сестри-служебниці Святого Духа.

32463 Миньківці,
вул. Нагірна, 2

Миньківці вперше згадуються в документі від 20 жовтня 1407 року. У 1637 році поселення отримало магдебурзьське право. У радянські часи якийсь час було районним центром, проте 27 січня 1959 року Миньковецький район було ліквідовано. Проживає тут близько півтори тисячі мешканців.

Попередній миньковецький костел вважається збудованим коштом Ігнатія Сцібур-Мархоцького у 1797 році, проте відомо, що ще 1741 року майстер Іван Копровський уклав з Михайлом Жевуським угоду щодо зовнішнього розпису храму, спорудження якого мало завершитись влітку того ж року. За радянської влади святиню розібрали та з отриманого каменю спорудили середню школу.

32140 Михайлівка,
вул. Центральна, 1

Поселення Михалпіль, як до 1946 року називалась Михайлівка, вважається заснованим у XVI столітті. 8 березня 1605 року отримало магдебурзьке право. У 80-х роках ХІХст. мало понад 1800 мешканців, наприкінці 90-х років ХІХст. - на початку ХХст. понад 2400, нині ж у селі проживає близько шести сотень осіб. Містечко було центром волості, у 1923-1959 роках - райцентром, потім увійшло до Ярмолинецького району, а 2020 року - до Хмельницького.

1 листопада 1743 року власник Михалполя Міхал Жевуський підписав акт фундування костелу та парафії, пожертвувавши для них земельну ділянку під храм та парафіяльний будинок, значні наділи орної землі і кошти на утримання святині, душпастиря та органіста. Будівництво дерев'яного костелу під титулом Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією і св. Архангела Михаїла завершили 1744 року, цього ж року було засновано місцеву парафію. Головний вівтар храму містив образ Матері Божої Ченстоховської.

32434 Морозів

Село Морозів вперше у документах згадується 1542 роком, а населяє його нині понад сім сотень мешканців.

Раніше місцеві римло-католик не мала власного храму. Римсько-католицьку спільноту у Морозові було зареєстровано 1991 року. Спорудження свого мурованого костелу тут завершили 1998 року його консекрацією, яку здійснив тодішній ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Ян Ольшанський MIC. Було також збудовано парафіяльний будинок.

32009 Мудриголови,
вул. Шкільна, 1

Мудриголови відомі, принаймні, із 1836 року. Нині тут проживає понад шість сотень селян.

Душпастирство у селі проводиться з 1991 року, було зареєстровано парафіяльну спільноту. А у 1993-1995 роках тут завдяки о. Владиславу Ванагсу із Городка постав мурований костел, який у 1994 році освятив єпископ Ян Ольшанський MIC. Чисельність місцевої громади римо-католиків разом із вірянами сусідньої Соснівки перевищує дві сотні.

32409 Мушкутинці,
f.b.: 1576032019463738

Село Мушкутинці, яке поділяє на дві частини річка Студениця, налічує нині менше тисячі мешканців, тоді як 1901 року лише католиків, які складали дві третини населення села, було 1487 душ обох статей.

Місцеві римо-католики до І світової війни належали до парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях, своєї святині не мали. Після відродження Церкви у 80-х - 90-х роках минулого століття увійшли до парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Голозубинцях. Мурований костел тут збудували, ймовірно, наприкінці 2000-х - на початку 2010-х років. Якийсь час адміністраторем парафії був настоятель у Дунаївцях.

32424 Нестерівці,
вул. Лісна, 1

Вперше документально село Нестерівці згадується у податкових списках 1493 року. Нині тут проживає майже 1300 мешканців.

Відомо, що 1583 року у селі був католицький священник, проте відсутня інформація щодо храму у Нестерівцях. Пізніше місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях та своєї святині не мали. Спочатку для богослужінь пристосували каплицю у житловому будинку. У 1993 році під керівництвом о. Марка Бзінковського було розпочато будівництво філіального мурованого храму, яке завершили на початку XXI століття. Костел освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.