32392 Китайгород

Містечко засноване 1607 року Андрієм Потоцьким на теренах, заселених ще раніше, про що свідчать виявлені археологами залишки поселень. Після великої пожежі, що сталась 1881 року, воно нараховувала приблизно тисячу мешканців, 1893 року - вже 2585, 1905 - 3200, нині село має менше півтисячі осіб. У 1923-1931 роках Китайгород був райцентром.

За інформацією схематизмів Луцько-Житомирської дієцезії, парафія Відвідин Пресвятої Діви Марії в Китайгороді мала громадську цвинтарну каплицю у містечку, принаймні, у період 1876 - 1889 років, проте пізніше вона вже не згадується.

32370 Колибаївка,
вул. Костельна, 1

Село згадується в документах першої половини XV століття як Колибаїв або Колибів ґрунт. У 1589 році його отримав Ян Бенгер, і назва поселення змінилась на Янчинці. На початку XVIIст. повернулась стара назва Колибаїв, а з 1679 року село знову називається Янчинці, а Колибаївкою стало, ймовірно, у радянські часи. Більшість мешканців мала польське етнічне походження. Нині проживає тут понад 1700 селян.

Ще перед І світовою війною тут розпочали будівництво свого костелу, проте не встигли його завершити. Наприкінці 1992 року була виділена земельна ділянка під будівництво храму, а його спорудження розпочалось весною наступного, 1993 року і проводилось завдяки зусиллям о. Романа Тварого із Кам'янця-Подільського.

31612 Кутківці,
вул. Центральна, 19

Перша згадка у документах про Кутківці датуться 1493 роком, є згадки також у 1537, 1565 і 1581 роках. Принаймні, від 1870 року село належало родині архіпастирів Львівських Фердинанда і Каетана Кіцьких. На початку 80-х років тут проживало приблизно 970 мешканців, 1893 року - 1133, 1905 року - 1543, нині - менше 1400 осіб. До 2020 року село входило до Чемеровецького району.

Будівництво сучасного мурованого костелу в Кутківцях розпочав своїм коштом місцевий власник Каетан Ковальковський, завершилось воно, в основному, 1786 року. Август Кіцький, до якого перейшли місцеві маєтності після одруження із Маріаною Ковальковською, 1789 року фундував заснованій ним тоді парафії значне фінансово-матеріальне забезпечення, зокрема, 900 злотих на утримання настоятеля, 400 - для вікарія, земельні ділянки під храмом, парафіяльним домом та іншими костельними спорудами, а також орну землю та луки. Пізніше парафія отримала ще й інші пожертви від власників сусідніх сіл.

32414 Лошківці,
вул. Центральна, 124а

Село Лошківці відоме, принаймні, з 1570 року. Чисельність його населення нині - понад тисяча мешканців, з них майже кожен третій є римо-католиком.

Місцева спільнота вірян належала до парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Солобківцях і раніше свого храму не мала. З відродженням релігійного життя вони послуговувались каплицею у пристосованому будинку, а у 1992-1994 роках завдяки зусиллям о. Владислава Ванаґса тут збудували мурований костел, який освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.

32430 Міцівці,
вул. Набережна, 35,
+380 (3858) 972-40

Вперше у документах поселення Міцівці згадується 1404 роком. Раніше називалось Стрихівці, Трихівці та Городище (на його околиці було давньоруське городище). Село періодично згадується також у документах XVI, XVII та XVIII століть. Станом на 1890 рік у ньому проживало 825 осіб чоловічої статі, з них 210 - римо-католиків. 1909 року загальна кількість мешканців (обох статей) становила 2164, а римо-католиків було 661. Нині тут проживає півтори тисячі селян.

Віряни села належали до парафії св. Йосифа у Підлісному Мукареві. 2003 року у Міцівцях розпочалось будівництво власного мурованого костелу. 21 липня 2006 року єпископ Леон Дубравський OFM створив тут парафію. Храм вже збудований, проте потребує закінчення, оздоблення та оснащення. У підвальному приміщенні облаштовано каплицю, у якій і проводяться богослужіння.

32463 Миньківці,
вул. Нагірна, 2

Миньківці вперше згадуються в документі від 20 жовтня 1407 року. У 1637 році поселення отримало магдебурзьське право. У радянські часи якийсь час було районним центром, проте 27 січня 1959 року Миньковецький район було ліквідовано. Проживає тут близько півтори тисячі мешканців.

Попередній миньковецький костел вважається збудованим коштом Ігнатія Сцібур-Мархоцького у 1797 році, проте відомо, що ще 1741 року майстер Іван Копровський уклав з Михайлом Жевуським угоду щодо зовнішнього розпису храму, спорудження якого мало завершитись влітку того ж року. За радянської влади святиню розібрали та з отриманого каменю спорудили середню школу.

32434 Морозів

Село Морозів вперше у документах згадується 1542 роком, а населяє його нині понад сім сотень мешканців.

Раніше місцеві римло-католик не мала власного храму. Римсько-католицьку спільноту у Морозові було зареєстровано 1991 року. Спорудження свого мурованого костелу тут завершили 1998 року його консекрацією, яку здійснив тодішній ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Ян Ольшанський MIC. Було також збудовано парафіяльний будинок.

32409 Мушкутинці,
провул. Ювілейний, 2,
f.b.: 1576032019463738

Село Мушкутинці, яке поділяє на дві частини річка Студениця, документально відоме, принаймні, з першої половини XIX століття. На початку 80-х років цього століття воно (разом із сусідніми Антонівкою та Вінцентівкою, що нині є чатиною Держанівки), нараховувало дев'ять сотень мешканців, 1893 року у Мушкутинцях проживало 651 селян, нині село має понад дев'ять сотень осіб. До 2020 року входило до Дунаєвицького району.

Місцеві католики латинського обряду раніше належали до парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях та, не маючи своєї святині, відвідували парафіяльний костел, розташований на відстані понад п'яти кілометрів.

32424 Нестерівці,
вул. Лісна, 1

Вперше документально село Нестерівці згадується у податкових списках 1493 року. Нині тут проживає майже 1300 мешканців.

Відомо, що 1583 року у селі був католицький священник, проте відсутня інформація щодо храму у Нестерівцях. Пізніше місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях та своєї святині не мали. Спочатку для богослужінь пристосували каплицю у житловому будинку. У 1993 році під керівництвом о. Марка Бзінковського було розпочато будівництво філіального мурованого храму, яке завершили на початку XXI століття. Костел освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.

32660 Нова Гута

Село Нова Гута, чисельність мешканців якого ледве перевищує три сотні, вважається заснованим 1662 року.

Разом із сусідніми Рудківцями Нова Гута налічує понад сотню римо-католиків. На початку 90-х років минулого століття вони своїм коштом збудували невеликий мурований костел. Цей храм консекрував 1993 року єпископ Ян Ольшанський MIC.