24032 Вендичани,
вул. Вінницька, 71

Село Вендичани вважається заснованими 1622 року, бо саме тоді вперше згадується у докуиенті. 1985 року воно отримало статус селища міського типу. Проживає тут понад 3700 мешканців.

Раніше місцеві католики латинського обряду належали до парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Озаринцях та своєї святині не мали. І лише у посткомуністичний період, 1992 року тут було зареєстровано релігійну спільноту, реєстрація свідоцтва датується 8 серпня 1995 року (рішення №157, св. №818).

23420 Вербовець,
вул. Зарічна, 6,
+380 (4356) 346-66

Перша документальна згадка про Вербовець датується 1439 роком, згадується також у 1530, 1542 і 1566 роках. 7 червня 1607 року село отримало магдебурзьке право, приблизно тоді місто мало 3661 мешканців. У 1796-1804рр. Вербовець був центром повіту. 1893 року тут проживало лише 2584 жителів, нині - понад шість сотень осіб. Село входило до Мурованокуриловецького району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Перший дерев'яний костел св. Архангела Михаїла у Вербовці, збудований коштом короля Зигмунда ІІІ Вази, постав 1607 року, коли поселення отримало магдебурзьке право, проте станом на 1717 рік храм вже був руїною. Відновлена у 1752 році дерев'яна святиня згоріла в ніч на Пасху 1798 року від розведених вогнищ. Від 1752 року тут також велись метричні книги.

23432 Вищеольчедаїв

Ольчедаїв (Алчедаєв, Галчедаєв), який, принаймні, від XVIIIст. називається Ольчедаєвом Вищим на відміну від молодшого Ольчедаєва Нижчого, документально відомий з 1431 року, є також згадки у 1452, 1464 і 1469 роках. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 1320 мешканців, 1893 року - вже 2357, 1905 року - 2687, нині - понад 2200 осіб. Село входило до Мурованокуриловецького району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Католики латинського обряду Ольчедаєва Нижчого раніше належали до яришівської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, а достовірну інформацію щодо приналежності римо-католиків Ольчедаєва Вищого до цієї чи іншої парафії встановити не вдалось. Відомо лише, що вони не мали своєї святині.

24531 Дзигівка

Дзигівка ввжається заснованою 1500 року, у 1787 році стала містечком, була центром волості. 1881 року тут проживало 3956 мешканців (переважно - євреїв), 1893 року - 5041, 1905 року - 7413, нині ж Дзигівка є селом з населенням три тисяч осіб, з яких лише близько сотні є римо-католиками. Входила до Ямпільського району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Католики латинського обряду містечка належали до парафії Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі. У 1803-1805 роках у Дзигівці було споруджено сучасний мурований костел коштом місцевого власника Вікентія Ярошинського. Фундаційний акт він підписав 14 квітня 1804 року, а 28 серпня цього ж року звернувся із проханням до управляючого єпископа про заснування у містечку самостійної парафії, яку виділили із томашпільської 1806 року.

23440 Котюжани

Котюжани вважаються наступником поселення Котюги, зруйнованого ще монголо-татарами. Офіційна дата заснування села - 1450 рік. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало понад 1200 мешканців, наприкінці цього століття - близько півтори тисячі, нині ж - менше тисячі осіб. Село входило до Мурованокуриловецького району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої діви Марії у Сніткові. Наприкінці ХІХ століття їх було в Котюжанах понад півтисячі - найбільше із усіх сіл, що належали до цієї парафії.

23453 Лучинець,
вул. Чапаєва, 30А,
+380 (4356) 333-94

Заснування поселення Лучинець датується 1500 роком. У 1923-1931 роках воно було районним центром, нині у селі проживає менше тисячі мешканців.

Перший (дерев'яний) римсько-католицький храм тут спорудили 1764 року коштом подільського воєводи Михайла Жевуського, проте 1840 року святиню знищила пожежа. Мурований неоготичний костел, який постав у селі завдяки Уруським, 1860 року освятив о.-прелат Павловський. У 1910 році храм розширили зусиллями Аполлінарія Ковальського та знову освятили.

24000 Могилів-Подільський,
вул. Володимирського, 15,
+380 (4337) 241-51,
f.b.: 2894303350804824, 100018151518428

Перша згадка про поселення на місці сучасного Могилева-Подільського датована 1450 роком. Місто ж заснував 1595 року Могила Ієремія, побудувавши тут свій замок, і назвали його Могилів на Дністрі (лише у радянські часи змінили назву на Могилів-Подільській). У 1743 році отримав магдебурзьке право. 1795 року Могилів, який викупила російська скарбниця у його власника, став повітовим центром та 1796 року отримав статус міста. Нині є районним центром з населенням понад 31 тисячу мешканців.

У 1743 році коштом власників міста родини Потоцьких та завдяки зусиллям о. Симона Христофовича у Могилеві було збудовано вірмено-католицький дерев'яний костел св. Георгія. У 1772-1791 роках на його місці спорудили мурований костел Відвідин Пресвятї Діви Марії на пожертви, зібрані о. Симоном, та надані знову таки ж родиною Потоцьких. Храм освятив 3 липня 1791 року Львівський архієпископ вірменського обряду Валерій Туманович. У костелі знаходився чудотворний образ Богородиці. З 1810 року храм був кафедральним Могилевської вірмено-католицької єпархії, яка 1848 року за розпорядженням Аостольської Столиці увійшла до складу Кам'янець-Подільської дієцезії. Святиня стала римсько-католицьким парафіяльним костелом.

23400 Муровані Курилівці,
вул. Жовтнева, 72 ,
+380 (4356) 241-58, 219-48

Датою заснування містечка прийнято вважати 1492-1493 роки, коли перший поселенець козак Чурило спорудив на лівому березі річки Жван перше житло. Відтоді це поселення називалось Чурилівцями, проте пізніше його назва переросла в Курилівці. У 1775р. селище отримало право на два ярмарка, а 1861 року стало центром Мурованокурилецької волості Ушицького повіту. Нині є селищем міського типу і районним центром з населенням понад 5800 мешканців.

Завдяки зусиллям о. Юрія Нагорного місцеву парафію було зареєстровано 23 травня 1994 року, а будівництво костелу розпочалося у жовтні цього ж року. Спочатку був побудований нижній храм, який освятив єпископ Ян Ольшанський. Потім зусиллями о. Станіслава Піщека завершили спорудження всього костелу.

24041 Озаринці,
просп. Щорса, 17

Перша письмова згадка про Озаринці, які ще називались Ожаринці, датується 1431 роком. У 1921-1923 роках поселення було районним центром. Нині у селі проживає понад 1300 мешканців.

У 1800-1842 роках в Озаринцях було споруджено сучасний мурований костел замість дерев'яного храму, збудованого у 40-х роках XVIII століття коштом графа Дзедушицького і хорунжого Трембовальського. Костел представляє собою класичну базиліку зі шестиколонним тосканським портиком під трикутним фронтоном.

23417 Снітків,
вул. Жовтнева, 9

Снітків у джерелах відомий із XVI століття, 1720 року отримав магдебурзьке право. На кінець XVIII століття був одним з найбагатших містечок Поділля. Наприкінці XIXст. тут проживало майже три тисячі мешканців, а нині їх менше семи сотень.

Зі середини XVIII століття відомо про перший дерев'яний костел у Сніткові, який у 1768-1774 роках замінили новою дерев'яною святинею. У 1845-1857 роках тут постав новий мурований храм. За радянської влади його було перебудовано на Будинок культури. Проте цю колишню святиню так і не повернули римо-католикам.