24100 Чернівці,
вул. Миру, 46

Перша письмова згадка про поселення датується 5 травня 1393 року, згадується також 1432 року як значне. Називалось Черняхівці, Черніївці, Черніїв, а пізніше - Чернівці. У лругій половині XVI століття було Скіндерполем за прізвищем тодішнього власника, а від початку наступного вважалось містечком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 2750 мешканців, нині - понад 2600 осіб. Із 1961 року є селищем міського типу. Було райцентром, а 2020 року увійшло до Могилів-Подільському району.

Відомо, що вже 1629 року у Чернівцях був костел (ймовірно, дерев'яний), душпастир якого о. Андрій Заторський сплатив тоді податок за належне парафії село Коси. Проте сучасний мурований храм постав 1640 року коштом місцевого власника Станіслава Конецпольського.

24100 Чернівці

Перша письмова згадка про поселення датується 5 травня 1393 року, згадується також 1432 року як значне. Називалось Черняхівці, Черніївці, Черніїв, а пізніше - Чернівці. У лругій половині XVI століття було Скіндерполем за прізвищем тодішнього власника, а від початку наступного вважалось містечком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 2750 мешканців, нині - понад 2600 осіб. Із 1961 року є селищем міського типу. Було райцентром, а 2020 року увійшло до Могилів-Подільському району.

Споруджений 1640 року та добудований у 1728 та 1823 роках костел св. Миколая, єп. мч. у Чернівцях радянська влада зачинила спочатку 1937 року, потім - у другій половині 40-х років та стала використовувати його не за культовим призначенням. Місцеві віряни кілька десятиліть безуспішно добивались повернення своєї святині. Окрім того, ще 1946 року цвинтарну каплицю віддали православним.

24100 Чернівці

Перша письмова згадка про поселення датується 5 травня 1393 року, згадується також 1432 року як значне. Називалось Черняхівці, Черніївці, Черніїв, а пізніше - Чернівці. У лругій половині XVI століття було Скіндерполем за прізвищем тодішнього власника, а від початку наступного вважалось містечком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 2750 мешканців, нині - понад 2600 осіб. Із 1961 року є селищем міського типу. Було райцентром, а 2020 року увійшло до Могилів-Подільському району.

На колишньому католицькому кладовищі у Чернівцях власник маєтку у сусідній Саїнці Северин Маньковський перед своєю смертю 1828 року збудував каплицю-усипальницю, яка в усіх схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії аж до 1914 року подається як цвинтарна парафії св. Миколая, єп. мч.. Інколи в джерелах цю каплицю помилково ототожнюють з іншою, збудованою православними та освяченою 1868 року під титулом св. Марії Магдалини.

24531 Дзигівка

Дзигівка ввжається заснованою 1500 року, у 1787 році стала містечком, була центром волості. 1881 року тут проживало 3956 мешканців (переважно - євреїв), 1893 року - 5041, 1905 року - 7413, нині ж Дзигівка є селом з населенням три тисяч осіб, з яких лише близько сотні є римо-католиками. Входила до Ямпільського району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Католики латинського обряду містечка належали до парафії Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі. У 1803-1805 роках у Дзигівці було споруджено сучасний мурований костел коштом місцевого власника Вікентія Ярошинського. Фундаційний акт він підписав 14 квітня 1804 року, а 28 серпня цього ж року звернувся із проханням до управляючого єпископа про заснування у містечку самостійної парафії, яку виділили із томашпільської 1806 року.

24500 Ямпіль

Поселення згадується у документах у першій половині XVIст., проте містечко вважається заснованим близько 1600 року. З 1797 року (за винятком 1794-1804рр.) Ямпіль був повітовим центром, у 1924р. став селищем (міського типу), 1932 року - райцентром, 1985 року отримав статус міста, 2020 року увійшов до складу Могилів-Подільського району. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 4305 мешканців, у тому числі 357 католиків, 1905 року - 6496, нині - понад 10 тисяч мешканців осіб.

Римо-католики містечка спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у далекій Мястківці, яка нині є Городківкою, а після заснування 1806 року самостійної парафії (Зіслання) Святого Духа у розташованій ближче Дзигівці, перейшли до неї. Ще наприкінці XVIII століття тут постала перша, ймовірно, дерев'яна святиня коштом місцевої власниці Катерини Орловської (у дівоцтві - Прушинської).

24500 Ямпіль,
вул. Богдана Хмельницького, 55

Поселення згадується у документах у першій половині XVIст., проте містечко вважається заснованим близько 1600 року. З 1797 року (за винятком 1794-1804рр.) Ямпіль був повітовим центром, у 1924р. став селищем (міського типу), 1932 року - райцентром, 1985 року отримав статус міста, 2020 року увійшов до складу Могилів-Подільського району. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 4305 мешканців, у тому числі 357 католиків, 1905 року - 6496, нині - понад 10 тисяч мешканців осіб.

Римо-католики містечка спочатку належали до парафії у далекій Мястківці, яка нині є Городківкою, а після 1806 року - у розташованій ближче Дзигівці. У 1810-1824 роках в Ямполі було споруджено завдяки власнику містечка Матвію Добжанському мурований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії замість іншої святині, що постал наприкінці XVIIIст. коштом колишньої власниці Катерини Орловської.

23440 Котюжани

Котюжани вважаються наступником поселення Котюги, зруйнованого ще монголо-татарами. Офіційна дата заснування села - 1450 рік. На початку 80-х років ХІХст. тут проживало понад 1200 мешканців, наприкінці цього століття - близько півтори тисячі, нині ж - менше тисячі осіб. Село входило до Мурованокуриловецького району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої діви Марії у Сніткові. Наприкінці ХІХ століття їх було в Котюжанах понад півтисячі - найбільше із усіх сіл, що належали до цієї парафії.

23453 Лучинець,
вул. Чапаєва, 30А,
+380 (4356) 333-94

Заснування поселення Лучинець датується 1500 роком. У 1923-1931 роках воно було районним центром, нині у селі проживає менше тисячі мешканців.

Перший (дерев'яний) римсько-католицький храм тут спорудили 1764 року коштом подільського воєводи Михайла Жевуського, проте 1840 року святиню знищила пожежа. Мурований неоготичний костел, який постав у селі завдяки Уруським, 1860 року освятив о.-прелат Павловський. У 1910 році храм розширили зусиллями Аполлінарія Ковальського та знову освятили.

24000 Могилів-Подільський,
вул. Володимирського, 15,
+380 (4337) 241-51,
f.b.: 2894303350804824, 100018151518428

Перша згадка про поселення на місці сучасного Могилева-Подільського датована 1450 роком. Місто ж заснував 1595 року Могила Ієремія, побудувавши тут свій замок, і назвали його Могилів на Дністрі (лише у радянські часи змінили назву на Могилів-Подільській). У 1743 році отримав магдебурзьке право. 1795 року Могилів, який викупила російська скарбниця у його власника, став повітовим центром та 1796 року отримав статус міста. Нині є районним центром з населенням понад 31 тисячу мешканців.

У 1743 році коштом власників міста родини Потоцьких та завдяки зусиллям о. Симона Христофовича у Могилеві було збудовано вірмено-католицький дерев'яний костел св. Георгія. У 1772-1791 роках на його місці спорудили мурований костел Відвідин Пресвятї Діви Марії на пожертви, зібрані о. Симоном, та надані знову таки ж родиною Потоцьких. Храм освятив 3 липня 1791 року Львівський архієпископ вірменського обряду Валерій Туманович. У костелі знаходився чудотворний образ Богородиці. З 1810 року храм був кафедральним Могилевської вірмено-католицької єпархії, яка 1848 року за розпорядженням Аостольської Столиці увійшла до складу Кам'янець-Подільської дієцезії. Святиня стала римсько-католицьким парафіяльним костелом.

23400 Муровані Курилівці,
вул. Жовтнева, 72 ,
+380 (4356) 241-58, 219-48

Datą założenia miasteczka uważane są lata 1492-1493, kiedy pierwszy osadnik kozak Czuryło zbudował na lewym brzegu rzeki Żwan pierwszą osadę. Od tego czasu osada nazywała się Czuryłowce, z czasem nazwa została zmieniona na Kuryłowce. W 1775r. osada otrzymała prawo na dwa jarmarki, a w 1861 r. została centrum Murowanokuryleckiej wołości Uszyckiego powiatu. Obecnie to miasteczko jest centrum rejonu з населенням понад 5800 мешканців.

Dzięki staraniom ks. Jerzego Nagornego miejscowa parafia została zarejestrowana 23 maja 1994 roku, budowa kościoła rozpoczęła się w październiku tegoż roku. Początkowo zbudowano dolny kościół, który poświęcił biskup Jan Olszański. Potem staraniami ks. Stanisława Piszczka zakończono budowę całego kościoła.