23655 Ганнопіль,
вул. Польова, 47а

Перші згадки про село Ганнопіль (Аннопіль) містять історичні джерела XVIII століття. 1885 року тут проживало 1200 мешканців, 1893 року - 1329, 1897 року - 1893, 1905 року - 1903, нині село нараховує менше півтори тисячі осіб.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у розташованому неподалік Тульчині та, не маючи власної святині, відвідували парафіяльний костел, розміщений при дорозі на Копіївку в центрі міста. Мурований храм в Ганнополі постав лише у пострадянські часи.

22870 Брацлав,
вул. Комарова, 1,
+380 (4331) 511-91

Стара назва міста Браслав (Брацлав) згадується в літописах вже у XII столітті, проте першою писемною згадкою (у літописі Великих князів литовських) вважається 1363 рік. У 1564 році Брацлав отримав магдебурзьке право, 1566 року став столицею воєводства, але у 1598 році втратив статус воєводського центру (ним стала Вінниця). У часи гетьманщини Брацлав був полковим містом. Із 1924 року - селище міського типу. Населення - понад п'ять тисяч мешканців.

Перший дерев'яний костел у Брацлаві постав 1540 року, але вже у 1552 році під час татарського нападу він був знищений. Наступний храм зруйнували козаки у XVII столітті. На його місті 1730 року отці-тринітарії з ордену ордену Святої Трійці збудували новий дерев’яний костел і зробили його парафіяльним. У 60-х роках XVIII століття коштом брацлавського старости С. Нововейського було споруджено новий дерев’яний костел Успіння Богородиці з двома каплицями по боках та будинок настоятеля.

24615 Городківка,
вул. Дажицького, 2,
+380 (4340) 244-61

За переказами, існуюче у XIII-XIV століттях село Шумилів знищили татари, а наприкінці XVIст. тут заснували містечко М'ястківку. У ньому на початку 90-х років ХІХст. проживало понад 5500 мешканців, 1905 року - 8997, а нині село має понад 5600 осіб. 1946 року М'ястківку об'єднали із Раківкою, яка до 1917 була Ротмистрівкою, та назвали Городківкою. Село входило до Крижопільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.

У 1747 році у М'ястківці (за непідтвердженою інформацією, на місці колишньої церкви Положення ризи Пресвятої Богородиці) завдяки місцевим власникам Любомирським було споруджено сучасний мурований костел. Тоді ж фундатор пожертвував на утримання настоятеля значні кошти та майно. У 1785 році храм реставрували за рахунок пожертв Миколая Ярошинського та Антонія Бєлєцького, який цього року також суттєво збільшив фінансове забезпечення парафії, призначивши свою дотацію на утримання двох вікаріїв.

24615 Городківка,
f.b.: 100068892696921

За переказами, існуюче у XIII-XIV століттях село Шумилів знищили татари, а наприкінці XVIст. тут заснували містечко М'ястківку. У ньому на початку 90-х років ХІХст. проживало понад 5500 мешканців, 1905 року - 8997, а нині село має понад 5600 осіб. 1946 року М'ястківку об'єднали із Раківкою, яка до 1917 була Ротмистрівкою, та назвали Городківкою. Село входило до Крижопільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.

У XVIII столітті католицький цвинтар в Городківці розташовувався біля костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та містив дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами, і лише наприкінці цього чи, швидше за все, на початку наступного століть його перенесли.

2240? Калинівка,
вул. Нова,
+380 (4333) 404-30,
f.b.: kalynivka

Pisemnie po raz pierwszy założona w pierwszej połowie XVIIIw. Kalinówka jest wspomniana w 1774 roku. Była centrum włości, w 1929r. została centrum rejonu, a w 1979 roku nabyła statusu miasta. Населення - майже 19 тисяч мешканців.

Dawniej Kalinówka nie miała świątyni katolickiej. W sierpniu 1992 roku biskup Jan Olszański poświęcił krzyż na placu budowy kościoła. W latach 1996-1997 staraniami ks. Witalija Woskobojnika i parafian zbudowano tu tymczasową drewnianą kaplicę (inżynier Hryhorij Poniuk), którą w 1998r. poświęcił biskup Olszański.

24225 Комаргород

Перша документальна згадка про поселення датується 13 червня 1459 року, а заснування тут містечка Комаргород пов'язують із шляхтичем Комаром-Забужинським. У другій половині XVIIст. було козацьким сотенним містечком. На початку 80-х років Комаргород мав 1112 мешканців, 1893 року - 1687, 1905 року - 2540, нині є селом із населенням понад 2400 осіб. Входило до Томашпільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.

В останній чверті XVIII столітті та першому десятилітті наступного у містечку, яке належало до парафії у Томашполі, коштом чергових власників Комаргорода Четвертинських збудували та оснастили мурований костел Знайдення Святого Хреста францисканців конвентуальних. 1816 року було засновано самостійну парафію, а 1832 року царська влада закрила монастир, і парафію стало обслуговувати дієцезіальне духовенство.

24225 Комаргород,
вул. Центральна, 6

Перша документальна згадка про поселення датується 13 червня 1459 року, а заснування тут містечка Комаргород пов'язують із шляхтичем Комаром-Забужинським. У другій половині XVIIст. було козацьким сотенним містечком. На початку 80-х років Комаргород мав 1112 мешканців, 1893 року - 1687, 1905 року - 2540, нині є селом із населенням понад 2400 осіб. Входило до Томашпільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.

Католики латинського обряду містечка належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі. 23 березня 1745 року місцеві власники брати Четвертинські (Стефан та Антоній) підписали фундаційний акт костельно-монастирського комплексу францисканців конвентуальних, жертвуючи земельну ділянку під його будівництво і відповідне фінансово-майнове забезпечення його спорудження та утримання ченців.

23623 Копіївка,
вул. Пушкіна, 21

Раніше тут існували Гоптелинці, які у XIIIст. були зруйнувані татаро-монголами. Чергове поселення у XVIст. отримало назву за прізвищем його власника - Копієвського. Вперше у документах згадується 1680 роком. На початку 80-х років ХІХст. у селі проживало 1632 мешканців, 1893 року - 1250, 1905 року - 1766, нині - майже 1300 осіб.

У 1740 році у Копіївці з фундації місцевого власника Станіслава Потоцького (за іншою інформацією - київського чесника Андрія Каменецького) постав разом із парафією дерев'яний костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і cвв. Апп. Петра і Павла, який 21 жовтня наступного року консекрував єпископ Франциск Кобельський. Храм мав три дерев'яні вівтарі, головний з яких містив образ Матері Божої Ченстоховської. 1809 року пожежа знищила парафіяльні будівлі, але святиня не постраждала. У 1811 році коштом вірян місцевий настоятель грунтовно відремонтував костел.

23514 Козлівка

За переказами, понад 380 років тому на місці села був хутір, де проживала сім'я на прізвище Козлюки. І село, яке розрослось із хутора, назвали Козлівкою. 1913 року тут проживало понад 860 мешканців, а нині - лише трохи більше семи сотень.

Віряни села належали до парафії св. Флоріана у Шаргороді. У 1990 році у Козлівці розпочали будівництво мурованого костелу, яке завершили, ймовірно, наприкінці першого десятиліття XXI століття.

Десь 8-9 сотень римо-католиків місцевих та із села Мальовниче (з капличкою св. Яна Непомукського) обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. брата Альберта у Плебанівці.

2460? Крижопіль

Osada Kryżopol razem ze stacją kolejową zjawiła się podczas budowy kolei Kijów-Odessa w latach 1866-1870 i otrzymała nazwę od wsi Kryżopol, znajdującej się 17 kilometrów od osiedla. Jest районним центром з 1923 року i miasteczkiem od 1938 roku, в якому нині проживає понад 8600 мешканців.

Dawniej nie było tu świątyni katolickiej. Po upadku reżimu komunistycznego miejscowych katolików obrządku zachodniego obsługują ojcowie franciszkanie (zakon Braci Mniejszych) z parafii Niepokalanego Poczęcia N.M.P. w Gorodkiwce. W 2004 roku ówczesny proboszcz tej parafii o. Jan Duklan Pawluk OFM rozpoczął w Kryżopolu budowę murowanego kościoła.