22233 Борщагівка,
вул. Іскри та Кочубея

Перші поселенці з'явились тут після монголо-татарської навали, проте пізніше, швидше за все, село знищили татари. Чергове заселення місцевості відбулось наприкінці XV століття, а 1604 року поселення вже було приватним містечком. Згадується також у 1643 і 1659 роках. У XVIII-XIX століттях теж мало статус містечка. У 1864 році тут проживало майже 2700 мешканців, 125 з яких були римо-католиками, 1900 року - 2414, нині - лише півтисячі. Село входило до Погребищенського району, а від 2020 року - до Вінницького.

У 1756 році францисканці в Борщагівці отримали від місцевих власників Бжостовських значну пожертву, забезпеченням якої стала передача в їх власність розташованого неподалік села Рибчинці. Після цього вони і збудували тут дерев'яний костел (та монастир).

21000 Вінниця,
вул. Соборна, 12,
+380 (432) 35-02-21,
www: vinkap.net

Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного із давньоукраїньких градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.), сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653-1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а потім повітовим центром, з 1914р. центром Подільської губернії, з 1923р. центром округу, а з 1931р. є обласним центром. Населення - понад 430 тисяч мешканців.

Вінницький староста Людвік Калиновський у листі до польської кустодії капуцинів від 23 червня 1744 року запропонував фундацію у місті костельно-монастирського комплексу ченців, фінансовою основою якої мали стати кошти від старости канівського Миколая Потоцького, отримані в якості компенсації за образу. У вересні до Вінниці прибули двоє капуцинів, які обрали місце під майбутнє будівництво на колишньому парафіяльному цвинтарі, після чого 18 жовтня кустодія відправила Калиновську лист із погодженням фундації.

2100? Вінниця,
вул. Добролюбова, 48,
+380 (432) 52-08-55

Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного із давньоукраїньких градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.), сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653-1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а потім повітовим центром, з 1914р. центром Подільської губернії, з 1923р. центром округу, а з 1931р. є обласним центром. Населення - понад 430 тисяч мешканців.

У 1960 році було закрито єдиний на той час у Вінниці римсько-католицький храм Діви Марії Ангельської, який перетворили на антирелігійний лекторій. Проте парафіяни збиралися на молитви по хатах та на кладовищах, зокрема, на могилі останнього настоятеля костелу о. Марцелія Високінського, а 1971 року облаштували каплицю у придбаній хаті.

21000 Вінниця,
вул. Москаленка, 46,
+380 (432) 27-40-86,
f.b.: 1969426503272157

Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного із давньоукраїньких градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.), сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653-1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а потім повітовим центром, з 1914р. центром Подільської губернії, з 1923р. центром округу, а з 1931р. є обласним центром. Населення - понад 430 тисяч мешканців.

Завдяки зусиллям о. Владислава Халуп'яка у пристосованій капличці нового вінницького мікрорайона Тяжилів взимку 1994 року було звершене перше богослужіння та цього ж року зареєстрована парафія. Під керівництвом о. Казимира Дудека 1996 року розпочали будівництво мурованого костелу, наріжний камінь якого освятив у вересні єпископ Генрик Томасік із Польщі.

21029 Вінниця,
вул. Келецька,
вул. Стельмаха, 43/19,
+380 (432) 43-82-83

Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного із давньоукраїньких градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.), сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653-1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а потім повітовим центром, з 1914р. центром Подільської губернії, з 1923р. центром округу, а з 1931р. є обласним центром. Населення - понад 430 тисяч мешканців.

Назву цьому вінницькому мікрорайону дала річка Вишенька, яка є правою притокою Південного Бугу і тривалий час слугувала природною південно-західною межею міста. Забудували його у 1960-1990 роках. Місцеву парафію, яка є наймолодшою у Вінниці, зареєстрували 3 лютого 2003 року. Цього ж року завдяки зусиллям о. Станіслава Кшишковського тут спорудили пристосовану каплицю, яку 7 вересня освятив єпископ Леон Дубравський.

21029 Вінниця,
вул. Келецька

Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного із давньоукраїньких градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.), сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653-1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а потім повітовим центром, з 1914р. центром Подільської губернії, з 1923р. центром округу, а з 1931р. є обласним центром. Населення - понад 430 тисяч мешканців.

Неокатехуменальна семінарія Redemptoris Mater у Вінниці тимчасово розташована у будинку вінницької парафії Святого Духа у мікрорайоні Вишенька. Відмінність такого типу семінарій від звичайних дієцезіальних полягає не в програмі навчання, а в формації семінаристів-місіонерів, які готові служити будь-де у світі, куди їх пошле єпископ.

21000 Вінниця,
вул. Соборна, 23

Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного із давньоукраїньких градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.), сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653-1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а потім повітовим центром, з 1914р. центром Подільської губернії, з 1923р. центром округу, а з 1931р. є обласним центром. Населення - понад 430 тисяч мешканців.

Домініканці до Вінниці переселились із містечка Черленків (нині - Селище), де приблизно 1624 року вони отримали мурований місцевим власником костел та завдяки його пожертві мали створити свій монастир, проте після смерті фундатора ченці вже перед 1630 роком переїхали до Вінниці. І тут за кошти інших доброчинців збудували дерев'яні костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії та резиденцію.

21000 Вінниця,
вул. Соборна

Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного із давньоукраїньких градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.), сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653-1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а потім повітовим центром, з 1914р. центром Подільської губернії, з 1923р. центром округу, а з 1931р. є обласним центром. Населення - понад 430 тисяч мешканців.

Єзуїти у Вінниці розпочали служіння на початку XVII століття, випередивши домініканців на якийсь десяток років. Після пожежі у 1613 році їх дерев'яного осідку розпочалось будівництво мурованого, перша черга якого була завершена 1619 року. В їхній колегії навчались діти шляхетських сімей. Проте єзуїтські споруди були зруйновані у середині цього століття під час козацько-польської війни.

21029 Вінниця

Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного із давньоукраїньких градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.), сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653-1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а потім повітовим центром, з 1914р. центром Подільської губернії, з 1923р. центром округу, а з 1931р. є обласним центром. Населення - понад 430 тисяч мешканців.

Парафіяльний ('за містом') цвинтар у Вінниці постав наприкінці 80-х - на початку 90-х років XVIII століття, коли парафіяльний осередок перший раз перейшов до капуцинського костелу Матері Божої Ангельської. І приблизно тоді ж на ньому збудували дерев'яну каплицю.

23252 Вороновиця,
вул. Леніна

Вороновиця належала знаменитій шляхетській давньоукраїнській родині Вороновичів г. Кміта або пізніше Кмітів і називалась Вороновим Городищем, а перша згадка про Вороновицю зустрічається у писемних джерелах за 1391 рік. У 1748 році король Августа III надав їй статус міста. Із 1956 року є селищем міського типу. Населення - понад 6 тисяч мешканців.

У 1770-1777 роках власник Вороновиці Франц Ксаверій Горохольськкий збудував на місці старого панського маєтку великий палац в стилі раннього класицизму за проектом німецького архітектора Лоренца Гедона, а 1793 року у центрі поселення його ж коштом розпочалося спорудження та облаштування сучасного мурованого костелу. У 1838 році цей храм освятив єпископ Францішек Мацкевич.