23532 Аристівка,
вул. Щорса, 15

Вперше село Аристівка у документах згадується 1600 роком. Нині тут проживає менше двох сотень мешканців, але за винятком однієї родини всі вони є католиками.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі, а потім - до парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Деребчині (після спорудження тут храму та утворення парафії). У 90-х роках минулого століття під керівництвом майбутнього єпископа о. Броніслава Бернацького, котрий на той час був настоятелем у Мурафі, та завдяки значній допомозі о. Йосифа Свідницького в Аристівці було збудовано філіальний мурований костел.

23000 Бар,
вул. св. Миколая, 12,
+380 (4341) 220-09

Перша документальна згадка про місто, яке тоді називалось 'Ров', датується початком XVст., згадується також у наступних роках цього століття. У 1533р. до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца та, викупивши місцевість 1537 року, розпочала будівництво нової фортеці, яку назвала Баром. 1540 року місто отримало магдебурзьке право. У 1861р. тут проживало 7965 мешканців, 1880 року - 8277, 1905 року - 19438, 1911 року - 22620, нині - понад 15 тисяч осіб. Бар був райцентром, а 2020 року увійшов до Жмеринського району.

Дерев'яний костел св. Миколая у Барі, фундований 1550 року місцевою власницею королевою Боною, спалили 1648 року козаки. Новий дерев'яний храм (з дуба чи бука на підмурівку) розпочали будувати зусиллями о. Матея Круліковського 1721 року, але навіть у 1741 році, коли його перейняли єзуїти, спорудження ще не було завершене.

23130 Браїлів,
вул. Монастирська, 1

Браїлів вперше згадується 1440 року, коли в межиріччі Рову і Браги було збудовано замок і засновано містечко. Є також згадки у 1594 та 1596 роках. За 'Реєстром війська запорізького' (1649р.) у часи Хмельниччини Браїлів був сотенним містечком Брацлавського полку. Із 1972 року - селище міського типу, в якому нині проживає близько 4500 мешканців.

Католицька парафія латинського обряду у Браїлові існувала з 1604 року, її обслуговували оо.-капуцини.

У 40-х роках XVIII століття власник Браїлова Францішек Салезій Потоцький виділив кошти на спорудження костельно-монастирського комплексу оо.-тринітаріїв. Будівництво костелу розпочалось 1767 року та завдяки його синові Станіславу Щенсному було завершене, в основному, 1778 року. Інтер'єр храму розписав 1787 року віденський художник-чернець Йозеф Прехтль. Щоб побачити цей стінопис, цього ж року святиню відвідав польський король Станіслав Август Понятовський. Консекрували костел під титулом Пресвятої Трійці 10 липня 1799 року.

23130 Браїлів,
вул. Чайковського, 4,
+380 (4332) 335-72, 336-31,
www: brailiv.saletyni.org,
f.b.: SanktuariumJezusaNazaranskiegoBr...

Браїлів вперше згадується 1440 року, коли в межиріччі Рову і Браги було збудовано замок і засновано містечко. Є також згадки у 1594 та 1596 роках. За 'Реєстром війська запорізького' (1649р.) у часи Хмельниччини Браїлів був сотенним містечком Брацлавського полку. Із 1972 року - селище міського типу, в якому нині проживає близько 4500 мешканців.

Католицька парафія латинського обряду у Браїлові існувала з 1604 року, її обслуговували оо.-капуцини.

На початку 30-х років XVIII століття царська влада віддала споруджений у 1767-1778 роках костельно-монастирський комплекс оо.-тринітаріїв, у тому числі костел Пресвятої Трійці, Православній Церкві. Римо-католики змушені були послуговуватись цвинтарною каплицею Преображення Господнього.

23130 Браїлів

Браїлів вперше згадується 1440 року, коли в межиріччі Рову і Браги було збудовано замок і засновано містечко. Є також згадки у 1594 та 1596 роках. За 'Реєстром війська запорізького' (1649р.) у часи Хмельниччини Браїлів був сотенним містечком Брацлавського полку. Із 1972 року - селище міського типу, в якому нині проживає близько 4500 мешканців.

Католицька парафія латинського обряду у Браїлові існувала з 1604 року, її обслуговували оо.-капуцини.

Муровану каплицю на кладовищі було споруджено 1775 року. У 1832 році царська влада передала парафіяльний костел Пресвятої Трійці оо.-тринітаріїв (разом із монастирем) православним, тому аж до завершення будівництва нового храму Пресвятої Трійці ця цвинтарна каплиця виконувала функцію парафіяльної святині. У 1961 році її закрила радянська влада, проте 1980 року каплицю повернули вірним.

23026 Чемериське,
вул. Костельна, 1

Поселення заснували у XVIII столітті, ймовірно, нащадки тих чемерисів (марійців, фіно-угорців), які у XVIст. воювали із Московією проти приєднання до неї їх земель, а після поразки переселились в Україну, зокрема, на Барщину. Пізніше тут асимилювались із українцями та поляками. До 1964 року село називалось Хутір Чемериський. Нині у ньому проживає понад 1100 осіб. Входило до Барського району, а від 2020 року - до Жмеринського.

Римо-католики села раніше не мали своєї святині та належали до парафії св. Анни у Барі. 1995 року у Чемериськах розпочав будівництво філіального мурованого костелу настоятель барської парафії о. Броніслав Бернацький, майбутній єпископ, а завершив 2000 року його наступник о. Микола Гуцал.

23532 Деребчин,
вул. Гагаріна, 1а,
+380 (4344) 283-70

Вперше про село Деревчин, яке згодом стало називатись Деребчин, згадується у документах XVII століття. Нині у селі проживає близько 2200 мешканців.

Римо-католики Деребчина, які становили десь третину його населення, раніше свого храму не мали, а відвідували парафіяльний костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі. З 1989 року місцеві віряни докладали зусиль, щоб добитись дозволу на побудову костелу. У квітні 1990 року територію під спорудження святині було впорядковано, встановлено на ній шестиметровий хрест, який разом із земельною ділянкою освятив єпископ із Стальової Волі у Польщі. Перша Служба Божа тут відбулась вже на Пасху 15 квітня, відправив її о. Станіслав Шуляк. До настання зими збудували парафіяльний дім, залишалися у ньому лише внутрішні роботи. І перша Свята Меса у цьому будинку відбулася напередодні Різдва Христового 1991 року.

23531 Довжок

Село Довжок (Должок) розташоване на півдні більш відомого села Мурафи. 1893 року мало 1071 мешканців, 1905 року - 1276, а нині тут проживає менше восьми сотень осіб. Входило до Шаргородського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.

Католики латинського обряду села раніше належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі та, не маючи своєї святині, відвідували парафіяльний костел. І лише наприкінці 90-х років ХХ століття вони отримали свій храм.

23522 Федорівка,
вул. Соборна, 83

Федорівка існувала, принаймні, від початку XVIII століття (спроби віднести її заснування аж до XVст. недостатньо обгрунтовані). 1893 року тут проживало 799 мешканців, 1905 року - 876, нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Шаргородського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.

Швидше за все, католики латинського обряду Федорівки належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі. І раніше вони свого храму не мали.

23542 Юхимівка

Wieś Joachimówka liczy ponad tysiąc mieszkańców, w tym ponad 300 rzymsko-katolików (razem z wiernymi z Fedorówki i jeszcze kilku wsi).

Dawniej Joachimówka nie miała własnej świątyni, wierni uczęszczali do oddalonego o 10 kilometrów kościoła Niepokalanego poczęcia N.M.P. w Murafie. W 1990 roku w Joachimówce zarejestrowano parafię, ksiądz z Murafy odprawiał Mszę św. w niedzielę i święta. W 1991 roku rozpoczęto budowę własnego murowanego kościoła.