1 2 3

КИЇВ. Костел св. Миколая (1899 - 1909). Київська обл., міста

Створено 21.02.2011 12:00, змінено 02.07.2020 12:00

03150 Київ,
вул. Велика Васильківська, 75,
+380 (44) 269-50-44, 268-78-51,
www: nicolasparish.org.ua,
f.b.: 1345237968828726

Заснований наприкінці V - початку VI століть Київ на межі VIII - IX століть став головним містом Руської землі та столицею Руської держави. У 60-х роках IXст. відбулося перше хрещення Русі. Руську Церкву очолили митрополит Михайло та шестеро спеціально висвячених єпископів. Проте до 998 року, коли сталася подія, яка всупереч історичній правді названа хрещенням Русі, ще тричі наступали періоди язичеської реакції та християнського відновлення.

Станом на 1895 рік у Києві нараховувалося 33771 римо-католиків, а єдиний існуючий у місті костел св. Олександра міг розмістити не більше півтори тисячі вірних. 8 грудня 1896 року близько тисячі його парафіян звернулися до київського генерал-губернатора графа Олексія Ігнатьєва з клопотанням дозволити будівництво у Києві ще одного храму, який би носив титул св. Миколая на честь імператора. Наприкінці січня 1897 року Київська міська Дума запропонувала ділянку міської землі, що знаходилася на окраїні, на Великій Васильківській вулиці № 75 (цю землю використовували орендарі під склад лісоматеріалів). 30 березня 1898р. міністр внутрішніх справ Горемикін Л., звертаючись до генерал-губернатора Ігнатьєва, дав офіційний дозвіл на спорудження костелу.

7 травня 1898 року в залі Міської Думи Києва відбулися збори, на яких було обрано костельний комітет з 12 чоловік, головою якого став почесний мировий суддя Леонард Янковський. Комітет підпорядковувався Луцько-Житомирській Духовній консисторії і, відповідно, єпископу, котрий призначив до його складу о. Петра Змигродського, о. Олендрського та, згодом, майбутнього першого настоятеля о. Йосифа Змигродського, який брав активну участь у будівництві. Проект храму розробив архітектор В. Городецький, взявши за основу проекти студента С. Воловського та інших учасників конкурсу. 08.08.1899р. Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу. Восени 1909 парафіяльна громада стала власником землі, на якій було збудовано храм, а 06.12.1909р. Луцько-Житомирський єпископ-помічник Антоній Карас освятив цей костел, споруджений на кошти парафіян, у тому числі Л. Янковського, І. Ляховицького, В. Браницького і Й. Потоцького.

4 жовтня 1910 року єпископ Карл Недзялковський, одержавши дозвіл Міністра Внутрішних справ, виділив з парафії св. Олександра парафію св. Миколая. 1912 року побудували також парафіяльний будинок. Костел св. Миколая напередодні революції був духовним осередком не лише польських римо-католиків, а й представників інших національностей, зокрема, католиків-французів. З 30-х років святиню було закрито, з 40-х років там розміщувався Київський облархів. 13.02.1979р. у реставрованому колишньому костелі відкрили Республіканський будинок органної та камерної музики. З 02.01.1992р. у храмі, який досі не повернутий вірним, дозволено проводити богослужіння.

Парафію обслуговують оо.-облати (згромадження Місіонерів Облатів Пресвятої і Непорочної Діви Марії).

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ








Дієцезії і області
Статус
Санктуарії
Належність і стан
Титул
Вік
Духовенство
Не муровані
Інтернет