45514 Кисилин
Перша писемна згадка про Кисилин (Киселин) датується 1451 роком, згадується також у 1545, 1570 і 1589 роках, вважався містечком. У Російській імперії був центром волості. 1870 року у містечеку проживало 598 мешканців, на початку ХХст. - понад 1400, 1906 року - 1556, 1921 року - 458, нині село має лише трохи більше трьох сотень осіб. Входило до Локачинського району, а 2020 року увйшло до Володимирського.
Перший костел в Кисилині постав у 40-х - 50-х роках XVIIст., коли існуючий у містечку мурований місцевим власником Юрієм Чаплич-Шпанівським аріанський збір за вироком Люблінського трибуналу зачинили та переробили на католицький храм.
45200 Ківерці,
вул. Тиверців, 6,
+380 (3365) 323-42,
f.b.: rkckivertsi
У 1870-1873рр. між містами Рівне і Ковель прокладали залізничну колію, а біля відомого із 1570 року села Ківерці (від 1964р. Прилуцьке) спорудили станцію, яку теж назвали Ківерці. З часом вона стала поселенням, в якому 1906 року проживало 403 мешканців, тоді як нинішнє Прилуцьке (старі Ківерці, село) мало понад шість сотень осіб. У 1929р. на поселення Ківерці поширили правила міської забудови, а 1951 року воно отримало статус міста. Населення нині - понад 13 тисяч мешканців.
Католики латинського обряду як старих (села), та і пізніше нових (поселення) Ківерців належали до кафедральної парафії Пресвятої Трійці і cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку. Принаймні, із 70-х років XIXст. в складі цієї парафії згадується дерев'яна каплиця на цвинтарі в старих Ківерцях (селі). Очевидно, до І св. війни римо-католики поселення Ківерці могли відвідувати саме цей храм, бо розташований він був значно ближче, ніж луцькі.
35311 Клевань,
вул. Міцкевича, 5
Поселення існувало вже у ХІІст. під назвою Коливань, проте перша письмова згадка про Клевань датується 1458 роком, згадується також у 1475 і 1495 роках. У 1654р. отримала магдебурзьке право. 1870 року у містечку проживало 1043 мешканців, 1906 року - 3441, нині - близько семи з половиною тисяч осіб. З 1940 року Клевань є селищем (міського типу), після війни до другої половини 60-тих років була райцентром.
Джерела, у тому числі схематизми Луцько-Житомирської і Луцької дієцезій, датують спорудження першого (дерев'яного) костелу у Клевані 1590 роком. Якщо це так, то місцевий власник Юрій Чарторийський, який першим з цього руського (давньоукраїнського) княжого роду перейшов в католицизм, збудував храм ще до здійсненої ним 9 жовтня 1598 року фундації, зокрема, подарувавши новоствореній парафії сусіднє село Новостав.
34550 Клесів,
вул. Європейська, 12а
Селище Клесів засноване на початку XXст. поряд із відомим із XVIст. селом Клесів. У 1906р. тут проживало лише 73 мешканців, 1909 року - вже 120. У 1940р. Клесів став селищем (міського типу) та райцентром, яким був до 1959 року. Нині у ньому проживає понад 4500 осіб.
Нечисленні католики латинського обряду заснованого на початку XXст. майбутнього селища належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього в Олевську, а 1921 року увійшли до новоутвореної парафії св. Станіслава у Томашгороді. Не пізніше 1930 року завдяки томашгородському настоятелю о. Франциску Топольницькому у Клесові для місцевих римо-католиків, чисельність яких зросла за рахунок працівників каменоломней, збудували тимчасову дерев'яну каплицю св. Варавари.
45000 Ковель,
вул. Вербицького, 1A,
+380 (3352) 518-93,
www: kovel.ofm.org.ua,
f.b.: 100087102280547
Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.
У середині XVI століття у Ковелі було споруджено перший дерев'яний храм св. Анни. Після його руйнування козаками Богдана Хмельницького костел відбудували 1710 року, а після пожежі 1854 року було збудовано нову дерев'яну святиню св. Анни, яку знищила радянська влада 1945 року. У 1924-1935 роках у Ковелі спорудили мурований храм під титулом св. Станіслава, єп. та мч, який після війни за рішенням місцевої влади було розібрано.
4500? Ковель
Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.
У 1551 році у Ковелі коштом місцевої власниці королеви Бони збудували перший дерев'яний костел св. Анни, який було зруйновано 1648 року під час козацько-польської війни. 1658 року король Ян II Казимир підтвердив попередню фундацію та збільшив фінансово-матеріальне забезпечення парафії, яке зросло також 1672 року за рахунок Станіслава Олешки, тому, можливо, що вже тоді храм було відновлено повноцінно чи у вигляді каплиці.
4500? Ковель
Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.
Споруджений у Ковелі в середині XVIст. та зруйнований в середині наступного століття перший дерев'яний храм св. Анни замінили 1710 року новим дерев'яним храмом, який 1854 року знищила пожежа. Його невдовзі відбудували знову з дерева як костел св. Анни, проте на початку ХХст. цієї святині стало замало для суттєво зрослої парафії.
45008 Ковель,
вул. Незалежності, 31
Існуюче раніше поселення Ковле 24 грудня 1518 року отримало магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, що було підтверджено 1611 року. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.
Цвинтарна мурована каплиця парафії св. Анни (і Преображення Господнього) в Ковелі на католицькому кладовищі згадується у схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії, починаючи із 1852 року, а отже могла бути збудована ще раніше.
35523 Козин
Перша згадка про Козин датується 17 липням 1448 року. 1538 року король Сигізмунд I Старий дозволив його власникам заснувати тут приватне містечко. 1870 року у ньому проживало 514 мешканців, 1906 року - 1645, 1921 року - 1021, у тому числі 539 українців і 440 поляків, нині село має понад 1600 осіб. У 1939-1959рр. Козин був райцентром, потім увійшов до Радивилівського (Червоноармійського) району, а від 2020 року є частиною Дубенського.
Парафія та, відповідно, костел у Козині існували, принаймні, від початку XVIIІ століття, проте були знищені у середині цього століття під час польсько-козацьких війн. Після цього римо-католики містечка належали до парафії Пресвятої Трійці у Птичі. 1738 року місцевий власник Каетан Тарновський заснував у Козині монастир домініканців, збудувавши для них дерев'яний костел св. Йоана Хрестителя і св. Станіслава та наділивши їх 18 червня належним фінансово-майновим забезпеченням.
44661 Колки
Поселення, яке заснував 1197 року онук Володимира Мономаха князь Роман Мстиславич (на його честь отримало назву Романів), вже 1322 року згадується як Колки. 13 квітня 1598 року отримало магдебурзьке право. У 1798р. у містечку проживало 2191 мешканців, 1870 року - 1380, 1906 року - 4316, 1921 року - 2145, нині - майже чотири тисячі осіб. З 1866р. Колки були волосним центром, із 1940р. є селищем (міського типу), до 2020р. входили до Маневицького району. З квітня по листопад 1943 року містечко внаслідок антинімецького повстання було центром Повстанської республіки ОУН-УПА.
Перший дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії збудував місцевий власник Самуїл Казимир Лещинський, обозний коронний (фундаційний акт від 14 квітня 1674 року зафіксовано у луцьких міських записах 10 листопада 1691 року). Фактично, до Колок було перенесено парафію із Чарторийська разом із її фінансово-матеріальним забезпеченням, що і затвердили на луцького дієцезіальному рівні 10 листопада 1683 року.
Костели і каплиці України