RADZIECHÓW. Dawny kościół p.w. św. Michała Archanioła (1748 - 1752). Wołyński obw., Kowelski r-n

44353 Радехів

У документах Радехів вперше згадується 1514 року, коли поселення отримало німецьке право. У 1921 році тут проживало 446 мешканців, з яких лише 12 були католиками. Нині чисельність населення Радехова перевищує шість сотень осіб, а належить село вже до Ковельського району (раніше було в Любомельському).

Відомо, що у 30-х роках XVI століття Радехів належав до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі, а 1564 року - Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах. 20.11.1696р. о. Войцех Рошковський із Холма склав акт фундації конвекту августиянів у Радехові, що було підтверджено 06.10.1697р. єпископом Яном Длужевським. 29.09.1698р. відбулось урочисте впровадження перших августиянів. Їх костельно-монастирський комплекс збудували із дерева. 1715 року у храмі було 5 вівтарів (головний - Матері Божої, а бічні - свв. Михаїла, Августина, Ангелів-Стражів та Войцеха). До середини цього століття ці будівлі занепали та потребували ремонту.

RYMACZE. Dawny kościół p.w. św. Isydora (1928 - 1933). Wołyński obw., Kowelski r-n

44350 Римачі

Поселення Римачі вперше згадується 1417 року (за непідтвердженими даними), наступна згадка датується 1442 роком. Нині його населення - понад дев'ять сотень мешканців.

Римо-католики села належали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. Перед Ісв. війною у Римачах була невеличка капличка та планувалось спорудження філіального костелу. Проте лише 1 серпня 1926 року було створено комітет зі спорудження святині, який для початку вирішив збудувати тимчасову дерев'яну капличку. Її було освячено 12 квітня 1927 року. 21 червня 1928 року костельний комітет отримав проект храму, виготовлений інженером Тадеєм Крафтом із Ковеля. 19 травня 1929 року єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутньої святині.

SZACK. Dawny kościół bez wezwania (1936 - 1939). Wołyński obw., Kowelski r-n

44000 Шацьк

Поселення Сачко (Щачко, Шачко, Шечко) вперше згадується у документах у 1407 та 1410 роках, а 1595 року - як містечко (згодом знову стало селом). Наприкінці ХІХст. у ньому проживало близько 2700 мешканців, 1906 року - 2886, 1921 року - 1752, 1935 року - 3352, нині - понад 5200 осіб. Від 17 січня 1940 року Шацьк був райцентром, 13 квітня 1957 року став селищем (міського типу), а від 2020 року входить до Ковельського району.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. 1921 року їх було лише чотири десятки, проте під кінець 20-х років ХХст. чисельність римо-католиків у містечку, яким тоді Шацьк знову вважався, зросла, тому 1927 року вони вирішили збудувати власний невеликий храм та заснували з цією метою комітет спорудження святині на чолі із інженером Людвіком Бейцем, який міг бути автором її проекту.

TOJKUT - Niesuchojeże. Dawny kościół bez wezwania (1936). Wołyński obw., Kowelski r-n

45085 Тойкут

Село Тойкут утворене в 40-х роках ХХ століття на теренах знищеного під час ІІ світової війни містечка Несухоїжі, документально відомого від 1502 року. 1870 року тут проживало 729 мешканців, 1906 року - 1174, наприкінці 30-х років 90% його населення складали євреї, нині село має півтисячі осіб. Інша частина колишнього містечка є селом Воля.

Містечко не мало католицької святині латинського обряду, лише греко-католицьку церкву. У ній, зокрема, 29 вересня 1771 року охрестили майбутнього єпископа Луцько-Житомирського Михайла Пивницького з греко-католицької родини, який перейшов на латинський обряд вже у сані священника. Нечисленні місцеві римо-католики належали до парафії Введення в Храм Пресвятої Діви Марії у Буцині.

TURZYSK. Dawny kościół p.w. św. Franciszka Salezego (1763). Wołyński obw., Kowelski r-n

44801 Турійськ

Перша писемна згадка про Турійськ в «Повісті минулих літ» датується 1097 роком. Турійський князь Іван Заславський першим із староруського роду князів перейшов на католицизм. За власності Оссолінських 1759 року поселення отримало магдебурзьке право. 20 січня 1940 року Турійськ став районним центром та отримав статус селища міського типу. Нині у ньому проживає понад 5600 мешканців, а належить воно до Ковельського району.

Вважається, що католицька парафія разом із першим дерев'яним костелом тут були засновані ще наприкінці XV століття. У 1700 році коштом Теофілії Любомирської із родини Заславських в Турійську споруджено та оснащено черговий дерев'яний костел св. Франциска Салезького. А наступний і вже мурований храм постав 1763 року завдяки родині Оссолінських. Його консекрував 1817 (чи 1818?) року єпископ Яків Дедерко, якого царська влада за антиросійську діяльність 1816 року усунула від урядування Мінською дієцезією та зіслала до Олицької колегіати Пресвятої Трійці під нагляд Луцького єпископа.

WYSZNIWKA (Opalin). Dawny kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (1926). Wołyński obw., Kowelski r-n

44317 Вишнівка

Місто Опалин заснували 15 червня 1638 року на частині земель відомого із 1400 року села Гуща. У 1648р. та пізніше зазнало суттєвих знищень і 1685 року вже було селом, проте 9 червня 1687 року магдебурзьке право відновили. На початку ХХст. у містечку проживало півтори тисячі мешканців, 1921 року - 1226, нині ж село, перейменоване 1963 року на Вишнівку, нараховує лише сім десятків осіб. Входило до Любомльського району, а від 2020 року є частиною Ковельського.

Дерев'яний костел в Опалині збудували після заснування міста, а 1640 року тут вже була своя, досить непогано забезпечена парафія, проте 1648 року храм та парафіяльний будинок спалили козаки. Місцеві католики знову увійшли до парафії у Грубешові, який нині належить Польщі.

Filmy
Lokalizacja