БОДНАРІВ. Колишній костел Пресвятого Серця Ісуса (1889). Івано-Франківська обл., Калуський р-н

77350 Боднарів

Перша згадка про Боднарів датується 1442 чи навіть 1421 роком, є також згадка 20 жовтня 1466 року. На початку 80-х років ХІХ століття село мало понад 1100 мешканців, 1900 року - 1613 жителів (1526 українців і 87 поляків), 1939 року - 2020, у тому числі 1870 українців і 130 поляків, нині - понад 2400 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Валентина у Калуші. За чисельності вірних у Боднарові лише близько чотирьох десятків у другій половині 80-х років завдяки зусиллям та коштам калуського настоятеля о. Адальберта (Войтеха) Кляйна та інших жертводавців у селі було збудовано дерев'яний костел, який освятили 1889 року під титулом Пресвятого Серця Ісуса.

БОЛЕХІВ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (181?). Івано-Франківська обл., Калуський р-н

7720? Болехів,
Січових Стрільців, 13

Болехівські землі відомі ще з 1238-1239рр., проте датою першої письмової згадки про поселення вважають 1371 рік. Згадується також 1476 року, цього століття називався Болеховом Волоським. У 1603р. отримав магдебурзьке право. У 80-х роках XVIIIст. до міста прибули німецькі колоністи. Тоді тут проживало понад три тисячі мешканців, через століття - близько 3700, 1939 року - 11700, у тому числі 4700 українців-греко-католиків, 1400 поляків, 1000 українців-латинників і 700 німців. У 1944-1964рр. Болехів був райцентром, потім увійшов до Долинського району, а 1993 року став містом обласного підпорядкування, яке нині нараховує понад 10 тисяч осіб.

У Болехові не пізніше 1593 року вже існував дерев'яний костел під титулом Святого Хреста. А парафію фундував 11 січня 1607 року місцевий власник Миколай Гедзинський. Наступного року його коштом було споруджено перший (дерев'яний) храм Успіння Пресвятої Діви Марії, проте ця святиня повністю згоріла разом із усім костельним оснащенням 6 січня 1730 року (внаслідок необережного поводження з вогнем міністрантів).

БОЛЕХІВ - Соломонова Гірка. Колишня каплиця Святого Хреста (1854). Івано-Франківська обл., Калуський р-н

7720? Болехів

Болехівські землі відомі ще з 1238-1239рр., проте датою першої письмової згадки про поселення вважають 1371 рік. Згадується також 1476 року, цього століття називався Болеховом Волоським. У 1603р. отримав магдебурзьке право. У 80-х роках XVIIIст. до міста прибули німецькі колоністи. Тоді тут проживало понад три тисячі мешканців, через століття - близько 3700, 1939 року - 11700, у тому числі 4700 українців-греко-католиків, 1400 поляків, 1000 українців-латинників і 700 німців. У 1944-1964рр. Болехів був райцентром, потім увійшов до Долинського району, а 1993 року став містом обласного підпорядкування, яке нині нараховує понад 10 тисяч осіб.

Деякі джерела припускають існування в Болехові римсько-католицької святині у часи, що передували XVI століттю, проте достовірну інформацію містять лише заповіт від 11 січня 1607 року місцевого власника Миколая Гедзинського, яким він фундував тут парафію Успіння Пресвятої Діви Марії та вказав на вже існуючий дерев'яний костел Святого Хреста, а також синодальний статут 1593 року із згадкою про храм Святого Хреста.

БРОШНІВ-ОСАДА. Колишній костел без титулу (1937). Івано-Франківська обл., Калуський р-н

7761? Брошнів-Осада

Із 80-х років XIX століття поблизу відомого із XVI століття Брошнева поставали деревообробні та інші підприємства. На них працювали спеціалістами переселенці, яких тут називали осадниками, а утворене селище отримало назву Брошнів-Осада. 1939 року в ньому проживало 1980 мешканців, у тому числі 1380 поляків, 300 українців і 60 німців, нині ж - понад 5500 осіб. Від 1940 року є селищем міського типу, входило до Рожнятинського району, а від 2020 року належить Калуському.

Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. Від 1901 року вони послуговувались новозбудованою філіальною дерев'яною каплицею св. Цецилії у розташованих поряд Креховичах.

ВИГОДА. Колишній костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (1898 - 1900). Івано-Франківська обл., Калуський р-н

77552 Вигода

Поселення Вигода вперше згадується в документах 1872 року як присілок села Пациків. 1883 року воно стало центром лісозаготівлі та окремим селом. 1921 року мало 491 мешканців (242 поляків, 111 українців, 89 євреїв і 47 німців). 1940 року отримало статус селища міського типу, в якому нині проживає понад 2200 осіб. Входило до Долинського району, а від 2020 року - до Калуського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Знайдення Святого Хреста у Велдіжі (нині - Шевченкове). За чисельності місцевих вірян близько шести з половиною сотень їх коштом та завдяки зусиллям і фінансовій допомозі настоятеля велдіжської парафії о. Теофіла Гдовського у 1898-1900 роках було збудовано дерев'яний костел за проектом будівничого Йосифа Вештайна та освячено 1900 року під титулом Пресвятого Серця Господа Ісуса.

ВОЙНИЛІВ. Колишній костел Пресвятої Трійці (1825 - 1834). Івано-Франківська обл., Калуський р-н

77316 Войнилів

Поселення Войнилів (Вонилів) у джерелах відоме з 1385 року, згадується також 4 червня 1437 року та у 1443, 1451 і 1506 роках. 1552 року отримало магдебурзьке право і назву Прокопів, яка протрималась лише трохи більше століття. 1880 року у містечку проживало 2303 мешканців, з яких 1149 були поляками і 1022 українцями, 1939 року - 2850, а нині - майже 2700 осіб. 1934 року Войнилів втратив міські права, у 1940-1941 і 1944-1962 роках був районним центром та став селищем міського типу (від 1960 року), а потім увійшов до Калуського району.

Перший і, швидше за все, дерев'яний костел у Войнилові, який спорудили після заснування міста, був відбудований наприкінці XVI століття після того, як його знищили татари. У цей же період тут також постала парафія, а місцевий настоятель опікувався теж святинею у Калуші, проте формальне заснування парафії (чи її відновлення?) відбулось 1610 року коштом Сенявських.

ДОЛИНА. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1835 - 1836). Івано-Франківська обл., Калуський р-н

77502 Долина,
вул. Міцкевича, 7,
+380 (3477) 202-37, 262-67

Від 1112 року ченці місцевого Вознесенського монастиря вели літопис заснованої у 979 року Долини. На 1403 рік припадає перша згадка про поселення у документах, а 1418 року Долина отримала магдебурзьке право, підтверджене 1525 року королем Сиґізмундом І Старим. 1869 року у місті проживало 6638 мешканців, з них 2135 римо-католиків та 2076 греко-католиків, а у 1939 році - 10400, у тому числі 3600 поляків і 3550 українців. Нині ж населення міста - понад 20 тисяч осіб. До 2010 року було райцентром, а тепер належить до Калуського району.

У 1426 році у Долині було споруджено перший (дерев'яний) костел коштом війта Михайла Лочки, який 12 травня 1429 року також фундував заснуванння тут парафії. 8 липня 1469 року король Казимир IV підписав наступний фундаційний акт парафії після знищення храму татарами. У 70-х роках XVII століття було збудовано новий дерев'яний костел. Станом на 1763 рік ця чи чергова дерев'яна святиня, що мала три вівтарі (головний св. Анни та бічні св. Йосифа і Матері Божої Святого Розарію), вже вважалась малопридатною.