81457 Бісковичі

Село Бісковичі вперше згадується у джерелах 31 серпням 1375 року, є згадки також у 1407 і 1408 роках. Населене було переважно українцями, проте наприкінці ХVIII – на початку ХІХ століть більшість з них вимерла від епідемії, їх замінили переселенцями із західних польських земель. У 80-х роках ХІХст. тут проживало 2137 мешканців, переважна більшість яких була римо-католиками, нині село має понад 2400 осіб.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Йоана Хрестителя у Самборі. В рамках проекту комплексної розбудови парафіяльної мережі Перемишльської дієцезії 1785-1787 років авторства єпископа Антонія Бетанського передбачалось створення парафії у Бісковичах, проте через брак коштів це не було реалізовано.

82024 Болозів

У 1406 році вперше письмово згадується Болозів, який тоді називався Верхнім Болозовом, щоб відрізнити його від Нижнього Болозова (нині - Нижнє). Наступна згадка - 1449 рік. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало маже вісім сотень мешканців, з них римо-католиками були лише три сотні, нині ж місцеве населення - майже сім сотень осіб. Село належало до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.

Парафію у Болозеві було засновано, ймовірно, у середині XV століття (принаймні, у 1476 та 1478 роках тут вже служив настоятель о. Томаш). У 20-х роках XVII століття татари знищили дерев'яний храм, проте коштом місцевого власника Миколая Даниловича його відбудували. Костел спочатку мав титул свв. Апп. Петра і Павла, але не пізніше 1637 року вже був присвячений св. Лаврентію. Новоспоруджена святиня містила також три нові вівтарі, головний з яких мав образ Успіння Матері Божої, пожертвуваний Даниловичем 1635 року.

82547 Бориня

Перша згадка у документах про Бориню датується 1552 роком, у 1940-1959 роках була районним центром. 1981 року отримала статус селища міського типу. Населення - близько 1400 мешканців.

На початку 80-х років XVIII століття тут поселились німецькі колоністи-католики, якими опікувались оо.-єзуїти з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці. У 1877-1879 роках коштом нащадків переселенців німецького етнічного походження у Борині було споруджено мурований однонефний костел. Храм освятили 1879 року під титулом св. Роха, реліквії якого тут знаходились.

81422 Берестяни

Село Берестяни відоме, принаймні, від 1469 року. Варто уваги, що у 1619-1787 роках воно було власністю монастиря бригідок у Самборі. Нині тут проживає майже сім сотень мешканців.

Римо-католики Берестян належали до парафії св. Катерини у Воютичах Самбірського деканату Перемишльської дієцезії. 12 травня 1912 року у селі було закладено наріжний камінь філіального мурованого костелу на земельній ділянці, подарованій банком. Цеглу і дах будівлі оплатила родина Тхожніцьких з Надиб, яка також придбала лавки у святиню. Завершилось будівництво храму його освяченням у 1914 році. 15 лютого 1920 року єпископ Йосиф Пельчар заснував у Берестянах самостійну парафію (спочатку як експозитуру), першим душпастирем якої став о. Ян Щурек. 1921 роком датується фундаційний акт, виданий парафії тією ж родиною Тхожніцьких. 1933 року парафією продовжував опікуватись о. Щурек, а налічувала вона понад 1200 вірян, котрі проживали також ще у п'ятьох сусідніх селах.

82060 Хирів

Перша згадка про Хирів датується 1374 роком. У 1528 році місто отримало магдебурзьке право. З 1940 року якийсь час був районним центром, потім увійшов до Старосамбірського району, а від 2020 року є в Самбірському. Нинішнє його населення - приблизно 4200 мешканців.

Парафія та перший дерев'яний костел у Хирові постали 1531 року завдяки А. Тарло. У 40-х роках XVII століття храм згорів, а на його місці спорудили невеличку святиню. Сучасний мурований храм споруджено на кошти Й. Мнішка зусиллями о. Я. Фабянковського 1710 року. У 1795-1796 роках костел було відремонтовано та розбудовано. 1859 року святиню консекрував єпископ Ф. Вежхлейський після грунтовного ремонту.

81442 Чайковичі

Перша писемна згадка про Чайковичі датується 1349 роком. Село було поділені на Хлопи, де жили селяни-кріпаки, та Шляхту з дрібною шляхтою родів Чайковських (герби Сас і Дебно) та Городиських (герб Корчак), проте навіть наприкінці 30-х років ХХ століття чисельність поляків не перевищувала десяти відсотків. Нині у Чайковичах проживає понад 1800 мешканців.

Місцеві римо-католики у XVIII столітті належали до парафії св. Дороти у Тулиголовому, а у наступному - час від часу то в попередній, то в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках. На початку ХХ століття опинились у складі парафії Святої Родини у Погірцях. У 1889 році один з двох власників села Йосиф Бялогорський збудував тут дерев'яну каплицю.

81435 Чернихів

Згадується Чернихів у документах вперше 1439 року. Нині тут проживає менше півтисячі мешканців.

Спочатку належав до парафії св. Миколая у Лановичах, наприкінці XVII століття - до парафії Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі, а потім - до утвореної 1877 року парафії св. Венделіна у Калинові (Кайзердорфі). Приблизно ж тоді у Чернихові і постав філіальний дерев'яний костел, який збудували 1869 року, а освятили 1879 року.

81480 Чуква

Чуква, яка до XVII століття називалась Котковичі, отримала магдебурзьке право 1415 року. У нижній частині поселення жили переважно поляки, переселені з різних частин (востаннє - у 1920-х роках). Нині проживає тут понад 1500 селян.

Тоді ж, 1415 року тут було засновано парафію та споруджено дерев'яний костел. 1623 року храм разом зі шпиталем та парафіяльною школою знищили татари. У 1628 році збудували новий дерев'яний храм, до якого у 30-х роках добудували муроване захристіє. 2 вересня 1698 року єпископ Л. Залуський консекрував нову чи відремонтовану стару дерев'яну святиню.

82021 Чижки

До ІІ світової війни село Чижки мало назву Чишки (можливо, назву змінили, щоб відрізнити його від ще кількох однойменних сіл) і було відоме документально, принаймні, з XV століття. 1880 року тут проживало майже 1100 мешканців, причому римо- та греко-католиків було майже порівно. Належало до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського. Нині населення Чижок - понад півтисячі селян.

У XV столітті у селі було засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел (у 1472-1484 роках згадується місцевий душпастир о. Томаш, а 1488 року - його наступник о. Матей). У 1591 році архієпископ Ян Соліковський консекрував храм у Чижках, збудований кілька років тому коштом Яна Фредра, який також 1589 року відновив та розширив фінансово-майнове забезпечення парафії. Станом на 1641 рік ця святиня вже вважалась старою, а її дзвіниця стояла окремо на цвинтарі.

81452 Дубрівка

Вперше Дубрівка у документах згадується у 80-х роках XVI століття (ймовірно, у стосунку до місцевої каплиці). 1880 року тут проживало 656 мешканців, нині село має понад сім сотень осіб. У 1989р. вживану у радянські часи назву Дібрівка замінили на Дубрівку.

В останні десятиліття XVIст. у Дубрівці біля цілющого джерела збудували каплицю св. Варвари, яка 1642 року була значних розмірів і мала три вівтарі, а 1753 року - вже п'ять. У першій половині XIXст. Дубрівку вилучили із самбірської парафії Усікновення св. Йоана Хрестителя та приєднали до парафії Всіх Святих у Стрілковичах. Тоді на початку 30-х років святиню розбудували на костел, а в 50-х роках консекрували. 1944 року храм було пошкоджено під час військових дій, а потім його розібрали.