80530 Янгелівка

Колонію Енгельсберг, яку пізніше називали Ангелівкою, заснували 1829 року німецькі родини лісорубів-католиків із Західної Богемії (нині – Чехія) і, ймовірно, якийсь час вона вважалась присілком Ожидова. 1990 року село змінило назву з Ангелівки на Янгелівку. Нині тут проживає лише трохи більше двох десятків мешканців. Село входило до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду Янгелівки належали до парафії Пресвятої Трійці в Олеську. В схематизмі Львівської архідієцезії це село 1857 року ще подається разом із Ожидовим, але 1861 року - вже окремо із сотнею вірних. А 1903 року воно нараховувало майже 230 вірян.

80612 Бе́рлин

Село Бе́рлин вперше письмово згадується 1431 року, є також згадка у 1471 році. 1880 року тут проживало понад півтори тисячі мешканців, нині - понад 1300 осіб. У 1946-1992 роках називалось Хмільове. Входило до Бродівського району, а від 2020 року є частиною Золочівського.

Католики латинського обряду Бе́рлина належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Бродах. В середині XIX століття їх було менше сотні, наприкінці - дві з половиною сотні, перед І світовою війною - майже три сотні, а в середині 30-х років ХХ століття - понад 230 вірян.

80700 Білий Камінь

Перша письмова згадка про Білий Камінь датується 1493 роком. У 1614 році Білий Камінь відмежували від двох більших сіл — Ушні та Черемошні. У 1682 році йому надали магдебурзьке право. 1785 року містечко налічувало 1493 мешканців (935 християн), 1880 року - 3144 (1090 греко- і 420 римо-католиків), Після Ісв. війни Білий Камінь втратив статус міста та у документах того часу вже значиться селом, в якому 1921 року проживало лише 1515 осіб, нині ж - менше восьми сотень мешканців.

Мурований костел у Білому Камені споруджено коштом його власників родини Вишневецьких 1613 року, а парафія тут постала 1615 року (правда, є непідтвержена інформація, що її було утворено набагато раніше, ймовірно, на основі первісного дерев'яного храму). Ця ж родина 1642 року профінансувала також заснування препозитури, проте у 1648-1657 роках, а також у 1667, 1672, 1675 роках святиня зазнала значних руйнувань спочатку від козаків, а потім - від татарів і турків.

80600 Броди,
Залізнична, 46,
f.b.: 372105058010558

Перша письмова згадка про Броди датується 1084 роком, згадуються також у 1441 і 1477 роках. 22 серпня 1584 року Броди під назвою Любич отримали магдебурзьке право, підтверджене 20 березня 1597 року та 31 жовтня 1669 року. Від 1598 року місто знову називалось Бродами. У 1782-1787рр. було осередком циркулу, в середині XIXст. стало центром повіту, у 1940-2020рр. було райцентром, а нині входить до Золочівського району. 1778 року тут проживало 1778 мешканців, 1880 року - 20701, 1934 року - 17988, нині - понад 23 тисячі осіб.

У 80-х роках XVIст. у Бродах постав перший костел (дерев'яний), а 1594 року заснували парафію. У 166?-167? роках збудували мурований храм Воздвиження Хреста Господнього, який 1696 року консекрував Баківський єпископ Аманд Чешейко як свою резиденцію. У XVII-XIX століттях храм кілька разів ремонтувався, а також його було розширено. У 1927, 1930, 1933 і 1935 роках здійснено чергові ремонти святині.

80600 Броди,
вул. Стуса, 9

Перша письмова згадка про Броди датується 1084 роком, згадуються також у 1441 і 1477 роках. 22 серпня 1584 року Броди під назвою Любич отримали магдебурзьке право, підтверджене 20 березня 1597 року та 31 жовтня 1669 року. Від 1598 року місто знову називалось Бродами. У 1782-1787рр. було осередком циркулу, в середині XIXст. стало центром повіту, у 1940-2020рр. було райцентром, а нині входить до Золочівського району. 1778 року тут проживало 1778 мешканців, 1880 року - 20701, 1934 року - 17988, нині - понад 23 тисячі осіб.

У 80-х роках XVIст. у Бродах було споруджено перший костел (дерев'яний), а 1594 року засновано парафію коштом тодішнього власника Миколая Жовкевського, який пожертвував для неї село Язлівчик. Понад півстоліття місто попри зусилля його наступного власника Станіслава Конецпольського не змогло отримати належної святині, яку 11 березня 1646 року він у своєму заповіті зобов'язав збудувати свого сина Олександра, виділивши для цього достатньо грошей золотом.

80600 Броди,
Залізнична, 46

Перша письмова згадка про Броди датується 1084 роком, згадуються також у 1441 і 1477 роках. 22 серпня 1584 року Броди під назвою Любич отримали магдебурзьке право, підтверджене 20 березня 1597 року та 31 жовтня 1669 року. Від 1598 року місто знову називалось Бродами. У 1782-1787рр. було осередком циркулу, в середині XIXст. стало центром повіту, у 1940-2020рр. було райцентром, а нині входить до Золочівського району. 1778 року тут проживало 1778 мешканців, 1880 року - 20701, 1934 року - 17988, нині - понад 23 тисячі осіб.

У 80-х роках XVIст. у Бродах постав перший костел (дерев'яний), а 1594 року заснували парафію. У 166?-167?рр. було збудовано мурований храм Воздвиження Хреста Господнього, який 1946 року радянська влада зачинила, використовуючи його спочатку як кінотеатр, а потім - як спортзал.

80500 Буськ,
вул. Шкільна, 9,
+380 (3264) 234-33,
www: busk.saletyni.org

Перша згадка про Буськ датується 1097 роком, хоча місто вважається заснованим значно раніше, згадується також у XII-XIV століттях. 1411 року Буськ отримав магдебурзьке право, а 20 листопада 1582 року став вільним королівським містом. 1880 року мав майже 4300 мешканців, у тому числі 2215 римо- та 1677 греко-католиків. Від 1966 року був районним центром, нині ж входить до Золочівського району. Населення - понад 8500 мешканців.

Наприкінці XIV - на початку XV століть у Буську на Старому Місті було збудовано перший костел (св. Станіслава) та засновано парафію. Після знищення цієї святині татарами спорудили новий храм 1504 року, але вже на Новому Місті та під титулом Пресвятої Діви Марії.

80653 Черниця

Перша документальна згадка про село датується 1515 роком, згадується також у 1552 і 1661 роках. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало півтори тисячі мешканців, 1931 року - 2324, перед ІІ світовою війною - дві з половиною тисячі (переважна більшість - українці), нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Бродівського району, а тепер - до Золочівського.

Римо-католики села спочатку належали до капеланії у Пеняках. В середині ХІХ століття їх було приблизно дві з половиною сотні. Проте вже, принаймні, від 1861 року схематизми Львівської архідієцезії подають Черницю у складі домініканської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені.

80736 Гологори

Поселення згадується письмово у 1099, 1132 і 1144 роках, а також 1231 року. У 1469р. Гологори отримали магдебурзьке право (статус міста зберегли до 1939 року). У 1779р. гологірські маєтності стали власністю домініканського монастиря у Підкамені. 1857 року тут проживало 2482 мешканців, на початку 80-х років - дві з половиною тисячі, 1921 року - 2447, у тому числі 1419 українців і 522 поляків, 1931 року - 2669, нині - понад шість з половиною сотень осіб. Село входило до Бродівського району, а від 2020 року є частиною Золочівського.

Перший дерев'яний костел (замковий чи парафіяльний) у Гологорах постав разом із парафією 1452 року завдяки фундації від 21 серпня місцевого власника Миколи Гологорського. 1600 року місто мало аж три святині - замкову (колегіату), парафіяльну та невеличку капличку 'in campo exiguam'. Втім, пізніше замковий костел, втративши статус колегіати на користь парафіяльного, подається лише як каплиця.

80511 Грабова

Село Грабова вважається заснованим на переломі XV - XVI століть. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало 912 мешканців, з яких 512 були римо- і 352 греко-католиками, нині ж його населення складає лише чотири сотні осіб. Грабова входила до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Буську. В середині ХІХ століття їх чисельність перевищувала сім сотень, через якийсь час становила понад вісім сотень, проте пізніше значно зменшилась (ймовірно, через те, що з Грабової виділилось кілька присілків в якості самостійних поселень).