47003 Кременець,
вул. О. Пчілки, 6,
+380 (3546) 235-29,
f.b.: 964884353523815

Датою першою писемної згадки про Кременець вважаються 1226-1227 роки, проте у польських джерелах згадується 1064 роком. Магдебурзьке право отримав у 1438 році. Нині є районним центром із населенням понад 21 тисячу мешканців.

У 1854-1857 роках після закриття у 1832 році францисканських монастиря та костелу римо-католики спочатку збирались на Меси у невеличкій каплиці, яку облаштували в одному з будинків на вул. Садовій (тепер вул. Ю. Словацького). У цей час йшло спорудження мурованого парафіяльного храму коштом парафіян та уряду за проектом Жана Тома де Томона храму св. Катерини у Санкт-Петербурзі. У листопаді 1857 року костел було освячено. У 1908 році виконано поліхромію святині та встановлено чеські вітражі.

48741 Кривче

Кривче відоме із 1530 року. Від 1627 року було містечком. У 1639 році місцеві власники Контські у верхній частині поселення на високому лівому березі річки Циганки, між двома її притоками розпочали будівництво оборонного замку, який протягом наступного століття зазнав нападів різних військових сил. При цьому страждало також і село. Нині його населення - понад 1900 мешканців. Кривче належало до Борщівського району, а тепер - до Чортківського.

Джерела стверджують, що мурований костел у селі спорудили 1650 року Контські, перебудувавши для цього порохову вежу замку. Ця інформація сумнівна, оскільки малоймовірно, що вже через десять років від початку спорудження замку його порохова вежа виявилась зайвою, хоча військова активність у цьому регіоні була надзвичайно високою. Більш ймовірно, що цього, 1650 року заснували парафію та збудовали якийсь інший храм, що потім був зруйнований під час облог замку.

47374 Киданці

Перша писемна згадка про Киданці датується 12 жовтнем 1444 року, згадуються також 1464 року. У 80-х роках ХІХ століття село мало понад 1200 мешканців, нині - майже дев'ять сотень. Раніше належало до Збаразького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду Киданців належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелові-Мазовецькому, яке у радянські часи називалось Жуковим, у 1957-2016рр. - Жовтневим, а нині - Соборним. У 1895 році, коли їх чисельність майже досягла восьми сотень, коштом місцевих власників Моравських було завершено будівництво мурованого філіального костелу, який освятили 1897 року.

48605 Кулаківці

За непідтвердженими даними, вперше село у документах згадується 1400 року, є згадка також у 1610 році. На початку 80-х років ХІХст. у Кулаківцях проживало шість сотень мешканців, 1921 року - 734, 1931 року - 765, нині - понад чотири сотні осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Впродовж другої половини ХІХ століття їх чисельність збільшилась від семи десятків до сотні вірян, проте до початку ХХ століття своєї святині вони не мали.

47516 Куропатники,
вул. Тиха

Куропатники відомі у документах від 1437 року, згадуються також у у 1445, 1450-1470 та 1497 роках. Від 1593 року село якийсь час було містечком. У 1880 році тут проживало 1464 мешканців, з них понад вісім сотень римо-католиків, нині ж все населення складає понад вісім сотень осіб. Село входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Парафія та костел (дерев'яний) у Куропатниках існували від першої половини XVI століття, принаймні, 1540 року згадується місцевий душпастир. Наприкінці XVIст. храм було відбудовано, проте проіснував він недовго, а пізніше і парафія занепала. У XIXст. римо-католики села належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Бережанах.

48768 Литячі

Село Литячі (Летяче, Лятач) вперше писемно згадується у 1424 і 1428 роках, а також 11 травня 1464 року. 1880 року тут проживало понад 1400 мешканців, переважна більшість яких були українцями, нині ж Литячі нараховують лише трохи більше восьми сотень селян. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року - до Чортківського.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії у Язлівці, проте 1884 року увійшли до заснованої тоді ж парафіяльної експозитури у Берем'янах, яка 1921 року стала самостійною парафією. За чисельності близько 270 осіб вірні 1887 року збудували та освятили філіальну муровану каплицю (в деяких схематизмах Львівської архідієцезії в якості дати її спорудження подаються також 1867 та 1868 роки, що малоймовірно). У 30-х роках ХХ століття Литячі вже мали понад півтисячі римо-католиків.

48253 Личківці

Перша писемна згадка про село датується 1431 роком, у документах згадується теж 7 травня 1470 року, а також у 1469, 1475, 1482 і 1485 роках. 1522 року Личківці отримали міські права, проте втратили їх 1781 року. 1880 року тут проживало понад 1700 мешканців, у тому числі 1200 римо-католиків. Нині у селі живе понад 2200 осіб. Належало до Гусятинського району, а тепер - до Чортківського.

Костел (ймовірно, дерев'яний) у Личківцях, який згадується 1615 року, вже 1623 року вважався знищеним, проте у 1641 році зазначений як відновлений. Але ненадовго, бо вже через кілька років його знову не стало. 1712 року завдяки фундації місцевого власника Андрія Кавецького, яку пізніше було доповнено іншими жертводавцями, у Личківцях постала місія оо.-єзуїтів. Принаймні, у 1718-1725 роках їх храм вже мав титул Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, проте ще був дерев'яним і проіснував аж до 1774 року.

48631 Лисівці

Перша писемна згадка про село Лисівці датується 1418 роком. Нині тут проживає майже дві тисячі селян.

Віряни Лисівців належали до парафії Пресвятої Трійці у Товстому. У 1885 році їх чисельність становила шість сотень, а через два роки, 1887 року тут коштом місцевих власників Зигемберг-Орловських завершили спорудження мурованого філіального костелу. 1906 року у Лицівцях було засновано самостійну парафію (спочатку - експозитуру). У 1907 році храм освятили під титулом Пресвятого Серця Ісуса. У міжвоєнний період парафія у Лисівцях, чисельність якої перевищила тисячу вірних, охоплювала також села Капустинці, Шершенівку та Шипівці (останні два мали свої філіальні святині).

47530 Літятин

Село вперше згадується 15 січня 1443 року, є також згадки у 1454, 1473 і 1483 роках. 1880 року у Літятині проживало 731 мешканців, причому римо- і греко-католиків було приблизно порівно, нині село має трохи більше шести сотень осіб. Входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католицька громада латинського обряду села належала до парафії св. Станіслава єп. мч. у Козовій. 13 липня 1896 року римо-католики Літятина, чисельність яких тоді перевищила чотири сотні вірних, надіслали Львівській курії листа щодо будівництва у селі костелу. Через два дні козовський настоятель о. Ян Оцеткевич переслав до Курії проект та кошторис майбутнього храму.

48030 Литвинів

Перша згадка про Литвинів - в документі 8 лютого 1440 року, є також згадки у 1476 і 1483 роках. У XV-XVI століттях був містечком. 1880 року село мало 882 мешканців, у тому числі 800 греко- і 44 римо-католиків, 1900 року - 1324, 1921 року - 643, 1931 року - 772, 1939 року - 840, нині - дев'ять сотень осіб. Входило до Підгаєцького району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Перший (дерев'яний) костел у Литвинові та парафія постали коштом місцевих власників Бучацьких і Скарбеків із Саранчуків не пізніше останньої чверті XV століття. Фундаційні документи 1476 і 1483 років подають їх титул - Відвідин Пресвятої Діви Марії та Різдва Пресвятої Діви Марії і св. Йоана Хрестителя.