48215 Мала Лука

Вперше Мала Лука згадується письмово 1564 року. У 1880р. тут проживало 1198 мешканців, у тому числі 863 греко- і 220 римо-католиків, на початку ХХст. поляки складали 20% населення, а 1939 року село мало приблизно 1600 осіб, з яких вже 25% були поляками. Побувало аж у шести районах: Гримайлівському (до 1959р.), Скалатському (до 1962р.), Підволочиському (до 1965р.), Гусятинському (до 2020р.) і Чортківському (нині). Нараховує чотири з половиною сотні мешканців.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Тарноруді. Їх чисельність у середині ХІХ століття становила лише півтори сотні, а наприкінці цього століття та у період до ІІ світовох війни - від двох до трьох сотень вірних (зростання відбулось, в основному, за рахунок військових прикордонної частини).

48215 Мала Лука

Вперше Мала Лука згадується письмово 1564 року. У 1880р. тут проживало 1198 мешканців, у тому числі 863 греко- і 220 римо-католиків, на початку ХХст. поляки складали 20% населення, а 1939 року село мало приблизно 1600 осіб, з яких вже 25% були поляками. Побувало аж у шести районах: Гримайлівському (до 1959р.), Скалатському (до 1962р.), Підволочиському (до 1965р.), Гусятинському (до 2020р.) і Чортківському (нині). Нараховує чотири з половиною сотні мешканців.

Римо-католики села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Тарноруді, а в другій половині ХІХ століття воно перебувало у власності однієї із гілок відомої та заможної галицької шляхетської родини Забєльських гербу Тшаска, представник якої 1808 року отримав графський титул.

47850 Магдалівка

Перша згадка про Магдалівку у документах датується 1785 роком. У 1880 році це село разом із присілком Теклівка, яка нині є окремим селом, мало 1064 мешканців, з яких лише 235 були римо-католиками, 1939 року - близько 1600 (приблизно 30 відсотків були поляками), нині тут проживає понад вісім сотень осіб. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду Магдалівки спочатку належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У 1903 році (за чисельності вірних понад 260) у селі завдяки зусиллям баворівського настоятеля о. Яна Шубера збудували муровану каплицю. Земельні ділянки під святиню та для забезпечення душпастирства пожертвували Флорентина Ценська (із Яблоновських), Клементина Чарторийська, Текля Беднарчук, яка також подарувала значні кошти.

48266 Майдан

Перша документальна згадка про Майдан датується 1584 роком. 1880 року із семи сотень мешканців села лише три сотні були римо-католиками, тоді як у міжвоєнний період поляки вже становили переважну більшість населення. Нині тут проживає понад три сотні осіб. Майдан входив до Гусятинського району, а від 19 липня 2020 року - до Чортківського.

Римо-католики села належали до домініканської парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. У 1902 році, коли їх чисельність становила близько чотирьох сотень, у Майдані завдяки зусиллям та коштам домініканців і місцевих вірян було споруджено та освячено під титулом Святої Родини філіальну муровану каплицю.

48111 Маловоди

Вперше Маловоди у документах згадуються 1785 року. 1805 року у селі проживало 172 особи, 1880 року - 485, 1943 року - 763. У червні 1945р. більшість місцевих поляків виїхала до Польщі, а звідти переселено українців. Нині село має менше трьох сотень мешканців. У 1940-1962рр. входило до Золотниківського району, потім - до Теребовельського, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові, проте після створення 1851 року парафіяльної експозитури, а потім і самостійної парафії у Росохуватці, перейшли до неї. Цього ж десятиліття у Маловодах на цвинтарі коштом місцевого землевласника Нерея (Йосифа?) Ярошинського було споруджено філіальну муровану каплицю, яку освятили 1859 року під титулом св. Луки і Матері Божої з гори Кармель.

47735 Мар'янівка

Перша письмова згадка про поселення датується 1785 роком (тоді воно було присілком села Купчинці), 1914 року мало 250 жителів, зокрема, 121 поляків і 105 українців. 1 липня 1926 року Мар'янівка (до 1946 року - Маріянка) стала самостійним селом, в якому 1939 року проживало 870 мешканців, у тому числі 470 поляків і 380 українців, нині ж село налічує понад 550 осіб.

Католики латинського обряду Мар'янівки належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. У першій половині 90-х років ХІХ століття їх чисельність перевищила дві сотні. Саме тоді, 1893 року у селі було споруджено муровану каплицю Пречистої Діви Марії, фундаторами якої, ймовірно, стали Роман та Ксенія Малевичі.

48313 Маркова

Маркова вперше документально згадується 2 січня 1441 року у книгах галицького суду. Принаймні, від 1578 року належала львівським архієпископам. 1880 року мала 998 мешканців, з яких 624 були греко- і 252 - римо-католиками, нині ж тут проживає близько півтисячі осіб. Село входило до Монастириського району, а від 2020 року - до Чортківського.

Душпастирський осередок у Марковій, яка початково належала до парафії св. Марії Магдалини у Кукільниках (нині - Івано-Франківщина), постав 1777 року завдяки фундації архієпископа Львівського Вацлава Сераковського та кульницького настоятеля о. Валентина Цвинарського. У 1778 році їх коштом було збудовано перший, дерев'яний костел, який вже тоді отримав титул св. Яна Непомуцького.