46011 Тернопіль,
вул. Бандери, 57,
+380 (352) 26-04-50,
f.b.: 61555900632868

Тернопіль (до 9 серпня 1944 року - Тарнополь) заснував у 1540 році Ян Тарнавський на землях поблизу давньоукраїнського укріплення Сопільче (Топільче). 1548 року місто отримало магдебурзьке право. У 1772-1810 і 1815-1867 роках Тернопіль був центром округи, потім - повіту, у 1921-1939рр. був столицею воєводства, з грудня 1939 року є обласним центром. 1880 року тут проживало 25819 мешканців, у тому числі 7929 поляків і 6037 українців, нині місто нараховує понад 220 тисяч осіб.

У Тернополі парафія та перший костел постали не пізніше 1550 року, наступний храм почали будувати у 60-х - 70-х роках цього ж століття, проте тоді не завершили. Закінчили спорудження цієї чи іншої мурованої святині під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії 1623 року, з другої половини XVIIст. додалась присвята ще й св. Йоану Хрестителю. Після турецького нападу 1675 року костел ще 1690 року стояв зруйнованим, але вже 1697 року його відремонтували. Втім, навіть 1740 року храму бракувало склепіння над навою, а склепіння в пресбітерії та дві стіни взялись тріщинами. Його так і не змогли відремонтувати, тому 1784 року австрійський уряд наказав його демонтувати. Від цього часу понад століття тернопільська парафія послуговувалась домініканським костелом св. Вікентія Ферерра.

460?? Тернопіль,
ріг вул. Руської і Шевченка

Тернопіль (до 9 серпня 1944 року - Тарнополь) заснував у 1540 році Ян Тарнавський на землях поблизу давньоукраїнського укріплення Сопільче (Топільче). 1548 року місто отримало магдебурзьке право. У 1772-1810 і 1815-1867 роках Тернопіль був центром округи, потім - повіту, у 1921-1939рр. був столицею воєводства, з грудня 1939 року є обласним центром. 1880 року тут проживало 25819 мешканців, у тому числі 7929 поляків і 6037 українців, нині місто нараховує понад 220 тисяч осіб.

Парафія та перший костел у Тернополі постали не пізніше 1550 року, коли згадується їх настоятель. Наступний храм розпочав будувати місцевий власник (від 1576 року) Костянтин Острозький, проте не встиг завершити до передчасної смерті 1588 року (він же відновив парафію та збільшив її матеріально-фінансове забезпечення).

Інша маленька ('parva') мурована святиня в Тернополі згадується під титулом св. Валентина на зламі XVI і XVII століть поблизу Львівської брами, проте після турецького нападу 1675 року вона станом на 1690 рік вже була руїною.

460?? Тернопіль,
вул. Микулинецька

Тернопіль (до 9 серпня 1944 року - Тарнополь) заснував у 1540 році Ян Тарнавський на землях поблизу давньоукраїнського укріплення Сопільче (Топільче). 1548 року місто отримало магдебурзьке право. У 1772-1810 і 1815-1867 роках Тернопіль був центром округи, потім - повіту, у 1921-1939рр. був столицею воєводства, з грудня 1939 року є обласним центром. 1880 року тут проживало 25819 мешканців, у тому числі 7929 поляків і 6037 українців, нині місто нараховує понад 220 тисяч осіб.

У 1861-1865 роках з ініціативи монастирського фуртіана о.-єзуїта Каетана Маркевича у Тернополі на закладеному ще 1840 року Микулинецькому цвинтарі було споруджено неоготичну муровану каплицю, яка спочатку мала стати єзуїтською усипальницею, проте майже відразу ж була передана місцевій парафії Матері Божої Неустанної Допомоги. Її спроектував та збудував тернопільський інженер Ян Закревський, якому належить також проект костелу Різдва св. Йоана Хрестителя в Галущинцях.

460?? Тернопіль-'Дружба'

Тернопіль (до 9 серпня 1944 року - Тарнополь) заснував у 1540 році Ян Тарнавський на землях поблизу давньоукраїнського укріплення Сопільче (Топільче). 1548 року місто отримало магдебурзьке право. У 1772-1810 і 1815-1867 роках Тернопіль був центром округи, потім - повіту, у 1921-1939рр. був столицею воєводства, з грудня 1939 року є обласним центром. 1880 року тут проживало 25819 мешканців, у тому числі 7929 поляків і 6037 українців, нині місто нараховує понад 220 тисяч осіб.

Загребелля відоме у джерелах, принаймні, від XV століття. 1890 року тут проживало 1209 мешканців, у тому числі 974 поляків і 125 українців, 1921 року - 1112, 1939 року - 1350, з них 970 були поляками. Ще 1926 року село приєднали до Тернополя. У 1960-х роках на його території постав новий мікрорайон, який назвали «Дружбою».

Досить численні католики латинського обряду Загребелля належали до парафії Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі. У 1840 році на сільському кладовищі збудовали муровану каплицю, яка спочатку була лише усипальницею родини місцевих власників Кросновських. Коли ж на початку 60-х років ХІХ століття кількість римо-католиків перевищила три з половиною сотні, для них у цьому храмі тернопільські душпастирі стали звершувати богослужіння у святкові дні.

47862 Тарноруда

Тарноруда постала ще у середині XIVст., отримала магдебурзьке право 1583 року. Правобережна стала самостійним поселенням лише наприкінці XVIIIст., коли кордон по Збручу відділив її від лівобережної. У 1880 році тут проживало сім з половиною сотень мешканців, 1943 року - 363, нині ж - лише близько двох десятків осіб. Село входило до Підволочиського району, а 2020 року стало частиною Тернопільського.

Парафія у єдиній Тарноруді існувала, принаймні, від XVII століття, проте 1783 року для прикордонників та митних чиновників у правобережній Тарноруді довелось створити окрему капеланію, приблизно тоді ж і збудували тут перший (дерев'яний) костел. 28 червня 1784 року капеланія перейшла з Кам'янець-Подільсько дієцезії до Львівської архідієцезії.

47622 Таурів

Перша писемна згадка про Таурів (Таворів, Таборів) датується 1465 роком, згадується також у 1467-1474 роках. Принаймні, з другої половини XVI століття аж до ХХст. село належало львівським архієпископам, які віддавали його в оренду (зокрема, 22 травня 1570р. - аєп. Станіслав Сломовський, а 22 березня 1599 року - аєп. Ян Соліковський). 1880 року тут проживало 2158 мешканців, у тому числі 1327 поляків і 813 українців, 1921 року - 2041 поляків і 548 українців, 1939 року - 2940 жителів, нині - майже тисяча осіб. Село входило до Козовського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду Таурова належали до парафії Воздвиження Святого Хреста в Козлові. Ще наприкінці ХІХ століття у селі добивались спорудження власної святині. Навіть 1890 року Львівська курія передала на це частину коштів, проте їх використали на будівництво каплиці у Городищі.

48270 Теклівка

Вважається, що Теклівка виникла на початку ХІХ століття як присілок села Котівка і вперше документально згадується 1856 року, але, за іншими даними, вона відома у джерелах з 1443 року, хоча і називалась тоді Барабашівко (ймовірно, що це село просто занепало). Більше того, навіть у 1940-1958рр. вважалось лише хутором. Нині тут проживає менше двох з половиною сотень мешканців. Село входило до Гусятинського району, а від 19 липня 2020 року - до Чортківського.

Римо-католики Теклівки належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. І у 1888-1890 роках, нараховуючи разом із католиками латинського обряду сусідньої Котівки близько двох з половиною сотень осіб, збудували філіальну муровану каплицю. Відбулось це завдяки зусиллям тодішнього копичинського настоятеля о. Миколая Бялковського та пожертвам мешканців цих двох сіл.