ZABOJKI. Dawny kościół p.w. św. Michała Archanioła (1893). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47721 Забойки

Перша згадка у документах про село – 1564 рік. Принаймні, від середини ХІХст. більшість населення становили польські переселенці та їх нащадки. 1890 року у Забойках проживало 1423 мешканців (1193 поляків і 230 українців), 1921 року - 1547, у тому числі 1121 поляків і 407 українців, 1931 року - 1587, 1939 року - близько 1800, нині - вісім сотень осіб. 1944 року поляків вивезли до Польщі, а звідти привезли українців.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Воздвиження Святого Хреста в Козлові, але відвідували греко-католицьку церкву в Забойках, в якій богослужіння здійснювали козлівські душпастирі. Наприкінці 80-х років ХІХст. вони зіткнулись із труднощами доступу до храму, створеними греко-католицьким парохом, тому в селі створили комітет будівництва власної святині на чолі із настоятелем о. Еразмом Нойбургом.

ZABRUCZAŃSKIE. Kościół p.w. św. Jana Nepomucena (1867). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

487?? Збручанське

Збручанське, яке раніше називалось Новосілка (вперше згадується 1393 роком), Новосілка-Єпископська чи Новосілка-над-Збручем, засноване у давньоруські часи, про що свідчать місцева мурована церква XIV століття та залишки давньоруського городища XI-XIII століть. Нині у селі проживає понад чотири сотні мешканців.

У 1867 році тут було споруджено мурований філіальний костел парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кривчому. У 1908-1910 роках у Збручанському заснували парафіяльну експозитуру, яка після війни стала повноцінною парафією, що перед Ісв. війною налічувала понад тисячу вірних (разом із селом Залісся).

ZALESIE. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1894). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48561 Залісся

Поселення Залісся вперше згадується у XVII столітті (1561 року як Залісне). Під час Гайдамаччини тут оселилось багато польських утікачів із-за Збруча. Нині у селі проживає більше тисячі мешканців.

Римсько-католицька спільнота села Залісся до II світової війни належала до парафії св. Анни в Озерянах. Її чисельність наприкінці ХІХ століття сягнула тисячі вірних. Саме тоді, 1894 року у селі спорудили власну муровану святиню (філіальний костел).

ZALESZCZYKI. Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (1824). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48600 Заліщики,
вул. Гайворонського, 18,
+380 (3554) 231-55

Поселення Залісся (перша згадка датується 1340 роком) вперше згадується як Заліщики у 1578 році, 1766 року Заліщики отримали магдебурзьке право, а 1774 року стали повітовим містом. Нині є районним центром із населенням близько 9300 мешканців.

У 1763 році у Заліщиках було споруджено дерев'яний костел та засновано парафію коштом С. Понятовського. 1824 року завершили будівництво мурованого храму, який освятили під титулом св. Станіслава єп. мч. У XIX столітті чисельність парафіян, котрі проживали у місті та сусідніх селах, збільшилась удвічі та наприкінці століття сягнула 3 тисяч. А наступного століття вона зменшилась (теж удвічі), оскільки у багатьох селах збудували свої святині та заснували самостійні парафії.

ZALIZCI (Załoźce). Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny / kaplica szarytek (1889). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47234 Залізці

Залізці (Заложці) письмово згадуються у 1432, 1441, 1477 та 1483 роках. У 1516 році отримали статус міста, а 1520 року - магдебурзьке право. 1890 року Залізці мали 7295 мешканців, у тому числі 3065 українців і 2846 поляків, 1910 року - 7275, 1921 року - 4773, 1939 року - 6 350, а нині - понад 2600 осіб. До 1962 року були райцентром, з 1961 року є селищем міського типу, яке входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

У першій половині XVI століття у Залізцях збудували перший (ймовірно, дерев'яний) костел та заснували парафію. Наступну (муровану) святиню, споруджену у першій половині XVII століття, відновили 1730 року та освятили у 1738 році під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Нині цей храм перебуває у стані глибокої руїни.

ZALIZCI (Załoźce). Dawny kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1613). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47234 Залізці

Залізці (Заложці) письмово згадуються у 1432, 1441, 1477 та 1483 роках. У 1516 році отримали статус міста, а 1520 року - магдебурзьке право. 1890 року Залізці мали 7295 мешканців, у тому числі 3065 українців і 2846 поляків, 1910 року - 7275, 1921 року - 4773, 1939 року - 6 350, а нині - понад 2600 осіб. До 1962 року були райцентром, з 1961 року є селищем міського типу, яке входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Перший (мурований чи дерев'яний) костел у Залізцях не міг постати раніше 1511 року, коли місцева землевласниця Ядвіга Каменецька здійснила його фундацію. Можливо і справді він мав титул св. Антонія, як подають деякі джерела, хоча і не підтверджують церковні документи, але, швидше за все, таку присвяту пізніше приписали храму через святкування відпусту св. Антонія. 13 листопада 1547 року син фундаторки Ян Каменецький суттєво розширив фінансово-майнове забезпечення святині, що і стало офіційним початком парафії.

ZALIZCI (Załoźce). Dawny kościół p.w. św. Wawrzyńca (Ławrentija) (1639 - 1645). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47234 Залізці,
вул. Зелена

Залізці (Заложці) письмово згадуються у 1432, 1441, 1477 та 1483 роках. У 1516 році отримали статус міста, а 1520 року - магдебурзьке право. 1890 року Залізці мали 7295 мешканців, у тому числі 3065 українців і 2846 поляків, 1910 року - 7275, 1921 року - 4773, 1939 року - 6 350, а нині - понад 2600 осіб. До 1962 року були райцентром, з 1961 року є селищем міського типу, яке входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

У 1639 році з дозволу єпископа Луцького Андрія Гембицького настоятель парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Залізцях о. Флоріан Ґранський освятив на передмісті наріжний камінь костелу, спорудження якого коштом місцевих власників Вишневецьких тривало до 1645 року. Цього ж, 1645 року Вишневецькі пожертвували частину своїх доходів від маєтностей у Залізцях на заснування та діяльність монастиря августинів (августинців) при цьому костелі.