48544 Антонів

У польських джерелах заснування села Антонів датують початком XIX століття і пов'язують із його власником Антоном Лянцкоронським, тоді як в українських вважають, що село вперше згадується наприкінці XVIII століття. У другій половині XIXст. тут проживало близько півтисячі мешканців, з них дві сотні (переважно переселенці-мазури із Польщі) були римо-католиками. Наступного століття до ІІсв. війни чисельність селян становила сім-вісім сотень, а нині - лише трохи більше трьох сотень.

Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у розташованому поряд містечку Товсте. Відомо, що станом на 1936 рік, коли їх кількість зросла до 240 вірних, схематизм Львівської архідієцезії подає каплицю в Антонові як таку, що ще знаходиться в процесі будівництва. Ймовірно, що до ІІ світової війни її не встигли впорядкувати, оснастити та освятити.

48424 Бариш,
вул. Місто

Бариш у документах вперше згадується 1439 року, у 1559 році отримав магдебурзьке право. З приходом радянської влади став селом, яке до 19 липня 2020р. належало до Бучацького району, а тепер - до Чортківського. Населення - майже дві з половиною тисячі мешканців.

Приблизно у час отримання Баришем міських прав тут також було збудовано костел і засновано парафію його власником Миколаєм Язловецьким. Проте вона перейшла до протестантів. 1600 року місцевий храм згадується як такий, що повернувся в лоно Церкви, а 1602 року парафію відновили та святиню відремонтували (коштом Язловецьких). Відомо, що 1721 року костел (ймовірно, дерев'яний) мав три вівтарі: головний - Пресвятої Трійці та бічні - Матері Божої і св. Антонія Падуанського.

48723 Бережанка

Перша письмова згадка про Бережанку датується 1441 роком. Нині проживає у селі лише трохи більше, ніж півтори сотні мешканців.

Католицька громада латинського обряду села Бережанка чисельністю приблизно в сотню вірних до Другої світової війни належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії Скалі (Подільській).

У 30-х роках ХХ століття у Бережанці було споруджено мурований філіальний костел. Протягом 1947-1993 років закритий храм використовувався як зерносховище та водонапірна башта.

48512 Бичківці

Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.

Римо-католики Бичківців належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. Перша каплиця у селі відома із 1816 року, проте була вона приватною і в схематизмах Львівської архідієцезії навіть не згадується. Після заснування 1854 року у Хом'яківці парафіяльної експозитури близько півтисячі вірян села перейшло до неї.

48512 Бичківці

Перша письмова згадка про село датується 1442 роком під назвою Уґельче, наступні - у 1444 і 1449 роках. 1785 року у селі проживало 470 мешканців (300 українців і 170 поляків), 1880 року - 1098, у тому числі католиків латинського обряду 563 і візантійського 510, 1900 року - 1524, 1921 року - 1446, з них більшість була поляками, нині кількість місцевих жителів становить сім з половиною сотень.

Римо-католики Бичківців належали до парафії у Хом'яківці. У 1886 році на кладовищі постала мурована каплиця-усипальниця родини місцевих власників Целецьких, яку освятили 1894 року. І лише 21 жовтня 1896 року було освячено наріжний камінь філіального мурованого костелу Матері Божої Скорботної, спорудження якого завершили наступного року у другій половині серпня. Проте цей храм з точки зору архітектури є значно скромнішим за цвинтарну каплицю.

48514 Біла

На околиці Білої є залишки чотирьох давньоруських городищ, у тому числі Моклекова (Мокляківа), згаданого у Шалівському літописі у 1211 та 1214 роках. Перша ж писемна згадка про Біле (Велике Біле) датується 1442 роком. Стало містом, але цей статус втратило у середині XVII століття. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало майже 3200 мешканців, переважна більшість яких була українцями. Нині у Білій майже 3600 селян.

У 1484 році Давид Бучацький заснував у «своєму місті Велике Біле костел Різдва Славної Діви Марії» та парафію, першим її настоятелем став о. Станіслав. Проте разом із втратою міських прав приблизно у 1670 році Біла перейшла до домініканської парафії у Чорткові, до якої належала аж до ІІ світової війни. 1899 року завдяки зусиллям чортківського преора о. Мар'яна Кручека OP у Білій постала та була освячена філіальна мурована каплиця з вівтарем Матері Божої.

48509 Білий Потік

Поселення Білий Потік вперше згадується у документах у 1442, 1448 та 1564 роках. Його нинішнє населення лише трохи перевищує дві з половиною сотні мешканців.

Римо-католики села належали до парафії св. Антонія Падуанського у Хом'яківці. 6 вересня 1927 року було вмуровано наріжний камінь під будівництво філіального костелу (землю пожертвували М. Флорків, гміна та школа; проект виконав архітектор Втужецький; каміння для будови з міцевої каменоломні пожертвувала гміна). 25 серпня 1933 року новозбудовий завдяки ініціативі настоятеля хом'яківської парафії о. Йосифа Гарри храм освятили під титулом Матері Божої Ченстоховської. Кошти, яких не вистачало на завершення спорудження святині, надали Тернопільске воєводство та Львівська курія.