48630 Товсте
вул. Українська, 91
Давньоруське поселення Товсте, яке уперше в документах згадується 1414 роком, назву отримало від прізвища його власника галицького боярина В'ячеслава Товстого. У 1548 (чи 1549?) році отримало магдебурзьке право, підтверджене 1701 року. З 1940 року (до 1962 року) було районним центром і є селищем міського типу з населенням близько 3300 мешканців. Товсте належало до Заліщицького району, а відтепер - до Чортківського.
Місцева парафія була заснована 1717 року завдяки родині Лосів. У 1741 році тут збудували мурований костел, який було освячено 1871 року під титулом Пресвятої Трійці. Наприкінці цього століття чисельність вірних в парафії, яка охоплювала понад десяток сусідніх сіл, перевищила три тисячі.
48521 Товстеньке
Село Товстеньке (Тлустеньке) знане від XVII стодіття. Складалось із кількох частин, одна з яких (південна) називалась «Шляхтою», бо була заселена переважно польською збіднілою шляхтою. До ІІ світової війни тут проживало близько двох тисяч мешканців, нині ж - понад 700.
Місцеві римо-католики належали до парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Сидорові. Філіальний мурований костел Пресвятого Серця Ісуса у Товстенькому постав завдяки його власнику Леону Городиському у 1909-1912 роках (схематизм 1912 року датує його 1909 роком, а в схематизмі 1936 року подаються роки 1911-1912). На той час у селі проживало понад сім сотень католиків латинського обряду.
48431 Трибухівці,
f.b.: ParafiaTrybuhiwci
Поселення Трибухівці у документах згадується у 1578, 1611, 1672 та 1680 роках. Назва походить від трьох величезних буків, які, за переказами, росли при в’їзді в село, і трансформувалась у Трибухівці. Село у 1961-1991 роках називалось Дружба. Нині його населення - понад 4300 мешканців. Належало до Бучацького району, а від 2020 року - до Чортківського.
Місцеві римо-католики, чисельність яких наприкінці ХІХ століття та до І світової війни лише трохи перевищувала тисячу вірних, належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі. Проте відомо, що ще у XVIII столітті у Трибухівцях був костел (ймовірно, дерев'яний), який 14 серпня 1763 року консекрував архієпископ Вацлав Сераковський під титулом Успіння Пресвятї Діви Марії. У 1776-1785 роках костельні записи зафіксували чимало змішаних шлюбів між українцями та поляками.
48333 Тростянці
Село Тростянці вперше документально згадується 1515 року, проте, вочевидь, повинні бути письмові чи якісь інші підтверження його існування вже у 1260 році, оскільки його мешканці 2010 року відсвяткували 750-річчя свого поселення. Відомо, що 1880 року у селі проживали тисяча українців та три десятки поляків, причому частина українців (понад півтори сотні) була римо-католиками, нині ж у Тростянці налічується менше півтисячі селян. Входили до Монастириського району, а тепер - до Чортківського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому. Коли їх чисельність сягнула трьох сотень, у Тростянці 1912 року збудували та освятили філіальну муровану каплицю. Наприкінці 30-х років кількість римо-католиків у селі зросла до майже чотирьох сотень.
48726 Турильче
Перша письмова згадка про село датується 1462 роком, наступна - аж 1661 роком. У 1753 році тут проживало близько двох з половиною сотень мешканців, 1880 року - 1007, у тому числі 927 українців і 79 поляків, 1900 року - 1150, 1910 року - 1239, 1921 року - 1035, 1931 року - 1108, нині - приблизно сім сотень осіб. Турильче входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі(-Подільській). В середині ХІХ століття їх було менше восьми десятків, а в 70-х роках цього століття, коли у Турильчому постав величний та вражаючий своєю красою костел (не каплиця), - майже сотня вірян.
48206 Увисла
Перша писемна згадка про село Увисле (пізніше - Увисла) датується 5 травня 1438 року, згадується також у 1458 і 1556 роках. У 1880 році тут проживало 1270 мешканців, у тому числі 1162 українців і 64 поляків, нині село має теж приблизно 1270 осіб. Входило до Гусятинського району, а від 19 липня 2020 року є частиною Чортківського.
Нечисленні католики латинського обряду Увисли спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях, проте після заснування парафіяльної експозитури у Хоросткові, яка пізніше стала капеланією, а потім - парафією св. Йосифа Каласанського, перейшли до неї. На той час їх було менше семи десятків вірних.
48643 Угриньківці
Перша згадка у документах про село датується 1442 роком, є згадка також у 1469 році. 1880 року в Угриньківцях проживало 1575 мешканців, у тому числі 1200 українців і 290 поляків, 1900 року - 1855, 1910 року - 1770, 1921 року - 1521, 1931 - 1600, нині - понад шість сотень осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Досить численні католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. В середині ХІХ століття їх чисельність майже досягла чотирьох сотень, а на початку наступного століття перевищила півтисячі вірян. Саме тоді в Угриньківцях і постав мурований храм.
48562 Улашківці,
вул. Шевченка
Вперше у документах Улашківці згадуються 7 травня 1464 року. Згодом отримали статус містечка, проте пізніше його втратили через нападників. 4 серпня 1701 року тут знову було засновано містечко. У 1785 році в Улашківцях проживало 1002 мешканців, 1880 року - 2458, у тому числі 1418 українців, 8954 поляків і 121 німців, 1910 року - 2503, 1921 року - 2037, 1931 року - 2251, а станом на 2018 рік - 1155 осіб.
Улашківські католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Ягільниці. Їх чисельність протягом другої половини ХІХ століття зросла удвічі - від майже півтори сотні до трьох сотень вірних, проте своєї святині вони не мали.
47842 Устечко
Перша згадка про поселення під іменем Устє датується 1414 роком, а 1590 року вже згадується як Устечко, причому 1661 року - як містечко. Цей статус воно втратило 1934 року. Нині у селі проживає менше дев'яти сотень мешканців. Було у Заліщицькому районі, а тепер - у Чортківському.
Римо-католики Устечка належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Червонограді. 1876 року, коли їх чисельність становила понад півтори сотні, в Устечку коштом власника містечка Калікста Понінського збудували мурований філіальний костел, який освятили 1881 року під титулом Воздвиження Святого Хреста.
48747 Устя
Перша писемна згадка про Устя датується 1469 роком. Від 1498р. і до, принаймні, XVIст. включно було власністю Кам'янецьких єпископів, відтоді називалось Устям Єпископським та вважалось містечком. У 1880р. тут проживало 2707 мешканців, 1900 року - 2405, 1921 року - 1432, 1931 року - 1585, 1938 року - 1507, у тому числі 1400 українців і 75 поляків, нині - майже 1100 осіб. Село входило до Борщівського, а від 2020 року - до Чортківського району.
Католики латинського обряду села спочатку належали, швидше за все, до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кривчому, але після утворення 1851 року парафіяльної експозитури у Мельниці, яка 1861 року стала самостійною парафією cв. Генріха, сповідника, перейшли до неї. Їх чисельність в середині ХІХст. становила приблизно чотири десятки вірян, а наприкінці цього століття перевищила сім десятків. Своєї святині вони не мали.
Костели і каплиці України