ТОВСТЕ. Костел св. Анни / Пресвятої Трійці (1741). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48630 Товсте
вул. Українська, 91

Давньоруське поселення Товсте, яке уперше в документах згадується 1414 роком, назву отримало від прізвища його власника галицького боярина В'ячеслава Товстого. У 1548 (чи 1549?) році отримало магдебурзьке право, підтверджене 1701 року. З 1940 року (до 1962 року) було районним центром і є селищем міського типу з населенням близько 3300 мешканців. Товсте належало до Заліщицького району, а відтепер - до Чортківського.

Місцева парафія була заснована 1717 року завдяки родині Лосів. У 1741 році тут збудували мурований костел, який було освячено 1871 року під титулом Пресвятої Трійці. Наприкінці цього століття чисельність вірних в парафії, яка охоплювала понад десяток сусідніх сіл, перевищила три тисячі.

ТОВСТЕНЬКЕ. Колишній костел Пресвятого Серця Ісуса (1909 - 1912). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48521 Товстеньке

Село Товстеньке (Тлустеньке) знане від XVII стодіття. Складалось із кількох частин, одна з яких (південна) називалась «Шляхтою», бо була заселена переважно польською збіднілою шляхтою. До ІІ світової війни тут проживало близько двох тисяч мешканців, нині ж - понад 700.

Місцеві римо-католики належали до парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Сидорові. Філіальний мурований костел Пресвятого Серця Ісуса у Товстенькому постав завдяки його власнику Леону Городиському у 1909-1912 роках (схематизм 1912 року датує його 1909 роком, а в схематизмі 1936 року подаються роки 1911-1912). На той час у селі проживало понад сім сотень католиків латинського обряду.

ТРИБУХІВЦІ. Костел Матері Божої Неустанної Допомоги (1903 - 1923). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48431 Трибухівці,
f.b.: ParafiaTrybuhiwci

Поселення Трибухівці у документах згадується у 1578, 1611, 1672 та 1680 роках. Назва походить від трьох величезних буків, які, за переказами, росли при в’їзді в село, і трансформувалась у Трибухівці. Село у 1961-1991 роках називалось Дружба. Нині його населення - понад 4300 мешканців. Належало до Бучацького району, а від 2020 року - до Чортківського.

Місцеві римо-католики, чисельність яких наприкінці ХІХ століття та до І світової війни лише трохи перевищувала тисячу вірних, належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі. Проте відомо, що ще у XVIII столітті у Трибухівцях був костел (ймовірно, дерев'яний), який 14 серпня 1763 року консекрував архієпископ Вацлав Сераковський під титулом Успіння Пресвятї Діви Марії. У 1776-1785 роках костельні записи зафіксували чимало змішаних шлюбів між українцями та поляками.

ТРОСТЯНЦІ. Колишня каплиця без титулу (1912). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48333 Тростянці

Село Тростянці вперше документально згадується 1515 року, проте, вочевидь, повинні бути письмові чи якісь інші підтверження його існування вже у 1260 році, оскільки його мешканці 2010 року відсвяткували 750-річчя свого поселення. Відомо, що 1880 року у селі проживали тисяча українців та три десятки поляків, причому частина українців (понад півтори сотні) була римо-католиками, нині ж у Тростянці налічується менше півтисячі селян. Входили до Монастириського району, а тепер - до Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці в Усті-Зеленому. Коли їх чисельність сягнула трьох сотень, у Тростянці 1912 року збудували та освятили філіальну муровану каплицю. Наприкінці 30-х років кількість римо-католиків у селі зросла до майже чотирьох сотень.

ТУРИЛЬЧЕ. Колишній костел св. Яна Непомуцького (186? - 1871). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48726 Турильче

Перша письмова згадка про село датується 1462 роком, наступна - аж 1661 роком. У 1753 році тут проживало близько двох з половиною сотень мешканців, 1880 року - 1007, у тому числі 927 українців і 79 поляків, 1900 року - 1150, 1910 року - 1239, 1921 року - 1035, 1931 року - 1108, нині - приблизно сім сотень осіб. Турильче входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі(-Подільській). В середині ХІХ століття їх було менше восьми десятків, а в 70-х роках цього століття, коли у Турильчому постав величний та вражаючий своєю красою костел (не каплиця), - майже сотня вірян.

УВИСЛА. Колишня каплиця без титулу (1893). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48206 Увисла

Перша писемна згадка про село Увисле (пізніше - Увисла) датується 5 травня 1438 року, згадується також у 1458 і 1556 роках. У 1880 році тут проживало 1270 мешканців, у тому числі 1162 українців і 64 поляків, нині село має теж приблизно 1270 осіб. Входило до Гусятинського району, а від 19 липня 2020 року є частиною Чортківського.

Нечисленні католики латинського обряду Увисли спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях, проте після заснування парафіяльної експозитури у Хоросткові, яка пізніше стала капеланією, а потім - парафією св. Йосифа Каласанського, перейшли до неї. На той час їх було менше семи десятків вірних.

УГРИНЬКІВЦІ. Колишній костел св. Гіацинта (Яцека) (1902). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48643 Угриньківці

Перша згадка у документах про село датується 1442 роком, є згадка також у 1469 році. 1880 року в Угриньківцях проживало 1575 мешканців, у тому числі 1200 українців і 290 поляків, 1900 року - 1855, 1910 року - 1770, 1921 року - 1521, 1931 - 1600, нині - понад шість сотень осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Досить численні католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. В середині ХІХ століття їх чисельність майже досягла чотирьох сотень, а на початку наступного століття перевищила півтисячі вірян. Саме тоді в Угриньківцях і постав мурований храм.

УЛАШКІВЦІ. Колишній костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1908 - 1911). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48562 Улашківці,
вул. Шевченка

Вперше у документах Улашківці згадуються 7 травня 1464 року. Згодом отримали статус містечка, проте пізніше його втратили через нападників. 4 серпня 1701 року тут знову було засновано містечко. У 1785 році в Улашківцях проживало 1002 мешканців, 1880 року - 2458, у тому числі 1418 українців, 8954 поляків і 121 німців, 1910 року - 2503, 1921 року - 2037, 1931 року - 2251, а станом на 2018 рік - 1155 осіб.

Улашківські католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Ягільниці. Їх чисельність протягом другої половини ХІХ століття зросла удвічі - від майже півтори сотні до трьох сотень вірних, проте своєї святині вони не мали.

УСТЕЧКО. Колишній костел Воздвиження Святого Хреста (1876). Тернопільська обл., Чортківський р-н

47842 Устечко

Перша згадка про поселення під іменем Устє датується 1414 роком, а 1590 року вже згадується як Устечко, причому 1661 року - як містечко. Цей статус воно втратило 1934 року. Нині у селі проживає менше дев'яти сотень мешканців. Було у Заліщицькому районі, а тепер - у Чортківському.

Римо-католики Устечка належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Червонограді. 1876 року, коли їх чисельність становила понад півтори сотні, в Устечку коштом власника містечка Калікста Понінського збудували мурований філіальний костел, який освятили 1881 року під титулом Воздвиження Святого Хреста.

УСТЯ (Устя Єпископське). Колишня каплиця без титулу (1925 - 1932). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48747 Устя

Перша писемна згадка про Устя датується 1469 роком. Від 1498р. і до, принаймні, XVIст. включно було власністю Кам'янецьких єпископів, відтоді називалось Устям Єпископським та вважалось містечком. У 1880р. тут проживало 2707 мешканців, 1900 року - 2405, 1921 року - 1432, 1931 року - 1585, 1938 року - 1507, у тому числі 1400 українців і 75 поляків, нині - майже 1100 осіб. Село входило до Борщівського, а від 2020 року - до Чортківського району.

Католики латинського обряду села спочатку належали, швидше за все, до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кривчому, але після утворення 1851 року парафіяльної експозитури у Мельниці, яка 1861 року стала самостійною парафією cв. Генріха, сповідника, перейшли до неї. Їх чисельність в середині ХІХст. становила приблизно чотири десятки вірян, а наприкінці цього століття перевищила сім десятків. Своєї святині вони не мали.

Фільми
Місцезнаходження