48341 Устя-Зелене

Вперше згадується Устя-Зелене (Горожане, Ружане) у 1436 та 1438 роках, є згадки також у 1443, 1448, 1461, 1464 і 1467 роках. 1548 року отримало магдебурзьке право, від 1564 року було центром староства. У 1880р. у містечку проживало 2464 мешканців (1352 українців, 828 німців і 2894 поляків), нині село має менше шести сотень осіб. Входило до Монастириського району, а а від 2020 року є частиною Чортківського.

У місцевому замку у другій половині XVIст. існувала мурована каплиця свв. Якова та Анни. 16 травня 1579 року в Усті-Зеленому заснували парафію коштом власника містечка Миколая Мєлецького. Парафіяльний костел згадується у 1600 і 1623 роках. 1718 року цей чи наступний дерев'яний храм описується як старий і непридатний для богослужінь, мав він каплицю фундації Мавриція Курдвановського, три вівтарі (головний Пресвятої Трійці та бічні Матері Божої Ченстоховської і св. Анни) та дзвіницю із трьома дзвонами.

48240 Хоростків,
вул. Б. Лепкого, 1Б,
+380 (3557) 515-17

Хоростків вперше письмово згадується 1423 (чи навіть 1340) року. У 1578р. отримав обмежене магдебурзьке право, а 1622 року вперше подається як містечко. На початку 80-х років ХІХст. мав 4900 мешканців, 1921 року - 6787, у тому числі 2591 українців і 2209 поляків, 1931 року - 6924. Від 1934 року є містом. Населення нині - понад 6600 мешканців. Входив до Гусятинського району, а від 2020 року - в Чортківському.

Парафія і костел (можливо, під титулом св. Йосифа Каласанського) у Хоросткові існували у I половині XVIIIст., проте 1748 року парафію ліквідував архієпископ Миколай Вижицький, приєднавши хоростківських вірян до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях.

У 1851 році у Хоросткові заснували парафіяльну експозитуру при збудованому 1850 року костелі св. Архангела Михаїла, який вже у 1856-1859 роках замінили більшим храмом св. Йосифа Каласанського. 1855 року вона стала капеланією, а у 1875р. її піднесли до рангу парафії. Від середини 30-х років ХХст. костел згадується під титулом св. Архангела Михаїла.

48240 Хоростків

Хоростків вперше письмово згадується 1423 (чи навіть 1340) року. У 1578р. отримав обмежене магдебурзьке право, а 1622 року вперше подається як містечко. На початку 80-х років ХІХст. мав 4900 мешканців, 1921 року - 6787, у тому числі 2591 українців і 2209 поляків, 1931 року - 6924. Від 1934 року є містом. Населення нині - понад 6600 мешканців. Входив до Гусятинського району, а від 2020 року - в Чортківському.

Парафія і костел (можливо, під титулом св. Йосифа Каласанського) у Хоросткові існували у I половині XVIIIст., проте 1748 року парафію ліквідував архієпископ Миколай Вижицький, приєднавши хоростківських вірян до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях.

У 1851 році у Хоросткові заснували парафіяльну експозитуру при збудованому 1850 року костелі, який вже у 1856-1859 роках замінили більшим храмом св. Йосифа Каласанського, спорудженим коштом місцевого власника Каетана Левицького. Він же приблизно у той же час збудував також родинну каплицю-усипальницю на цвинтарі.

48240 Хоростків

Хоростків вперше письмово згадується 1423 (чи навіть 1340) року. У 1578р. отримав обмежене магдебурзьке право, а 1622 року вперше подається як містечко. На початку 80-х років ХІХст. мав 4900 мешканців, 1921 року - 6787, у тому числі 2591 українців і 2209 поляків, 1931 року - 6924. Від 1934 року є містом. Населення нині - понад 6600 мешканців. Входив до Гусятинського району, а від 2020 року - в Чортківському.

Парафія і костел (можливо, під титулом св. Йосифа Каласанського) у Хоросткові існували у I половині XVIIIст., проте 1748 року парафію ліквідував архієпископ Миколай Вижицький, приєднавши хоростківських вірян до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях.

У 1850 році в Хоросткові австрійська влада збудувала мурований костел, про який відомо лише те, що був під титулом св. Архангела Михаїла (принаймні, таке присвячення подає схематизм Львівської архідієцезії, складений на початок 1857 року). І вже 1851 року у містечку заснували парафіяльну експозитуру, яка охопила майже десяток навколишніх сіл та аж до 1886 року обслуговувалась експозитом (потім - настоятелем) о. Мареком Єзеніцьким. 1855 року стала капеланією.

48712 Цигани

Цигани, які у 1945-1992 роках називались Рудкою, вперше письмово згадуються 1474 роком, є згадки також у 1493, 1564 і 1583 роках. 1880 року тут проживало 1562 мешканців (більшість - українці), 1900 року - 2267, 1910 року - 2154, 1921 року - 1875, 1931 року - 2148, нині - близько 1300 осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Досить численні римо-католики села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі(-Подільській). Вже в середині ХІХ століття їх чисельність перевищила півтисячі, а наприкінці цього століття становила майже вісім сотень. Саме тоді у Циганах і постала своя мурована святиня.

48258 Чабарівка,
f.b.: ChabarivkaRomanCatholicChurchUkr...

Село Чабарівка (Чубарівка) відоме з 1648 року (раніше називалось Карташівка, проте у XV-XVI століттях його зруйнували татари). Уціліла лише хата мешканця Чубар, а всі, хто вижив, будували оселі поблизу нього. Проживає у селі нині близько 1200 осіб.

Римо-католики села належали до парафії парафії cв. Антонія Падуанського у Гусятині. У 1925-1930 роках, коли їх чисельність наблизилась до тисячі вірних, у Чабарівці було споруджено мурований філіальний костел, який освятили під титулом Серця Ісуса. Після ІІ світової війни радянська влада храм закрила та використовувала його як колгоспний склад.

Червоноград,
не існує

За непідтвердженими даними, Червоноград існував вже у IXст. як місто руських князів. Згадки про поселення у наступних століттях теж суперечливі, на відміну від XIV століття. 1448 року Червоноград отримав магдебурзьке право, в 1435-1774рр. був центром повіту (староства). Під час німецької окупації місцеві підрозділи АК та УПА навіть координували свої дії проти загарбників, проте з приходом радянської влади червоноградська рота АК стала її 'істрєбітєльним отрядом' проти українських повстанців. У ніч із 2 на 3 лютого 1945 року сотня УПА знищила підрозділ АК разом із частиною мешканців. Решту потім евакуювали до Польщі, містечко стало селом з назвою Червоне. Проте навіть переселення із Лемківщини трьох десятків сімей його не врятувало - 1970 року село перестало існувати.

За однією інформацією, вже 1331 року тут завдяки князям Коріатовичам постав домініканський монастир (за іншою, фундація цього монастиря відбулась 1444 року Теодором Бучацьким). Втім, у І половині XVI століття монастир зруйновало молдавське військо. Окрім того, тут ще й перейшли в кальвінізм. То ж домініканці сюди вже більше не повертались.

48540 Черкавщина

Перша письмова згадка про поселення датована 1453 роком. Його назва зумовлена тим, що розташоване на березі річки Черкаська, а приєднаний до села хутір Травна має струмок Травний, що впадає у цю річку. Чисельність місцевих жителів: 1880р. - 264, 1900р. - 348, 1910р. - 381, 1921р. - 396, 1931р. - 425. (переважна більшість - українці). Нині у селі проживає менше сотні мешканців.

Римо-католики села належали до домініканської парафії св. Станіслава у Чорткові. Наприкінці ХІХ століття Черкавщина мала лише 36 католиків латинського обряду, тоді як у 30-х роках наступного століття їх кількість збільшилась майже удвічі. 1932 року у селі завдяки о. Теофілу Щурецькому розпочали будівництво філіальної мурованої каплиці.

48500 Чортків,
вул. Незалежності, 28,
+380 (3552) 236-86,
f.b.: sw.stanislaw

Чортків вперше письмово згадується 1427 року як Чартковіце. 1522 року поселення отримало дерев'яний замок та магдебурзьке право, підтверджене 1560 року. Від 1867 року місто є центром повіту, з радянських часів - районним центром. Населення - майже 29 тисяч мешканців.

Вперше костел (дерев'яний) у Чорткові згадується 1593 року як парафіяльний, проте проіснував порівняно недовго (принаймні, 1718 року його вже точно не було). Інший та вже мурований храм (і монастир) для оо.-домініканців було споруджено у 1603-1609 роках коштом Станіслава Гольського. 1625 року цей костельно-монастирський комплекс оточили муром. Ймовірно, що десь у другій половині XVII століття парафія була інкорпорована домініканцями. А 1731 року храм, відбудований після руйнувань, завданих у середині XVII століття, консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Оранський.

48500 Чортків,
вул. Монастирська, 1

Чортків вперше письмово згадується 1427 року як Чартковіце. 1522 року поселення отримало дерев'яний замок та магдебурзьке право, підтверджене 1560 року. Від 1867 року місто є центром повіту, з радянських часів - районним центром. Населення - майже 29 тисяч мешканців.

У 1854 році Геронім Садовський склав заповіт, в якому віддав всю свою вельми значну маєтність на створення осередку для утримання бідних, хворих та сиріт католицького віросповіданння обох обрядів, доручивши цю справу домініканцям місцевої парафії св. Станіслава та сетрам милосердя (шариткам) під патронатом львівського архієпископа. Проте цю фундацію формально затвердили лише 10 серпня 1894 року після смерті родичів фундатора. Оскільки домініканці відмовились від участі в реалізації проекту, то всю відповідальність за нього взяли на себе шаритки.