48254 Вільхівчик,
f.b.: VilkhivchykRomanCatholicChurchUk...

Село Вільхівчик вважається заснованим 1540 року, хоча перша згадка про нього датується лише 1760 роком. Проживає у ньому нині понад шість сотень мешканців.

Наприкінці XIX - на початку ХХ століть чисельність католиків латинського обряду у Вільхівчику становила від 5 до 7 сотень, а в міжвоєнний період - трохи менше тисячі. І належали вони до парафії св. Антонія у Гусятині. 1927 року у селі було споруджено мурований філіальний костел.

48371 Вістря

Перша писемна згадка про Вістря датується 18 лютого 1437 року. У 80-х роках ХІХ століття село мало понад 1200 мешканців, з них менше двох сотень були римо-католиками. Нині тут проживає понад тисяча осіб. Входило до Монастириського району, а від 19 липня 2020 року - до Чортківського.

Католики латинського обряду села Вістря належали до парафії св. Миколая у Коропці. У 1912 році, коли їх чисельність становила близько 260 вірних, вони власноруч у центрі села спорудили філіальну муровану каплицю, для якої земельну ділянку та будівельне каміння подарував власник сусідніх Гориглядів та місцевої каменоломні Людвик Вишневський. Цього ж року храм було освячено. 1932 року дахівку цієї каплиці замінили бляхою.

48273 Гадинківці

Перша згадка в документах про Гадинківці датується 1483 роком, згадуються також у 1491, 1564 і 1578 роках. У 80-х роках ХІХст. село мало майже 1100 мешканців (приблизно 840 греко- і 240 римо-католиків), нині тут проживає більше тисячі осіб. Українців у селі було значно більше, ніж поляків, проте кількісь останніх суттєво збільшилась у 20-х - 30-х роках ХХст. після розселення колоністів із Польщі. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.

Спочатку католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Копичинцях. У схематизмі Львівської архідієцезії 1862 року вперше згадується каплиця в Гадинківцях, в якій інколи проводили богослужіння для майже 330 місцевих вірян. За інформацією схематизму 1864 року, вони перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури в Жабинцях, яка пізніше стала парафією. Причому, їх чисельність чомусь зменшилась до 220 осіб, а каплиця взагалі не згадується.

48742 Гермаківка

Гермаківка вперше у документах згадується 1641 року, проте є інформація, що це село раніше називалось Качурівкою, проте було спалене турками. У 80-х роках ХІХ століття Гермаківка, яка тоді належала родині Бліхтерів, мала майже 2250 селян, 340 з яких були римо-католиками, а пізніше і аж до 1939 року село було власністю родини Баворовських. Нині тут проживає близько 1850 мешканців. Належало до Борщівського району, а від 2020 року - до Чортківського.

У першому десятилітті ХХ століття чисельність католиків латинського обряду у селі зросла до півтисячі, а належали вони до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кривчому. Саме тоді коштом місцевих власників Баворовських та вірян і було збудовано в Гермаківці філіальну муровану каплицю, яку освятили 1907 року. Тут кривчицькі душпастирі звершували богослужіння три неділі в місяць та в кожні свята.

48640 Гиньківці

Вперше село у документах згадується 1427 року, потім - 1442 року. У 80-х роках ХІХ століття Гиньківці мали понад вісім сотень мешканців, з яких лише дві сотні були рмио-католиками (решта - греко-католики). 1921 року тут проживало 752 осібв, 1931 року - 858, а нині - близько 350 селян. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року - до Чортківського.

Католики латинського обряду Гиньківців належали до парафії Пресвятої Трійці у Товстому (тоді - Тлустому). У схематизмі Львівської архідієцезії місцева філіальна мурована каплиця вперше згадується 1879 року, а в інших схематизмах, починаючи від 1908 року, її спорудження та освячення датується 1863 роком.

448731 Глибочок

Вперше поселення Глибочок згадується 1469 роком. У 1530р. тут проживало понад 100 сімей, 1880 року - 2057 мешканців, більшість яких була римо-католиками, 1921 року - 2246, у тому числі 1584 поляків і 779 українців, 1931 року - 2805, нині - понад 1600 осіб. У 1944-1945рр. більшість поляків репатріювали та завезли лемків із Польщі. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. В середині ХІХст. їх було близько дев'яти сотень. Ймовірно, саме тоді і постав тут в частині села, що називалась Батринівкою, мурований костел, бо, принаймні, 1861 року він вже згадується у схематизмі Львівської архідієцезії у підвищеному статусі філіального під титулом св. Миколая єп. (в мережі інколи помилково називають його Петропавлівським). Можливо, збудували храм за фінансової участі тодішніх власників села князів Сапєг (пізніше вони подаються в якості патронів, покровителів святині).

48216 Глібiв

Перша писемна згадка про Глібів датується 1410 роком, згадується також 1453 року. На початку 80-х років тут проживало 1542 мешканців, з яких 848 були греко- і 660 римо-католиками, 1939 року - 2200 (українців і поляків було приблизно порівно), нині - майже тисяча осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

У 1609 році місцевий власник Войтех (Альберт) Лудзіцький фундував у Глібові парафію, для якої збудував дерев'яний костел Пресвятої Трійці, Пресвятої Діви Марії і Всіх Святих. Цей храм спалили татари 1620 року. Його відбудували, проте 1690 року він знову був знищений разом із селом. У 1716 році парафію із Глібова переніс до сусіднього Гримайлова його власник Адам Сенявський.

48216 Глібiв

Перша писемна згадка про Глібів датується 1410 роком, згадується також 1453 року. На початку 80-х років тут проживало 1542 мешканців, з яких 848 були греко- і 660 римо-католиками, 1939 року - 2200 (українців і поляків було приблизно порівно), нині - майже тисяча осіб. Село входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

У 1609 році місцевий власник Войтех (Альберт) Лудзіцький фундував у Глібові парафію, для якої збудував дерев'яний костел Пресвятої Трійці, Пресвятої Діви Марії і Всіх Святих. Наступний храм був знищений 1690 року. У 1716 році парафію із Глібова перенесли до сусіднього Гримайлова. Відтоді глібовські віряни належали до неї і своєї святині не мали аж до кінця 30-х років ХХ століття.

48372 Горигляди

Перша згадка в документах про Горигляди датується 1421 роком, згадуються письмово також 27 червня 1440 року. Населені були переважно українцями. Сьогодні тут проживає понад 1200 мешканців. Село входило до Монастириського району, а від 19 липня 2020 року - до Чортківського.

Римо-католики села належали до парафії св. Миколая у Коропці. Перша філіальна дерев'яна каплиця в Гориглядах у схематизмах Львівської архідієцезії згадується, починаючи із 1913 року, проте її так і не освятили. Наступну і теж дерев'яну каплицю, але на кам'яному фундаменті, було збудовано та освячено 1927 року. Земельну ділянку для неї та будівельні матеріали виділив місцевий власник Людвик Вишневський, замордований чекістами 1940 року.

48237 Городниця

Село Городниця вважається заснованим 1318 року. Відоме тим, що 1848 року поблизу на річці Збруч знайшли кам'яну статую Збручанського Святовита. Нині тут проживає близько 1600 мешканців. Належало до Гусятинського району, а від 2020 року - до Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Діви Марії у Личківцях. 1892 року у Городниці коштом місцевих власників Яблоновських та інших розпочали спорудження філіальної мурованої каплиці, яким керував голова будкомітету Адольф Ценський. 15 жовтня 1895 року це будівництво, в основному, було завершене, а 22 листопада цього ж року храм освятили, хоча він не ще був викінчений та оснащений (зокрема, в якості вівтаря тоді було нашвидкоруч зібрано конструкцію з кілків, паперу і дошок).