47003 Кременець,
вул. О. Пчілки, 6,
+380 (3546) 235-29,
f.b.: 964884353523815

Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.

У 1854-1857 роках після закриття у 1832 році францисканських монастиря та костелу римо-католики спочатку збирались на Меси у невеличкій каплиці, яку облаштували в одному з будинків на вул. Садовій (тепер вул. Ю. Словацького). У цей час йшло спорудження мурованого парафіяльного храму коштом парафіян та уряду за проектом Жана Тома де Томона храму св. Катерини у Санкт-Петербурзі. У листопаді 1857 року костел було освячено. У 1908 році виконано поліхромію святині та встановлено чеські вітражі.

47002 Кременець,
вул. Ліцейна

Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.

В перших роках XVIIIст. кременецький староста Януш Вишневецький разом із своїм братом Міхалом фундував у Кременці місію львівських єзуїтів, віддавши ченцям занедбану греко-католицьку муровану церкву Святого Духа на місцевому ринку, яку ченці освятили під титулом св. Франциска Ксаверія. А оселились вони спочатку в переробленій на монастир дворовій будівлі у сусідньому селі Білокриниця. 1711 року Януш додатково пожертвував єзуїтам маєток Княже на кременецькому передмісті Туники вартістю понад 50 тисяч злотих та села Великі й Малі Вікнини.

47002 Кременець,
вул. Шевченка

Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.

Перший парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кременці фундувала місцева власниця (від 1536 року) королева Бона документом, виданим у Кракові 3 червня 1538 року, а 1563 року додатково пожертвувала земельну ділянку, яка прилягала до храму, та місце під будівництва парафіяльного будинку. Станом на 1608 рік це була святиня 'z chrustu, gliną oblepiona'.

47002 Кременець,
вул. Олени Пчілки

Достеменною першою писемною згадкою про Кременець вважається 1227 рік, згадується також у 1241, 1254 і 1366 роках. Магдебурзьке право отримав 1438 року. На початку 60-х років XIXст. у місті проживало понад 12600 мешканців, на початку 80-х років - близько 11 тисяч, 1931 року - 19877, у тому числі 8428 українців і 3108 поляків, нині - понад двадцять тисяч осіб. Після 1795 року Кременець був центром повіту, із радянських часів є райцентром.

На початку 90-х років XIX століття Туницький і Базиліанський цвинтарі в Кременці, де хоронили також і римо-католиків, повністю перейшли до православних, тому на схилах гори Воловиця з ініціативи Антонія Пулмацека було засновано римсько-католицьке кладовище. На той час царська влада вже давно відібрала у вірян перший парафіяльний мурований костел Успіння Пресвятої Діви Марії францисканців, а також єзуїтський і реформатський храми, проте католики латинського обряду вже збудували та оснастили другий парафіяльний мурований костел св. Станіслава єп. мч..

48260 Ланівці,
вул. Шкільна, 2

Перша документальна згадка про Ланівці датується 1444 роком. 1545 року поселення стало містом. Після 1793 року Ланівці деякий час були центром волості, від січня 1940 року - райцентром. 1956 року отримали статус селища міського типу, в 2001 році - статус міста. Від 2020 року належать до Кременцького району. Проживає у місті майже 12 тисяч мешканців.

У 1444-1863 роках Ланівці належали родині Єловецьких. Відомо, що завдяки їм тут було споруджено костел із дубового дерева, який, ймовірно, замінив попередній та проіснував до 1839 року, згорівши разом з архівом. А 1857 року завдяки цій родині у Ланівцях постав вже мурований храм в стилі ампір з колонами. Його 1860 року консекрував єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Каспер Боровський. У 80-х роках парафія, до якої належали навколішні села, нараховувала понад 6 сотень вірних та мала цвинтарну калицю 1790 року у Ланівцях, філіальну сятиню у Нападівці, а також каплиці у Доманинці (нині - хутір Бережанки) і Корначівці, яка нині називається Малою Корначівкою.

47061 Старий Олексинець

Перша писемна згадка про Старий Олексинець датується 1430 роком, наступна - 1463 роком. У другій половині XVI століття тут постав оборонний замок, який через три століття перебудували на палац. Наприкінці XIXст. Старий Олексинець став центром волості. У 1920-1939рр. був центром ґміни Кременецького повіту ІІ Речіпосполитої. Нині у селі проживає майже тисяча мешканців.

Замковий костел у Старому Олексинці було споруджено місцевими власниками Чарторийськими, ймовірно, десь після будівництва замку, можливо, на початку XVII століття. Власники замку 1726 року передали цей храм Церкві у якості парафіяльного, тому датування святині 1756 роком, яке зустрічається у джерелах, швидше за все, є помилковим. Також не відповідає дійсності передача костелу православним аж у 1869 році. Його відібрали відразу ж після Січневого повстання, оскільки вже у 1863-1869 роках на пожертви священника о. Йоана Буйницького храм було перебудовано на православну церкву.

4710? Шумськ

Вперше Шумськ (з 1939 року - Шумське) згадується 1149 роком, потім - у 1233 та 1259 роках. У 1939 роуі втратив статус міста, проте 1940 року став районним центром, а 1960 року - селищем міського типу. У 1999 році відновлено статус міста та назву Шумськ. Населення - майже п'ять з половиною тисяч мешканців.

Римсько-католицьку парафію у Шумську заснували у І половині XVII століття. Відомо, що черговий храм збудували 1715 року. А попередній парафіяльний костел було споруджено у 1852 році у мавритансько-готичному стилі коштом, зокрема, Людвики Менжинської на місці старої святині. Його освятив 1861 року Луцький єпископ Каспер Боровський. Після 1945 року храм закрили, перетворивши його спочатку на склад будматеріалів, а потім - на свинарник. Деякий час він стояв замкненим і перетворювався на руїну. 19 квітня 1985 року його висадили у повітря (залишився тільки фундамент).