47003 Кременець,
вул. О. Пчілки, 6,
+380 (3546) 235-29,
f.b.: 964884353523815

Датою першою писемної згадки про Кременець вважаються 1226-1227 роки, проте у польських джерелах згадується 1064 роком. Магдебурзьке право отримав у 1438 році. Нині є районним центром із населенням понад 21 тисячу мешканців.

У 1854-1857 роках після закриття у 1832 році францисканських монастиря та костелу римо-католики спочатку збирались на Меси у невеличкій каплиці, яку облаштували в одному з будинків на вул. Садовій (тепер вул. Ю. Словацького). У цей час йшло спорудження мурованого парафіяльного храму коштом парафіян та уряду за проектом Жана Тома де Томона храму св. Катерини у Санкт-Петербурзі. У листопаді 1857 року костел було освячено. У 1908 році виконано поліхромію святині та встановлено чеські вітражі.

48260 Ланівці,
вул. Шкільна, 2

Перша документальна згадка про Ланівці датується 1444 роком. 1545 року поселення стало містом. Після 1793 року Ланівці деякий час були центром волості, від січня 1940 року - райцентром. 1956 року отримали статус селища міського типу, в 2001 році - статус міста. Від 2020 року належать до Кременцького району. Проживає у місті майже 12 тисяч мешканців.

У 1444-1863 роках Ланівці належали родині Єловецьких. Відомо, що завдяки їм тут було споруджено костел із дубового дерева, який, ймовірно, замінив попередній та проіснував до 1839 року, згорівши разом з архівом. А 1857 року завдяки цій родині у Ланівцях постав вже мурований храм в стилі ампір з колонами. Його 1860 року консекрував єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Каспер Боровський. У 80-х роках парафія, до якої належали навколішні села, нараховувала понад 6 сотень вірних та мала цвинтарну калицю 1790 року у Ланівцях, філіальну сятиню у Нападівці, а також каплиці у Доманинці (нині - хутір Бережанки) і Корначівці, яка нині називається Малою Корначівкою.

47061 Старий Олексинець

Перша писемна згадка про Старий Олексинець датується 1430 роком, наступна - 1463 роком. У другій половині XVI століття тут постав оборонний замок, який через три століття перебудували на палац. Наприкінці XIXст. Старий Олексинець став центром волості. У 1920-1939рр. був центром ґміни Кременецького повіту ІІ Речіпосполитої. Нині у селі проживає майже тисяча мешканців.

Замковий костел у Старому Олексинці було споруджено місцевими власниками Чарторийськими, ймовірно, десь після будівництва замку, можливо, на початку XVII століття. Власники замку 1726 року передали цей храм Церкві у якості парафіяльного, тому датування святині 1756 роком, яке зустрічається у джерелах, швидше за все, є помилковим. Також не відповідає дійсності передача костелу православним аж у 1869 році. Його відібрали відразу ж після Січневого повстання, оскільки вже у 1863-1869 роках на пожертви священника о. Йоана Буйницького храм було перебудовано на православну церкву.

4710? Шумськ

Вперше Шумськ (з 1939 року - Шумське) згадується 1149 роком, потім - у 1233 та 1259 роках. У 1939 роуі втратив статус міста, проте 1940 року став районним центром, а 1960 року - селищем міського типу. У 1999 році відновлено статус міста та назву Шумськ. Населення - майже п'ять з половиною тисяч мешканців.

Римсько-католицьку парафію у Шумську заснували у І половині XVII століття. Відомо, що черговий храм збудували 1715 року. А попередній парафіяльний костел було споруджено у 1852 році у мавритансько-готичному стилі коштом, зокрема, Людвики Менжинської на місці старої святині. Його освятив 1861 року Луцький єпископ Каспер Боровський. Після 1945 року храм закрили, перетворивши його спочатку на склад будматеріалів, а потім - на свинарник. Деякий час він стояв замкненим і перетворювався на руїну. 19 квітня 1985 року його висадили у повітря (залишився тільки фундамент).