МУКАЧЕВО - Борок-Телеп. Костел св. Франциска (2014). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

8960? Мукачево,
вул. Гагаріна, 5

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

Завершення спорудження нового мурованого римсько-католицького храму у мукачівському мікрорайоні Борок-Телеп відбулось у 2014 році. Серед місцевих вірних є не тільки етнічні українці та угорці, але й навіть роми з циганського табору. 25 березня 2014 року костел освятив єпископ Антал Майнек OFM, а 4 жовтня цього ж року владика Антал храм консекрував.

НИЖНІЙ КОРОПЕЦЬ. Костел (церква) бл. Теодора Ромжі (1995 - 1998). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89670 Нижній Коропець

Село Нижній Коропець, як і Верхній Коропець, вважається заснованим 1300 року, хоча вперше згадується як Kerepech 1282 року. У 1668р. в результаті військових дій село було повністю спустошене, а на початку XVIII століття заселено німцями- колоністами. Населення нині - понад 9 сотень мешканців.

Мешканці Нижнього Коропця не мали своєї святині, а ходили на Меси до Мукачева (у селі стояла лише проста дерев'яна дзвіниця на один дзвін). У 1946 році місцеві католики обох обрядів придбали дерев'яну церкву у селі Барбові та поставили її біля дзвіниці у якості спільного храму, проте через кілька років радянська влада передала його православним.

ПАВШИНО. Костел Воздвиження Святого Хреста (1901). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89627 Павшино,
вул. Л. Українки, 65,
+380 (3131) 441-57

Найменування села Павшино (Паушінґ) відоме приблизно з 1750 року, а раніше це поселення називалось Posahaza. Його населяли переважно німці-колоністи, яких сюди заселили у XVIII столітті місцеві земельні власники німецької династії Шенборнів. 1995 року до назви Павшин додали одну букву. Нині тут проживає понад вісім сотень мешканців.

Наприкінці XVII - на початку XVIIІ століть тут збудували дерев'яний костел для німецьких поселенців, який простояв дві сотні років. У 1901 році у Павшині було споруджено сучасний мурований храм коштом парафіян замість знесеного дерев'яного.

ПАВШИНО. Монастирська каплиця сс. йосифіток де Сен-Марк (200?). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89627 Павшино,
вул. Шевченка, 9
+380 (3131) 665-49,
f.b.: sjsmukraine

Найменування села Павшино (Паушінґ) відоме приблизно з 1750 року, а раніше це поселення називалось Posahaza. Його населяли переважно німці-колоністи, яких сюди заселили у XVIII столітті місцеві земельні власники німецької династії Шенборнів. 1995 року до назви Павшин додали одну букву. Нині тут проживає понад вісім сотень мешканців.

У 2004 році с. Ліджі Паяппілі із згромадження Сестер св. Йосифа де Сен-Марк, заснованого у Франції 1845 року священником П’єром-Полем Бланком, приїхала у Павшино та поселилась у парафіянки. З часом до с. Ліджі приєднались інші черниці цього згромадження.

ПЕРЕЧИН. Костел св. Августина (1905 - 1906). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89200 Перечин,
вул. Жовтнева, 44,
+380 (3145) 229-83,
www: rkc-perechin.ucoz.ua

Перечин у джерелах вперше згадується 1399 року, на початку XX століття був центром округу. 4 березня 2004 року отримав статус міста, є районним центром з населенням понад 6600 мешканців.

У 1902 році у Перечині була створена місцева римсько-католицька спільнота, яка послуговалась греко-католицьким храмом св. Миколая. 1905 року італієць Гайотто Франческо придбав у родини Зіма Ференца земельну ділянку під будівництво костела, а кошти на спорудження пожертвували місцевий хімічний завод фірми «Бантлін» та парафіяни. Мурували святиню італійці Комінотто Санто із синами, Меніс Яків, Гайотто Ф., а двері, вікна, лави та вівтарі було виготовлено у столярній майстерні Гоєра Олександра. Сучасний мурований костел у стилі еклектики збудували 1906 року та освятили у день св. Августина.

ПІДПОЛОЗЗЯ. Каплиця св. Марії Магдалини (2017 - 2018). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89121 Підполоззя

Перша документальна згадка про село Пудполок датується 1430 роком, про село Кет - 1465 роком, а 1619 року згадується також Романовц, які 1888 року об’єднали, утворивши село Підполоззя. У 1910р. тут проживало 385 мешканців (переважно - українців), 1936 року - 365 (більшість - українці), нині село має майже вісім сотень осіб. До 2020 року входило до Воловецького району.

У 70-х роках XIXст. частину села під назвою Полище почали заселяти німецькі переселенці, які у 80-х роках цього століття спорудили тут маленьку дерев'яну каплицю св. Марії Магдалини коштом власників пилорами Ройзмана та Вука. За радянської влади її зачинили, а в посткомуністичні часи вона знову стала святинею невеликої спільноти місцевих римо-католиків.

СВАЛЯВА. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1900). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89300 Свалява,
вул. Головна, 32,
+380 (3133) 219-05,
f.b.: svalyava.sds

Свалява вперше згадується у документах XII століття. У XIX столітті вона стала центром округу Березького комітату, а 1928 року - центром адміністративного округу, який об'єднував Свалявський, Нижньоверечанський і Чинадієвський територіальні регіони. Нині - районний центр з населенням понад 17 тисяч мешканців.

У 1863 році у Сваляву було перенесено парафію з Драчино, яке заснували переселенці з Німеччини та Словаччини, запрошені графом Шенборном для розвитку цього регіону. А сучасний мурований костел спорудили 1900 року. У 2001 році було проведено внутрішню реконструкцію святині.

СИНЯК. Костел Воздвиження Святого Хреста (1997). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89642 Синяк,
вул. Головна,
+380 (3131) 774-05,
f.b.: 100028509454472

Невеличке село Синяк, чисельність мешканців якого становить близько двох сотень, розташоване у долині річки Синявка у передгір'ї вулканічного хребта Карпат біля гори Синяк, на висоті 450 метрів над рівнем моря. В історичних документах цілюще джерело 'Синявський ключ' вперше згадується в 1783 році, а село вважається заснованим 1837 року.

Попередній мурований храм у Синяку, який також носив титул Воздвиження Святого Хреста, було знищено за радянської влади 1958 року. Сучасний мурований костел спорудили вже після повалення комуністичного режиму, а освятили 31 серпня 1997 року.

ТУР‘Ї-РЕМЕТИ. Костел св. Георгія мч. (1885 - 1886). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89221 Тур'ї-Ремети,
вул. Мала, 18а,
f.b.: 100033616303339

Тур'ї Ремети вперше згадуються у письмових джерелах 1451 роком. Нині є селом, в якому проживає понад 3300 мешканців.

У 1854 році місцева спільнота римо-католиків, яка раніше належала до парафії Пресвятої Трійці у Великому Березному, стала самостійною парафією. Спочатку послуговувались невеличкою каплицею, а у 1885-1886 роках спорудили сучасний мурований костел. У 1959 році було проведено реконструкцію храму, тоді ж його освятили оо. Буянов та Ловренс. У 1961-1989 роках костел було закрито (у ньому облаштували сільський РАГС).

ЧИНАДІЙОВО - Нижня Грабівниця. Костел св. Йоана Хрестителя (190?). Закарпатська обл., Мукачівський р-н

89640 Чинадійово,
вул. Синяцька, 54

Чинадійово у джерелах відоме з 1214 року, є також згадки у 1236 і 1270 роках. Протягом століть поселення називалось Beregszentmiklós, Szentmiklós, Szolyvaszentmiklós та Сент-Міклош. 1910 року тут проживало 1646 мешканців, нині селище має понад 6600 осіб.

Перша згадка про Нижню Грабівницю датується 1600 роком. Село називалось Rabonica, Nissna Hrabonicza, Alsóhrabonicza. Увійшло до складу Чинадійова 1967 року і нині є його північною частиною.

Приблизно 1830 року у Нижній Грабівниці оселились німці-католики латинського обряду із околиць Синяка та Чинадійова. Тривалий час вони, не маючи своєї святині, послуговувались місцевою греко-католицькою церквою.

Фільми
Місцезнаходження