90645 Богдан

У 1770 −1777 роках сюди переселились жителі з Рахова та інших сусідніх місцевостей. Наприкінці XIX — на початку XX століття Богдан вже вважали «великим селом» (статус, близький до містечкового), до 1992 року було селищем міського типу, нині - село, в якому проживає понад 4 тисячі мешканців.

У 1927 році в селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939-1944 рр.) на теренах Богдана планувалось спорудити римсько- католицький храм, але війна не дозволила здійснити задумане.

У 1864 році у селі Богдан розпочалось будівництво греко-католицького храму стараннями о. Йоана Брани, того ж року на свято Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869 року.

90615 Великий Бичків,
вул. Промислова, 16а,
+380 (3132) 338-52

Вперше у документах Великий Бичків (Іоану-Бичків) згадується 11 серпня 1373 року, наприкінці XV століття став центром Великобичківської казенної домінії, що займала значну територію у східній частині Мараморощини. У другій половині XIX століття Великий Бичків був центром Тисодолинянського округу Марамороського комітату. Із 1947 року - селище міського типу з населенням понад 9200 мешканців, 95 відсотків яких вважають рідною українську мову.

У 1736 році у Великому Бичкові було споруджено костел, який після Тріанонського миру опинився на румунському боці Тиси. Вірні відвідували Святі Меси у Солотвино. У першій половині 90-х років ХХ століття у малому залі Будинку культури ЛХК було облаштовано каплицю.

90625 Ділове

Село Ділове утворене після 1946 року об'єднанням сіл Трибушани (Trebusán, з 1898р. - Terebesfejérpatak), яке вперше згадується у документах у XVI столітті, і Білий Потік. Нині проживає у ньому близько трьох з половиною тисяч мешканців.

У 1947 році радянська влада віддала православним у Діловому храм католиків латинського та візантійського обряду (ймовірно, це нинішня дерев'яна церква свв. Петра і Павла 1860 року), які його так і не повернули. Тому римо-католики з 90-х років минулого століття послуговувались адаптованою каплицею. На початку 2011 року визріла необхідність спорудження нового костелу, освячення фундаменту якого відбулося 5 вересня цього ж року.

90620 Кобилецька Поляна,
вул. Шевченка, 55,
+380 (3132) 327-94

Вперше Кобилецька Поляна згадується у 1672 році як Кабола Поляна, проте поселення є значно старішим, про що може свідчити зруйнована 1992 року дерев'яна церква Вознесіння Господнього, споруджена, за переказами, 1512 року. З 1971 року - селище міського типу. Його населення нині - близько трьох з половиною тисяч мешканців.

У 1786 році у Кобилецькій Поляні було засновано парафію (в основному, для переселенців німців та угорців), а храм облаштували в одному з місцевих будинків. 1824 року спорудили сучасний мурований костел, у 1896 році було здійснено розпис святині.

90600 Рахів,
вул. Миру, 18,
+380 (3132) 256-57,
f.b.: 1572759812975364

Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року. У 1770 році до Рахова переселили багато німецьких колоністів (з Верхньої Австрії), за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі (вони були римо-католиками). У 1896 році Рахів став центром Тисодолинянського округу Марамороського комітату. Нині є районним центром з населенням понад 15 тисяч мешканців.

У 1782-1787 роках у Рахові було створено римсько-католицьку спільноту, яка послуговувалась переобладнаним з греко- католицької дерев'яної каплиці храмом (греко-католики мали ще дві церкви, тому віддали цю каплицю). 1791 року постала рахівська філія, а у 1810 році - самостійна парафія. 1818 року повідомляється, що каплиця знаходиться у поганому стані.

90600 Рахів,
вул. Б. Хмельницького, 160,
f.b.: zipzerei

Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року. У 1770 році до Рахова переселили багато німецьких колоністів (з Верхньої Австрії), за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі (вони були римо-католиками). У 1896 році Рахів став центром Тисодолинянського округу Марамороського комітату. Нині є районним центром з населенням понад 15 тисяч мешканців.

У XIX столітті у рахівському передмісті Зіпс(т)арай (Ціпцарай) було споруджено муровану каплицю, яку у 90-х роках XX століття двічі розширювали. 17 серпня 2013 року єпископ Антал Майнек освятив новоспоруджений тут парафіяльний будинок, а 17 серпня 2014 року - відновлений ззовні та зі середини храм.

906?? Свидовці

Таємниче поселення Свидовці, яке є невеличким присілком неподалік Ясіні і, вочевидь, знахиться поблизу гірського хребта Свидовець, не вдалось знайти на жодній із доступних паперових чи електронних карт, відсутня також будь-яка інформація про нього. Найближчі парафії знаходяться у Рахові та Ясіні.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Йоана Непомуки у Рахові. У 1902 році у Свидовцях збудували коштом парафіян філіальну невеличку муровану каплицю, яку станом на 2013 рік було оновлено та добудовано.

90630 Ясіня,
вул. Миру, 50,
+380 (3132) 421-52

Перша згадка у письмових джерелах про Ясіню, яку заснували гуцули з галицького боку Карпат, датується 1555 роком. У 1919 році вона якийсь час була столицею Гуцульської республіки. Із 1947 року Ясіня є селищем міського типу, чисельність населення якого нині складає понад вісім з половиною тисяч мешканців.

Першими римо-католиками у Ясіні були лісоруби, переселені за часів правління австрійської імператриці Марії-Терези з Нижньої Австрії. У 1785 році для них було засновано парафію, але вона мала лише тимчасовий костел. У 1814 році коштом королівської казни спорудили сучасний невеликий мурований храм.