90556 Буштино,
вул. Б. Хмельницького, 77

Поселення Буштино (до 1995 року - Буштина, угорською - Bustyaháza) було засноване в середині XIV століття (називають 1357 та 1369 роки). З 1957 року - селище міського типу, населення якого нині становить вісім з половиною тисяч мешканців.

У 1895 році у Буштині спорудили сучасний мурований костел за кошти лісництва, а внутрішнє оснащення святині профінансував Леопольд Золан, він же і був фундатором створення місцевої парафії. У 1958-1989 роках храм перебував закритим. Повернений та сильно пошкоджений костел відремонтували 1989 року у якості філіального, а у 1996 році святиню піднесли до рангу парафіяльної. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

90555 Округла,
вул. Вчительська, 2,
+380 (3134) 963-45

Поселення Керикгедь («Кругла Гора» - з усіх боків місцина оточена високими горами з округлими вершинами) заснували угорські переселенці з Ніршейга та Бігорського комітату у 20-х роках XVI століття. Наприкінці XVII століття тут також ховались від турків вихідці з округу Дебрецен. Розвивалось село за рахунок солекопання. Нині тут проживає трохи більше півтисячі мешканців.

Мурований костел в Округлій було споруджено близько 1725 року у наближеному до романського стилі. У храмі був найстаріший на Закарпатті орган, виготовлений 1800 року. Нині його намагаються відреставрувати. Раніше Округлу обслуговували францисканці (орден Братів Менших), нині - дієцезіальне священники із парафії св. Стефана, короля, у Тячеві

90575 Солотвино,
пл. Брезановці, 16,
+380 (3134) 560-25

З XIII століття і до 1945 року на місці сучасного Солотвина існували два села - Слатіна (Фалуслатіна) та Слатінські Доли (Акнаслатіна). 1360 роком датується перша письмова згадка про Слатіну. З 1957 року - селище міського типу. Для видобутку, зберігання й охорони солі були запрошені зі Саксонії німці, які збудували в Мармороші численні поселення, у тому числі і Солотвино, яке німецькою називалося Зальцгрубен (salz - сіль). Нині - — селище міського типу з населенням понад 8700 мешканців.

У 1833 році постала місцева парафія, вірні послуговувались дерев'яною каплицею. У 1856 році замість неї збудували мурований костел. Проте 1932 року було освячено новий сучасний храм, збудований замість старого, який знесли через непридатність.

90500 Тячів,
пл. Незалежності, 4,
+380 (3134) 221-18

Вперше у джерелах Тячів згадується 1329 року у грамоті короля Карла І, де місто разом з іншими було віднесено до королівських міст з наданням привілеїв. У 1406, 1453 та 1551 роках прівелії були підтверджені. Статус міста - з 1961 року, є районним центром, чисельність населення чкого нині складає майже дев'ять тисяч мешканців.

Парафію у Тячеві вважають заснованою у ХІІ столітті королем Лодіславом Великим. З XIV століття у вежі місцевого костелу зберігались архіви п'яти королівських міст. У 1780 році було відновлено парафію, захоплену у XVI столітті протестантами. Проте святиню вони не повернули, богослужіння тривалий час відбувались в оселі пароха. Лише у 1883-1885 роках було споруджено сучасний мурований храм, який освятили 1888 року.

90520 Усть-Чорна,
вул. Верховинська, 84,
+380 (3134) 763-78,
f.b.: 463138803872666

Усть-Чорна виділилась із заснованої австріськими колоністами Німецької Мокрої як окреме поселення 1815 року під назвою Кьонігсфельд (Königsfeld - «Королівське поле»). Друга хвиля колоністів прийшла 1832 року з Угорщини (нині - територія Словаччини). Селище міського типу із 1957 року, в якому нині проживає понад півтори тисячі мешканців.

У 1815 році австрійські колоністи збудували в Усть-Чорній 8 хатин та маленьку капличку, а сучасний мурований костел було споруджено 1890 року. У 1997 році в Усть-Чорній постала парафія. Є орган 1890 року.