80623 Язлівчик

Село Язлівчик вважається заснованим 1565 року. Проживає тут нині менше трьох сотень мешканців.

Римо-католики села, чисельність яких у 30-х роках минулого століття перевищила півсотні, належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього у Бродах. 7 березня 1933 року Будівельний відділ Тернопільського уряду воєводства затвердив проект місцевого філіального дерев'яного костелу у стилі модерн авторства інженера Стефана Зассовського. Збудували храм коштом Павла Голіновського та інших вірян у 1936-1937 роках. Після ІІсв. війни святиня використовувалась як колгоспний склад та архів, а пізніше стояла пусткою і руйнувалась. Піклуватись про неї у селі не було кому, оскільки там відсутня католицька спільнота латинського обряду.

78045 Озеряни

Озеряни документально вперше згадуються 1441 року. 1939 року тут проживало 2180 мешканців, у тому числі 1420 українців-греко-католиків, 700 українців-римо-католиків і 290 поляків-римо-католиків. Село входило до Тлумацького району, а від 2020 року є частиною Івано-Франківського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Анни у Тлумачі. Коли їх чисельність перевищила чотири сотні, 1859 року в Озерянах вони збудували своїм коштом дерев'яну каплицю, яка згадується в схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи із 1866 року. Наприкінці ХІХ століття село вже мало понад тисячу вірян.

67811 Йосипівка

Заселення німецької колонії Йосифсталь розпочалось взимку 1804 року. У 1896-1917 роках поселення називалось Сергіївкою, з лютого 1945 року - Йосипівка. Населення - понад 1440 мешканців.

Перша католицька школа тут запрацювала у перший же рік заснування колонії, а 1806 року було споруджено костел, який вже тоді отримав титул св. Йосифа Обручника. У 1809 році відкрили другу церковно-парафіяльну школу, 1822 року для неї збудували новий будинок. З 1832 року, коли храм відремонтували та розширили, настоятелем у Йосифсталі кілька років працював майбутній єпископ о. Каспер Боровський.

9400? Кадіївка

Перше поселення на території нинішньої Кадіївки згадується 1707 року як Протік Гриценків, а Кадіївка вперше згадується у 90-х роках ХХ століття. З розвитком вугледобування об'єднались кілька копалень, у тому числі Кадіївська, із сусідніми селами і 1932 року селище отримало статус міста, а 1937 року було перейменоване на Серго. Втім, вже через кілька років місту повернули стару назву Кадіївка, проте 1978 року знову перейменували (на Стаханів). 12 травня 2016 року місту остаточно повернули історичну назву Кадіївка. Населення - понад 70 тисяч мешканців.

Римо-католики, що працювали на місцевих копальнях та промислових підприємствах (переважно - поляки), спочатку належали до парафії у Бахмуті, але у першому десятилітті XX століття перейшли до парафії у Луганську. За сумнівною інформацією міського історичного музею, отриманою вже після ІІ світової війни на підставі спогадів старожилів, костел в Кадіївці було споруджено 1896 року під титулом св. Антонія.

80400 Кам‘янка-Бузька,
вул. Хомина, 5

Кам'янка вперше у документах згадується у 1405, 1406 і 1411 роках як Д(и)мошин. Отримала 1471 року магдебурзьке право, підтверджене у 1509 році. У 70-х роках XVст. місцевий староста Юрій Струмило, на честь якого місто у 1485-1944рр. називалось Кам'янка-Струмилова, збудував тут замок. У 1867 році місто стало центром повіту, а від 1940 року було райцентром, поки 2020 року не перейшло до Львівського району. У 1880р. тут проживало 6107 мешканців, у тому числі 1641 греко- і 1590 римо-католиків, нині ж - понад десять тисяч осіб.

У вересні 1471 року Ю. Струмило здійснив фундацію замкової каплиці, яка отримала титул Успіння Пресвятої Діви Марії, свв. Петра і Павла і Всіх Святих. У 1472-1473рр. згадуються місцеві душпастирі оо. Ян Бустазій і Григорій.

У 1477 році коштом Ю. Струмили на Глинському передмісті Кам'янки заснували парафію та збудували дерев'яний костел Святого Духа, який знищили татари 1627 року. У 1633 році відбулось повторне заснування парафії та спорудження нового дерев'яного храму (Успіння Пресвятої Діви Марії) з фундації короля Владислава IV, але вже на іншому місці. У 1716-1722рр. навколо цього костелу, який потім розібрали, збудували наступний великий дерев'яний храм. Його після викінчення 3 серпня 1766 року консекрував архієпископ Вацлав Сераковський.

78244 Велика Кам'янка

Велика Кам'янка відома у документах з 1416 року. Від 1634 року згадується як містечко. Нині є селом із населенням близько 2300 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Жукові. 1868 року у Великій Кам'янці постав та був освячений філіальний дерев'яний (на мурованому фундаменті) костел св. Архангела Михаїла (є ще дата 1857 року зі схематизму архідієцезії за 1936 рік, яка, швидше за все, не відповідає дійсності). Храм мав головний вівтар із скульптурою Матері Божої Непорочної та образом св. св. Архангела Михаїла та два бічні зі скульптурами Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої, а також дерев'яну дзвіницю на три дзвони.

57060 Катеринівка

Поселення Катериненталь заснували 1817 року вихідці із Бадена, Рейнпфальца, Ельзаса і Вюртемберга (всього - 51 родина), а 1886 року тут проживало майже півтори тисячі осіб. У Ісв. війну село називали Скобелєв. 1944 року усіх мешканців німецького походження було депортовано у Німеччину, до Східного Сибіру. Нині у селі проживає близько семи сотень мешканців.

Мурований храм у Катериненталі постав коштом місцевих парафіян 1868 року. Він знаходився на перехресті основних вулиць: Обергассе, Шванцгассе, Швабенгассе та Йозефгассе. 22 вересня 1896 року костел консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр. Перед більшовицьким переворотом 1917 року понад 1600 вірян обслуговував адміністратор о. Рох Штейн. На кладовищі була каплиця Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги із родинним склепом, споруджена А. Буллінгером.