ЧАЙКОВИЧІ. Колишній костел без титулу (193?). Львівська обл., Самбірський р-н

81442 Чайковичі

Перша писемна згадка про Чайковичі датується 1349 роком. Село було поділені на Хлопи, де жили селяни-кріпаки, та Шляхту з дрібною шляхтою родів Чайковських (герби Сас і Дебно) та Городиських (герб Корчак), проте навіть наприкінці 30-х років ХХ століття чисельність поляків не перевищувала десяти відсотків. Нині у Чайковичах проживає понад 1800 мешканців.

Місцеві римо-католики у XVIII столітті належали до парафії св. Дороти у Тулиголовому, а у наступному - час від часу то в попередній, то в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках. На початку ХХ століття опинились у складі парафії Святої Родини у Погірцях. У 1889 році один з двох власників села Йосиф Бялогорський збудував тут дерев'яну каплицю.

ЧЕРЕПАШИНЦІ. Колишня каплиця без титулу {Холоневських, Здзеховських} (1773). Вінницька обл., Хмільницький р-н

22443 Черепашинці

Поселення Черепашинці вважається заснованим наприкінці XV - на початку XVII століть. У другій половині XVIII - першому десятилітті ХХ століть почергово перебувало у власності Холоневських, і Здзеховських. 1880 року тут проживало до 2 тисяч мешканців, 1892 року - 3030, 1897 року - 3495, 1905 року - 3730, нині - приблизно півтори тисячі осіб. До 2020 року село входило до Калинівського району.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Янові (нині - Іванові). Місцеві власники Холоневські в останні десятиліття XVIII століття розпочали в Черепашинцях будівництво палацу. І в закладеному при ньому парку збудували муровану каплицю, яку схематизми Луцько-Житомирської дієцезії датують 1773 роком.

ЧЕРНІГІВ. Колишній костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії та св. Йоана Хрестителя (1838). Чернігівська обл., Чернігівський р-н

14000 Чернігів,
ріг вул. П'ятницька, 31

Наприкінці VIIст. тут виникло укріплене городище, яке стало центром племені сіверян. З IXст. поселення увійшло до складу Київської Русі, а вперше Чернігів згадується в літописі під 907 роком. В XI-XIII століттях був центром Сіверщини і Чернігівського удільного князівства. У 1353р. Чернігів увійшов до складу Великого князівства Литовського і Руського, а 1503 року - до Великого князівства Московського. У 1618р. перейшов від Московії до Речі Посполитої. У 1623р. місто отримало магдебурзьке право, а з 1635 року стало центром Чернігівського воєводства. Зі середини XVIIст. Чернігів увійшов до складу Козацько-Гетьманської Держави і став центром Чернігівського полку. Після ліквідації Гетьманської Держави з 1782р. був центром Чернігівського намісництва, з 1797р. - Малоросійської губернії, з 1808р. - Чернігівської губернії. У 1925-1932рр. Чернігів був центром Чернігівської округи, а з 1932р. є обласним центром. Населення - понад 288 тисяч мешканців.

ШУМЛЯНИ (Великі Шумляни). Колишня каплиця без титулу (1934 - 1935). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48031 Шумляни

Раніше село називалось Великі Шумляни. І під цією назвою вперше у документах згадується у першій половині XV століття. 1880 року тут проживало 1210 осіб, у тому числі 990 українців і 313 поляків, причому 1027 були греко- і 228 римо-католиками. 1964 року розташоване трохи північніше село Малі Шумляни перейменували на Підлісне. Ймовірно, що тоді ж Великі Шумляни стали просто Шумлянами. Нині воно має майже 1200 мешканців. Входило до Підгаєцького району, а тепер - до Тернопільського.

Католики латинського обряду Великих Шумлян спочатку належали до парафії св. Марії Магдалини в Кукільниках (Івано-Франківщина), але 1908 року увійшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Бокові, яка пізніше стала самостійною парафією св. Анни. На той час їх чисельність становила дві з половиною сотні вірних.

Фільми


Належність і стан