ANTAŁOWCE. Kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (1993). Zakarpacki obw., Użgorodski r-n

89471 Анталовці,
вул. Леніна, 91

Перша згадка про село Анталовці («Antolocz») зустрічається в грамоті короля Фердинанда І з 1548 року, проте вважається що поселення заснував наприкінці XV століття шолтейс на ймення Антал. У радянські часи село називалось Антонівка. Нині тут проживає приблизно тисяча мешканців.

У 1992 році Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Римі освятив наріжний камінь сучасного мурованого костелу. А новоспоруджену святиню в Анталовцях консекрував 13 червня 1993 року Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко.

BACHMUT (Artemiwsk). Kościół p.w. Matki Bożej Różańcowej i św. Jana Pawła II / Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1902 - 1903). Doniecki obw., Bachmucki r-n

84500 Бахмут,
вул. Соборна, 8,
+380 (6274) 229-78

Розповсюджена версія про заснування Бахмута у 1571 році не відповідає дійсності. Острог на річці Бахмут збудували слобідські козаки у 1703 році, перший його опис складено 1704 року, а наприкінці цього століття він вже вважався містом. У 1924 році Бахмут перейменували на Артемівськ на честь революціонера-більшовика Артема (Ф. Сергєєва). Нині - місто обласного значення та районний центр. У лютому 2016 року йому повернули стару назву Бахмут. Населення - близько 80 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики (в основному - переселенці з Європи та західної частини Російської імперії) вже 1865 року придбали дерев'яний будинок, в якому облаштували молитовний дім (каплицю). До 1876-1877 років бахмутську парафію, чисельністю понад 1100 вірних, адміністрував о. Конрад Легович, якого замінив о. Валентин Шамотульський. У 1899-1903 роках адміністратор о. Болеслав Анджейкович обслуговував Бахмут та майже два десятки навколишніх населених пунктів, копалень і заводів, у тому числі Луганськ, Горлівку і Кадіївку.

BANIŁÓW (Awgustendorf). Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej / św. Marcina (1907). Czerniowiecki obw., Czerniowiecki r-n

59020 Банилів-Підгірний

Село до 1946 року називалося Банила над Серетом або Молдавський Банила (щоб відрізнити від Руського Банила, розташованого північніше), а до 1963 року - Банилів (відоме в джерелах з 1428 року). У 1830 році німецькі колоністи заснували присілок Банилова Августендорф. Населення села - 4 тисячі мешканців.

Римо-католики Банилова та його присілків належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Старій Красношорі. У 1881 році у Банилові (вірніше, у його присілку Августендор) було освячено дерев'яний храм. 1904 року тут створили парафіяльну експозитуру, яку обслуговували австрійські оо.-тринітарії. У 1907 році було споруджено муровані костел та монастир для тринітаріїв, а 1908 року храм освятили під титулом св. Мартина. 23 листопада 1911 року заснували самостійну парафію, яка у міжвоєнний період нараховувала понад 3 тисячі вірних.

BARANÓWKA. Kościół p.w. św. Stanisława Kostki (1994). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

12700 Баранівка,
вул. Першотравенська, 30,
+380 (4144) 431-61, 425-74,
www: baranivka.ofm.org.ua,
f.b.: 545542282247896

Відома з 1565-1566 років Баранівка у 1938 році отримала статус селища міського типу, а 2001 року стала містом. Від 1923 року була районним центром, а тепер належить до Новоград-Волинського району. Населення - майже 12 тисяч мешканців.

Спочатку місцеві римо-католики послуговувались тимчасовою, а потім і новозбудованою каплицею на цвинтарі. А споруджений у Баранівці поруч із цвинтарем у першій половині 90-років минулого століття завдяки зусиллям майбутнього єпископа о. Станіслава Широкорадюка OFM мурований парафіяльний костел 29 жовтня 1994 року консекрував єпископ Ян Пурвінський.

BEDRYKOWCE. Kościół p.w. św. Władysława (1994 - 1997). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32043 Бедриківці,
вул. Леніна, 1а,
+380 (3851) 315-83,
www: bedrykiwci-parafia.blogspot.com,
f.b.: bedrykiwci

Поселення Бедриківці вперше згадується у документах 1493 роком. Нині тут проживає близько тисячі селян.

У другій половині ХІХ століття з 1200 мешканців села близько 140 були римо-католиками, і належали вони до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Нині ж кожний п'ятий є католиком латинського обряду. Їх зусиллями під керівництвом о. Владислава Ванагса у 1994-1997 роках було споруджено свій костел. Протягом всього часу будівництва святині богослужіння відправлялись у спеціально спорудженій тимчасовій дерев'яній каплиці.

BERDYCZÓW. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1634 - 1642). Ogulnoukraiński sanktuarium Matki Bożej Szkaplerznej (2011). Żytomierski obw., Berdyczowski r-n

13312 Бердичів,
вул. Соборна, 25,
+380 (4143) 240-42,
www: sanctuary.karmel.org.ua,
f.b.: karmelberdychiv

У 1430р. великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий якого Бердич заснував тут хутір, що згодом назвали Бердичевом. В 1483р. кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. Наприкінці XVIст. вже був містечком. У 1798р. у ньому проживало 4820 мешканців, 1846 року став повітовим містом із 41 тисячею осіб. 1867 року мав 52563 жителів, 1926 року - 30812. Від 1923р. є райцентром, в якому нині - 73 тисячі мешканців.

2 березня 1634 року єпископ А. Шолдирський освятив у Бердичеві наріжний камінь під будівництво нижнього костелу оо.-кармелітів, а 22 липня 1642 року нижній храм урочисто відкрито та освячено під титулом Непорочного Зачаття П.Д.М., св. Михаїла Архангела, св. Йоана Хрестителя та св. Йоана Євангеліста. У 1739-1754 роках на підвалинах нижнього храму споруджено новий бароковий костел за проектом Я. де Вітте, подібним до львівської святині св. Юра роботи Б. Меретина (розписував храм Ф. Веніаміно). 1754 року єпископ К. Солтик консекрував верхній костел, а 1756 року коронував подарованими Папою Бенедиктом XIV коронами чудотворний образ Матері Божої, переданий кармелітам для верхнього храму ще 1642 року Я. Тишкевичем. У 1864 році після закриття монастиря царською владою святиня стала парафіяльною. У 1918-1926 роках храм знову перейняли кармеліти босі.

BERSZAD(A). Kościół p.w. św. Stanisława B. M. (1797 - 1798). Winnicki obw., Gajsynski r-n

24400 Бершадь,
вул. Юрія Коваленка, 9

Бершадь (Бершада) відома з 1459 року як фортеця. У 1648 році стала сотенним містом Уманського полку, 1797 року - центром повіту, від 1804 року була містечком. 1893 року тут проживало 13207 мешканців, 1905 року - 15620, нині - понад 12 тисяч осіб. 1922 року стала центром повіту, 1930 року - райцентром, від 1947 року була селищем міського типу, а з 1966 року є містом, яке від 2020 року входить до Вінницького району.

Перший храм у Бершаді постав у 1797-1798 роках коштом місцевого власника Фридерика Йосифа Мошинського (за однією інформацію, він вже був мурованим, за іншою, менш вірогідною - лише дерев'яним). У схематизмі Кам'янецької дієцезії 1831 року він згадується у складі парафії св. Йосифа у Чечельнику як громадська каплиця, яку вже тоді обслуговував місцевий душпастир, хоча формально філія і її фінансово-матеріальне забезпечення ще не були встановлені.