31337 Мацьківці

Село Мацьківці відоме під назвами Macrkocze (1383р.), Mashowce (1668р.), Mackowce (1784р.), Мацьковці (1789р.), Мацевці (1805р.), Myszkowce (1820р.), Мацковці (1862р.) та Майковці (1898р.). Значну частину його населення, чисельність якого становить близько тисячі мешканців, складають українці польського етнічного походження, чиї предки-мазури оселились тут ще у XVII-XVIII століттях.

У 1801 році у Мацьківцях було споруджено костел, проте 1936 року його зруйнувала радянська влада. Недалеко від місцевого цвинтаря, у північно-східній частині села знаходилась придорожня капличка, яку знищили 1937 року. У 1995-1998 роках з ініціативи та під керівництвом Франциска Бялобжицького на цвинтарі збудували мурований костел, який консекрував єпископ Ян Ольшанський MIC. 2007 року поруч із храмом спорудили парафіяльний будинок. Мацьківцями опікувались оо.-єзуїти (товариство Ісуса) з парафії св. Анни у Хмельницькому на Гречанах, поки 8 вересня 2010 року тут не постала самостійна парафія, яку стали обслуговувати францисканці конвентуальні. У 2010-2012 роках у Мацьківцях працював настоятелем майбутній єпископ о. Едвард Кава OFM Conv. В парафії служать сестри-служебниці Святого Духа.

13016 Межирічка,
вул. Нова, 32

Поселення засноване наприкінці XVIII століття у зв'язку із створенням тут залізної рудні (та інших підприємств) і називалось Фаустинівкою. На початку ХХ століття у селі проживав 291 мешканець (138 німців, 117 поляків, 21 єврей і лише 15 українців), 1925 року - 476, нині - близько двох сотень осіб. 7 червня 1946 року Фаустинівка стала Межирічкою. Входила до Романіського району, а від 2020 року - до Житомирського.

Католики латинського обряду Фаустинівки, як і багатьох інших сіл Романівщини, спочатку належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові, 1911 року увійшли до новоутвореної парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Романові і своєї власної святині не мали.

81531 Милятин

Село Милятин вважається заснованим 1593 року. Нині тут проживає понад дві сотні мешканців.

Римо-католики Милятина належали до парафії св. Катерини у Мильчицях. У 1908 році у селі було споруджено мурований філіальний костел коштом Лаури Прессен, який освятили 1911 року. Тоді кількість місцевих вірян сягнула трьох сотень осіб. У 1927 році тут заснували самостійну парафію. Із 40-х років ХХ століття святиня перебувала закритою (використовувалась як складське приміщення). У листопаді 1989 року костел повернули, згодом його було частково відремонтовано.

89600 Мукачево,
вул. Миру, 9,
+380 (3131) 221-52, 233-78,
f.b.: 1578399959147243

Мукачево вже існувало у IX столітті як місто білих хорватів. У літописі Аноніма «Діяння угорців» зазначено про перехід у 896 році угорського вождя Алмоша (Арпада) через Карпати й захоплення Мукачева, де він 40 днів святкував перемогу. Далі місто згадується у 1263, 1339, 1352 роках. 1376 року королева Угорщини й Польщі Єлизавета надала місту статус привілейованого та дозвіл мати свою печатку із зображенням св. Мартина. У 1445 році Мукачево отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром з населенням понад 85 тисяч мешканців.

За не підтвердженими даними, попередній мурований костел св. Мартина з Туру у Мукачеві збудували ще у XIII столітті, проте перша документальна згадка про храм датується 1332-1335 роками. Ця святиня неодноразово зазнавала пошкоджень під час війських дій та згодом відновлювалась і реконструйовувалась. Аж до 1880 року, коли почав обвалюватись неф храму і його довелось розібрати (залишилось лише святилище).

90365 Неветленфолу,
вул. Петефі, 34

Поселення Неветленфолу, яке в радянські часи перейменували на Дяково, відоме з XIV століття (є згадка, принаймні, 1380 року). З 2000 року знову називається Неветленфолу. Переважна більшість населення, чисельність якого складає понад 1600 мешканців, є угорськомовними.

Місцева парафія була заснована також у XIV столітті, проте у XVI столітті і парафія, і костел перейшли до реформатів. Лише 1744 року римо-католикам вдалось повернути храм, а парафію відновили 1790 року. Оскільки стара святиня у Неветленфолу сильно постраждала внаслідок різних лих та землетрусу 1880 року, тому розпочали будівництво нового мурованого костелу, який було освячено 1903 року під титулом Воздвиження Святого Хреста.

81013 Немирів

Відомо, що поселення Немирів отримало магдебурзьке право 1580 року. За австрійської влади якийсь час було центром повіту, а в 1940-1958 роках - районним центром. Із 1939 року є селищем міського типу, в якому нині проживає майже дві тисячі мешканців.

У 1530 році тут збудували дерев'яний костел, а 1536 року заснували парафію коштом Яна Стадницького. Сучасну муровану святиню спорудили та освятили у XVII столітті (за непідтвердженими даними, збудували 1640 року, а освятили у 1680 році).

512?? Новомосковськ,
вул. Зіни Білої, 1/92,
f.b.: 513412455711942

Козацьке поселення Самарчик, Самарчук з 1687 року називалось Самар, Нова Самар, Новоселиця, і лише 1794 року отримало сучасну назву Новомосковськ. Нині - місто обласного підпорядкування та районний центр. Населення - понад 71 тисяча мешканців.

У схематизмі Тираспільської дієцезії за 1917 рік не існує жодної згадки про Новомосковськ. У свято св. Войтеха, 23 квітня 2005 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив ікону святого Адальберта (Войтеха) й відправив першу Святу Літургію у новоствореній парафії. 25 квітня 2011 року єпископ Ян Собіло освятив тут муровану каплицю.