80320 Потелич

Поселення Теліч впеше згадується у староруському літописі 1223 роком, а в Галицько- Волинській хроніці - 1262 роком. У 1498 році Потелич отримав магдебурзьке право. Нині є селом, де проживає близько двох з половиною тисяч мешканців.

У 1425 році у Потеличі було засновано парафію коштом мазовецького князя Земовіта та збудовано перший дерев'яний костел. 1777 року згорів останній дерев'яний храм. У 1826 році споруджено сучасну муровану святиню, яку 1858 року консекрував архієпископ Л. Баранецький. 1896 року тут постала також цвинтарна каплиця. У період із 40-х років ХХ століття по 8 грудня 1990 року храм було закрито (клуб, музей історії села). Нині костел відновлено.

80316 Рава-Руська,
вул. Коновальця, 32/4,
+380 (3252) 434-02

Перші поселення на теренах міста виникли близько дев'яти століть тому, а в документах Рава-Руська згадується 1455 роком. Тоді белзький і мазовецький князь Владислав одне з таких поселень назвав іменем свого володіння у Польщі - Равою, додавши слово «Руська», адже Русь, русини є давньою назвою України та українців. 1622 року Рава отримала магдебурзьке право. З 1913 року була центром повіту, статус міста отримала 1939 року і до 1962 року була центром району. Населення - понад 8600 мешканців.

У 1612 році місцеві землевласники Тщенці перенесли парафію у селі Річки, засновану 1531 року, до своєї резиденції у Раві-Руській та спорудили тут дерев'яний костел. Святиня була знищена 1648 року місцевим населенням. У 1770-1776 роках коштом наступного власника Андрія Жечицького спорудили бароковий однонефний храм, який 9 травня 1843 року консекрував архієпископ Франциск Піштек. У 1895 та 1926 роках відбулась реконструкція святині.

42000 Ромни,
вул. Залізнична, 246а

Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і вперше у літописах згадується 1096 роком. У середині XVII століття Ромни стали сотенним містечком, але фактично з 1714 року вони були центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Після ліквідації полкового устрою стали повітовим центром, а у 20-х роках ХХ століття - районним. Населення - понад 40 тисяч мешканців.

Вважається, що у 30-х - 40-х роках XVII століття князь Єремія Вишневецький збудував у Ромнах костел. Навіть, якщо це й так, то він не пережив буремні 1648-1654 роки. І лише на початку ХХ століття інженер Ясновський спорудив у місті наступний мурований храм, фундаторем якого став о. Йоан Даугіс, парох у Гросс-Вердері (нині - Зеленівка на Чернігівщині). Костел 1910 року консекрував єпископ-помічник Могильовський Ян Цепляк. Святиня тоді мала високу вежу, а костельна територія була огорожена. Перед революцією місцевих римо-католиків обслуговував о. Станіслав Домбровський.

89452 Середнє,
вул. Церковна, 1,
+380 (3122) 721-445

Перша письмова згадка про Середнє відноситься до XIV століття, у середині якого поселення отримало міські привілеї. У XIX столітті Середнє мало статус «торгового містечка» і печатку з гербом, а на початку ХХ століття стало центром повіту. Із 1971 року - селище міського типу з населенням, чисельність якого нині перевищує 4100 мешканців.

У XII (чи XIII?) столітті на пагорбі біля річки Веля було споруджено монастир тамплієрів, який після ліквідації у 1312 році ордену перейшов до оо.-паулінів (його руїни збереглись до сьогодні). Місцева римсько-католицька спільнота належала до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці, лише 1804 року тут заснували самостійну парафію (послуговувались старенькою капличкою).

48208 Сидорів,
f.b.: sydoriw

Перша писемна згадка про Сидорів датується 7 жовтням 1398 року. У квітні 1547 року поселення отримало статус міста. Нині є селом із населенням понад 1100 осіб. Входило до Гусятинського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Ймовірно, що після отримання міського статусу тут мала бути якась католицька святиня, проте достеменно відомо лише про заснування парафії у 1726 році. Сучасний мурований костел для домініканців- обсервантів збудували коштом місцевих власників Калиновських за зміненим проектом Йоана Вітте у 1720-1730-х роках, а після його оснащення освятили 1741 року. Після ліквідації австрійською владою 14 ківтня 1787 року домініканського монастиря у Сидорові костел перейняло світське духовенство.

31000 Слобідка-Красилівська,
вул. Центральна, 40А

У 2021 році мешканці Слобідки-Красилівської відсвяткували 520-ту річницю першої писемної згадки про село. 1867 року у поселенні було близько півсотні будинків, нині тут проживає понад сім сотень осіб. Село входило до Красилівського району, а після 2020 року стало частиною Хмельницького.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Варфоломія у далеких Кульчинах, проте після спорудження костелу св. Анни у розташованому поблизу Красилові, який з часом став обслуговуватись окремими кульчинськими душпастирями-філіалістами, фактично приєднались до останнього та 1917 року увійшли до новоствореної там парафії.

31146 Старий Остропіль,
вул. Ветеранів, 1/3,
www: psostropol.ucoz.ru

Остропіль як місто заснував 1576 року князь Костянтин (Василь) Острозький. З 1648 року містечко було деякий час осередком Волинського (Остропільський) полку. У 1935 році Остропіль став райцентром, проте 1959 року цей статус втартив. Нині є селом із населенням понад 1300 мешканців.

У 1776 році в Острополі коштом родини Любомирських було збудовано мурований костел, замінений у 1858 році храмом св. Варвари, спорудженим за кошти Дорожинських. Парафія у ІІ половині XIX століття нараховувала майже тисячу вірних і мала філіальні каплиці у п'яти сусідніх селах.