48702 Борщів,
вул. Довбуша, 1,
+380 (3541) 226-38

Борщів засновано у давньоруські часи, оскільки уперше він згадується 1456 роком вже як місто, а на його околицях знайдено давньоруське городище і могильник, а на старому кладовищі - хрест з написом '1330 рік'. 1629 року отримав магдебурзьке право, з 1867 року - повітовий осередок, а з радянських часів є районним цетром. Населення - понад 11 тисяч мешканців.

У 1663 році у Борщові було засновано парафію коштом М. Дудінського. 1763 року спорудили мурований костел замість знищених татарами і турками дерев'яних (вежу святині перебудували з оборонної вежі замку XVII століття). 1871 року храм було освячено під титулом Пресвятої Трійці. Перед І світовою війною чиесльність парафії, до якої входили навколишні села, перевищувала п'ять тисяч вірних.

48763 Верхняківці

Вперше у документах Верхняківці згадуються 30 траня 1556 року, коли їх власник Мартин Подіфіліпський отримав королівську грамоту з дозволом заснувати у Верхняківцях містечко на магдебурзькому праві. Нині у селі проживає майже сім сотень мешканців.

Римсько-католицька спільнота села Верхняківці належала до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. У 1900-1901 роках у Верхняківцях було споруджено невеличкий філіальний мурований костел, який освятили 1901 року. До Другої світової війни чисельність вехняківських католиків латинського обряду досягла 4 сотень, а після неї храм, як і переважна більшість інших святинь, був нечинним. У 2009 році костел відремонтували.

448731 Глибочок

Вперше поселення Глибочок згадується 1469 роком, у 1494 році його частково спалили татари. Нині у цьому селі проживає понад 1600 мешканців.

У 1866 році у Глибочку було споруджено філіальний мурований костел св. Миколая єп. мч. парафії Пресвятої Трійці у Борщові. У 1867 році тут заснували парафіяльну експозитуру, а 1878 року було формально утворено самостійну парафію, хоча у схематизмах Глибочек ще тривалий час виступає як експозитура. Перед Ісв. війною ця парафія налічувала понад півтори тисячі вірних, котрі проживали ще у двох сусідніх селах.

48561 Залісся

Поселення Залісся вперше згадується у XVII столітті (1561 року як Залісне). Під час Гайдамаччини тут оселилось багато польських утікачів із-за Збруча. Нині у селі проживає більше тисячі мешканців.

Римсько-католицька спільнота села Залісся до II світової війни належала до парафії св. Анни в Озерянах. Її чисельність наприкінці ХІХ століття сягнула тисячі вірних. Саме тоді, 1894 року у селі спорудили власну муровану святиню (філіальний костел).

48600 Заліщики,
вул. Гайворонського, 18,
+380 (3554) 231-55

Поселення Залісся (перша згадка датується 1340 роком) вперше згадується як Заліщики у 1578 році, 1766 року Заліщики отримали магдебурзьке право, а 1774 року стали повітовим містом. Нині є районним центром із населенням близько 9300 мешканців.

У 1763 році у Заліщиках було споруджено дерев'яний костел та засновано парафію коштом С. Понятовського. 1824 року завершили будівництво мурованого храму, який освятили під титулом св. Станіслава єп. мч. У XIX столітті чисельність парафіян, котрі проживали у місті та сусідніх селах, збільшилась удвічі та наприкінці століття сягнула 3 тисяч. А наступного століття вона зменшилась (теж удвічі), оскільки у багатьох селах збудували свої святині та заснували самостійні парафії.

487?? Збручанське

Збручанське, яке раніше називалось Новосілка (вперше згадується 1393 роком), Новосілка-Єпископська чи Новосілка-над-Збручем, засноване у давньоруські часи, про що свідчать місцева мурована церква XIV століття та залишки давньоруського городища XI-XIII століть. Нині у селі проживає понад чотири сотні мешканців.

У 1867 році тут було споруджено мурований філіальний костел парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кривчому. У 1908-1910 роках у Збручанському заснували парафіяльну експозитуру, яка після війни стала повноцінною парафією, що перед Ісв. війною налічувала понад тисячу вірних (разом із селом Залісся).

72313 Мелітополь,
просп. 50-річчя Перемоги, 31/1,
+380 (61) 92-502-92

Перші згадки про Мелітополь (до 1816 року - Кизил-Яр, тюркською «Червоний берег», а потім - Новоолександрівка) припадають на 1769 рік, коли тут спорудили редут, в якому несли службу запорізькі козаки, проте воно вважається заснованим у 1784 році. 7 січня 1842 року поселення віднесли до розряду міст, назвали Мелітополем (із давньогрецької - «Медове місто») та зробили центром повіту. Нині - районний центр з населенням понад 153 тисячі мешканців.

До революції римо-католики Мелітополя належали до парафії св. Архангела Михаїла у Костгеймі (нині - Показне) і свого храму не мали.

Після відродження церковного життя у місті було облаштовано каплицю свв. Кирила та Мефодія у будинку, в якому проживав священник. У 2007 році розпочалося спорудження мурованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії по проспекту 50-річчя Перемоги в районі СШ-15. У липні 2009 року почали класти фундамент нового храму та парафіяльного будинку, а 10 жовтня цього ж року єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти. Будівництво через недостатність коштів просувалося повільно. Зокрема, станом на кінець 2010 року було споруджено неф костелу, а також катехитичні та житлові будівлі, які прилягають до храму.