48702 Борщів,
вул. Довбуша, 1,
+380 (3541) 226-38

Борщів засновано у давньоруські часи, оскільки уперше він згадується 1456 роком вже як місто, а на його околицях знайдено давньоруське городище і могильник, а на старому кладовищі - хрест з написом '1330 рік'. 1629 року отримав магдебурзьке право, з 1867 року - повітовий осередок, а з радянських часів є районним цетром. Населення - понад 11 тисяч мешканців.

У 1663 році у Борщові було засновано парафію коштом М. Дудінського. 1763 року спорудили мурований костел замість знищених татарами і турками дерев'яних (вежу святині перебудували з оборонної вежі замку XVII століття). 1871 року храм було освячено під титулом Пресвятої Трійці. Перед І світовою війною чиесльність парафії, до якої входили навколишні села, перевищувала п'ять тисяч вірних.

48763 Верхняківці

Вперше у документах Верхняківці згадуються 30 траня 1556 року, коли їх власник Мартин Подіфіліпський отримав королівську грамоту з дозволом заснувати у Верхняківцях містечко на магдебурзькому праві. Нині у селі проживає майже сім сотень мешканців.

Римсько-католицька спільнота села Верхняківці належала до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. У 1900-1901 роках у Верхняківцях було споруджено невеличкий філіальний мурований костел, який освятили 1901 року. До Другої світової війни чисельність вехняківських католиків латинського обряду досягла 4 сотень, а після неї храм, як і переважна більшість інших святинь, був нечинним. У 2009 році костел відремонтували.

448731 Глибочок

Вперше поселення Глибочок згадується 1469 роком, у 1494 році його частково спалили татари. Нині у цьому селі проживає понад 1600 мешканців.

У 1866 році у Глибочку було споруджено філіальний мурований костел св. Миколая єп. мч. парафії Пресвятої Трійці у Борщові. У 1867 році тут заснували парафіяльну експозитуру, а 1878 року було формально утворено самостійну парафію, хоча у схематизмах Глибочек ще тривалий час виступає як експозитура. Перед Ісв. війною ця парафія налічувала понад півтори тисячі вірних, котрі проживали ще у двох сусідніх селах.

48561 Залісся

Поселення Залісся вперше згадується у XVII столітті (1561 року як Залісне). Під час Гайдамаччини тут оселилось багато польських утікачів із-за Збруча. Нині у селі проживає більше тисячі мешканців.

Римсько-католицька спільнота села Залісся до II світової війни належала до парафії св. Анни в Озерянах. Її чисельність наприкінці ХІХ століття сягнула тисячі вірних. Саме тоді, 1894 року у селі спорудили власну муровану святиню (філіальний костел).

48600 Заліщики,
вул. Гайворонського, 18,
+380 (3554) 231-55

Поселення Залісся (перша згадка датується 1340 роком) вперше згадується як Заліщики у 1578 році, 1766 року Заліщики отримали магдебурзьке право, а 1774 року стали повітовим містом. Нині є районним центром із населенням близько 9300 мешканців.

У 1763 році у Заліщиках було споруджено дерев'яний костел та засновано парафію коштом С. Понятовського. 1824 року завершили будівництво мурованого храму, який освятили під титулом св. Станіслава єп. мч. У XIX столітті чисельність парафіян, котрі проживали у місті та сусідніх селах, збільшилась удвічі та наприкінці століття сягнула 3 тисяч. А наступного століття вона зменшилась (теж удвічі), оскільки у багатьох селах збудували свої святині та заснували самостійні парафії.

487?? Збручанське

Збручанське, яке раніше називалось Новосілка (вперше згадується 1393 роком), Новосілка-Єпископська чи Новосілка-над-Збручем, засноване у давньоруські часи, про що свідчать місцева мурована церква XIV століття та залишки давньоруського городища XI-XIII століть. Нині у селі проживає понад чотири сотні мешканців.

У 1867 році тут було споруджено мурований філіальний костел парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кривчому. У 1908-1910 роках у Збручанському заснували парафіяльну експозитуру, яка після війни стала повноцінною парафією, що перед Ісв. війною налічувала понад тисячу вірних (разом із селом Залісся).

72313 Мелітополь,
просп. 50-річчя Перемоги, 31/1,
+380 (61) 92-502-92

Перші згадки про Мелітополь (до 1816 року - Кизил-Яр, тюркською «Червоний берег», а потім - Новоолександрівка) припадають на 1769 рік, коли тут спорудили редут, в якому несли службу запорізькі козаки, проте воно вважається заснованим у 1784 році. 7 січня 1842 року поселення віднесли до розряду міст, назвали Мелітополем (із давньогрецької - «Медове місто») та зробили центром повіту. Нині - районний центр з населенням понад 153 тисячі мешканців.

До революції римо-католики Мелітополя належали до парафії св. Архангела Михаїла у Костгеймі (нині - Показне) і свого храму не мали.

Після відродження церковного життя у місті було облаштовано каплицю свв. Кирила та Мефодія у будинку, в якому проживав священник. У 2007 році розпочалося спорудження мурованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії по проспекту 50-річчя Перемоги в районі СШ-15. У липні 2009 року почали класти фундамент нового храму та парафіяльного будинку, а 10 жовтня цього ж року єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти. Будівництво через недостатність коштів просувалося повільно. Зокрема, станом на кінець 2010 року було споруджено неф костелу, а також катехитичні та житлові будівлі, які прилягають до храму.

72370 Новгородківка,
вул. Нестеренко, 86А

Село Новгородівка (до 1946 року - Чехоград), яке заснували чешські колоністи 1869 року, мало також значну німецьку діаспору, а більшість його жителів були католиками чи лютеранами. Нині тут проживає майже 1200 мешканців, імайже половина з них - етнічні чехи.

У 1884 році в Чехограді спорудили та освятили філіальний костел із дзвіницею парафії св. Архангела Михаїла у Показному (Костгейм, Константиново), який в 30-ті роки минулого століття закрили, перетворили на склад, а потім зруйнували.

Завдяки зусиллям чеської громади села 1999 року було збудовано мурований костел, який 10 жовтня 1999 року консекрував єпископ Леон Дубравський OFM.

48711 Озеряни

Давньоруське поселення Озеряни, яке відоме з XII століття, у 1494 році зруйнували татари, проте вже 1565 року воно згадується як містечко. Нині тут проживає майже дві тисячі селян.

Оскільки 1854 року бере свій початок створення парафії в Озерянах (місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові), то, швидще за все, вже тоді тут існувала якась святиня. 1875 року, коли кількість озерянських парафіян (разом із кількома сусідніми селами) сягала двох тисяч, було освячено сучасний мурований костел (за проектом львівського архітектора Адольфа Куна), споруджений завдяки родині Сапегів. З 1889-1890 років парафію перейняли отці-місіонери, які облаштували тут свій монастир.

48713 Пилатківці

До Другої світової війни у Пилатківцях, які вперше у документах згадуються 1494 роком, та сусідніх Грабівцях проживало понад півтисячі римо-католиків, які належали до парафії св. Анни в Озерянах. Нині ж загальна чисельність мешканців у селі лише трохи більша чотирьох сотень.

На початку ХХ століття у Пилатківцях було споруджено філіальний мурований костел, який освятили 1909 року під титулом св. Ядвіги Сілезької. Зі 40-х років ХХ століття по 1992 рік закрита святиня була колгоспним складом.