48702 Борщів,
вул. Довбуша, 1,
+380 (3541) 226-38

Борщів засновано у давньоруські часи, оскільки уперше він згадується 1456 роком вже як місто, а на його околицях знайдено давньоруське городище і могильник, а на старому кладовищі - хрест з написом '1330 рік'. 1629 року отримав магдебурзьке право, з 1867 року - повітовий осередок, а з радянських часів є районним цетром. Населення - понад 11 тисяч мешканців.

У 1663 році у Борщові було засновано парафію коштом М. Дудінського. 1763 року спорудили мурований костел замість знищених татарами і турками дерев'яних (вежу святині перебудували з оборонної вежі замку XVII століття). 1871 року храм було освячено під титулом Пресвятої Трійці. Перед І світовою війною чиесльність парафії, до якої входили навколишні села, перевищувала п'ять тисяч вірних.

48712 Цигани

Село Цигани, яке у 1945-1992 роках називалось Рудка, вперше письмово згадуються 1474 роком. Проживає тут близько 1300 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі-Подільській (Скалі-над-Збручем). У 1900 році, коли чисельність католиків латинського обряду у Циганах перевищила сім сотень, тут завершили споруджувати та освятили філіальний мурований костел. А в другій половині 30-х років кількість вірян у Циганах разом із невеличким селом Тересин сягнула півтори тисячі, і Цигани вийшли із складу парафії у Скалі.

448731 Глибочок

Вперше поселення Глибочок згадується 1469 роком, у 1494 році його частково спалили татари. Нині у цьому селі проживає понад 1600 мешканців.

У 1866 році у Глибочку було споруджено філіальний мурований костел св. Миколая єп. мч. парафії Пресвятої Трійці у Борщові. У 1867 році тут заснували парафіяльну експозитуру, а 1878 року було формально утворено самостійну парафію, хоча у схематизмах Глибочек ще тривалий час виступає як експозитура. Перед Ісв. війною ця парафія налічувала понад півтори тисячі вірних, котрі проживали ще у двох сусідніх селах.

48711 Озеряни

Давньоруське поселення Озеряни, яке відоме з XII століття, у 1494 році зруйнували татари, проте вже 1565 року воно згадується як містечко. Нині тут проживає майже дві тисячі селян.

Оскільки 1854 року бере свій початок створення парафії в Озерянах (місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові), то, швидще за все, вже тоді тут існувала якась святиня. 1875 року, коли кількість озерянських парафіян (разом із кількома сусідніми селами) сягала двох тисяч, було освячено сучасний мурований костел (за проектом львівського архітектора Адольфа Куна), споруджений завдяки родині Сапегів. З 1889-1890 років парафію перейняли отці-місіонери, які облаштували тут свій монастир.

72313 Мелітополь,
просп. 50-річчя Перемоги, 31/1,
+380 (61) 92-502-92

Перші згадки про Мелітополь (до 1816 року - Кизил-Яр, тюркською «Червоний берег», а потім - Новоолександрівка) припадають на 1769 рік, коли тут спорудили редут, в якому несли службу запорізькі козаки, проте воно вважається заснованим у 1784 році. 7 січня 1842 року поселення віднесли до розряду міст, назвали Мелітополем (із давньогрецької - «Медове місто») та зробили центром повіту. Нині - районний центр з населенням понад 153 тисячі мешканців.

До революції римо-католики Мелітополя належали до парафії св. Архангела Михаїла у Костгеймі (нині - Показне) і свого храму не мали.

Після відродження церковного життя у місті було облаштовано каплицю свв. Кирила та Мефодія у будинку, в якому проживав священник. У 2007 році розпочалося спорудження мурованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії по проспекту 50-річчя Перемоги в районі СШ-15. У липні 2009 року почали класти фундамент нового храму та парафіяльного будинку, а 10 жовтня цього ж року єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти. Будівництво через недостатність коштів просувалося повільно. Зокрема, станом на кінець 2010 року було споруджено неф костелу, а також катехитичні та житлові будівлі, які прилягають до храму.

72370 Новгородківка,
вул. Нестеренко, 86А

Село Новгородівка (до 1946 року - Чехоград), яке заснували чешські колоністи 1869 року, мало також значну німецьку діаспору, а більшість його жителів були католиками чи лютеранами. Нині тут проживає майже 1200 мешканців, імайже половина з них - етнічні чехи.

У 1884 році в Чехограді спорудили та освятили філіальний костел із дзвіницею парафії св. Архангела Михаїла у Показному (Костгейм, Константиново), який в 30-ті роки минулого століття закрили, перетворили на склад, а потім зруйнували.

Завдяки зусиллям чеської громади села 1999 року було збудовано мурований костел, який 10 жовтня 1999 року консекрував єпископ Леон Дубравський OFM.

48713 Пилатківці

До Другої світової війни у Пилатківцях, які вперше у документах згадуються 1494 роком, та сусідніх Грабівцях проживало понад півтисячі римо-католиків, які належали до парафії св. Анни в Озерянах. Нині ж загальна чисельність мешканців у селі лише трохи більша чотирьох сотень.

На початку ХХ століття у Пилатківцях було споруджено філіальний мурований костел, який освятили 1909 року під титулом св. Ядвіги Сілезької. Зі 40-х років ХХ століття по 1992 рік закрита святиня була колгоспним складом.

48520 Пробіжна

Вперше згадується у документах Пробіжна 1564 року, а вже роком пізніше в податковому реєстрі зазначена як містечко. 1785 року знову отримала статус містечка (можливо попередній було втрачено), проте у 1939 році знову стала селом. У 1940-1959 роках була районним центром. 1959 року до неї приєднали Гринківці. Населення - понад 1800 мешканців.

Місцеві римо-католики, чисельність яких до війни сягала семи сотень, належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Жабинцях. У 1910 році тут було споруджено мурований філіальний костел.

48763 Верхняківці

Вперше у документах Верхняківці згадуються 30 траня 1556 року, коли їх власник Мартин Подіфіліпський отримав королівську грамоту з дозволом заснувати у Верхняківцях містечко на магдебурзькому праві. Нині у селі проживає майже сім сотень мешканців.

Римсько-католицька спільнота села Верхняківці належала до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. У 1900-1901 роках у Верхняківцях було споруджено невеличкий філіальний мурований костел, який освятили 1901 року. До Другої світової війни чисельність вехняківських католиків латинського обряду досягла 4 сотень, а після неї храм, як і переважна більшість інших святинь, був нечинним. У 2009 році костел відремонтували.

487?? Збручанське

Збручанське, яке раніше називалось Новосілка (вперше згадується 1393 роком), Новосілка-Єпископська чи Новосілка-над-Збручем, засноване у давньоруські часи, про що свідчать місцева мурована церква XIV століття та залишки давньоруського городища XI-XIII століть. Нині у селі проживає понад чотири сотні мешканців.

У 1867 році тут було споруджено мурований філіальний костел парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кривчому. У 1908-1910 роках у Збручанському заснували парафіяльну експозитуру, яка після війни стала повноцінною парафією, що перед Ісв. війною налічувала понад тисячу вірних (разом із селом Залісся).