32421 Рудка

Село вперше у документах згадується як Рудище 1592 року, а через 7 років - під сучасною назвою Рудка. Нині його населяє понад 800 осіб.

Відомо, що 1897 року тут проживало 578 римо-католиків із 1488 мешканців, а 1901 року - 390 (із 1116), проте своєї святині вони не мали. Невеличкий мурований костел було споруджено у 1995-1999 роках завдяки зусиллям та коштам місцевих парафіян під керівництвом о. Альбіна Собєха СР. Ним послуговуються також римо-католики із Лисогірки.

32322 Сахкамінь,
вул. Котовського, 1

Селище Сахкамінь заснували 1930 року, коли було відкрито кар’єр добування вапнякового каменю для цукроварень. Першими будівлями на розробках були їдальня і гуртожиток для робітників. Перед початком війни вже було побудовано понад 100 дворів і проживало понад 300 жителів. Нині його населяє майже тисяча мешканців.

Місцеві римо-католики спочатку відвідували костел Пресвятої Трійці у Черчему (після його відкриття), а з осені 1991 року оо.-пасіоністи вже відправляли тут Святі Меси у приватному будинку. 1 травня цього ж року було освячено хрест на земельній ділянці під будівництво власної святині. 23 грудня 1991 року влада зареєструвала парафіяльну спільноту. Спорудження костелу здійснене завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса із Городка.

32423 Смотрич,
вул. Героїв Небесної Сотні, 4,
+380 (3858) 932-33, 324-84,
f.b.: kostelsmotrich

Смотрич згадується у давньоукраїнських літописах XIIст., 1240 року його зруйнували татаро-монголи, а в XIVст. князі Коріятовичі зробили його столицею Подільського князівства. У 1448р. отримав магдебурзьке право. У 80-х роках ХІХст. мав близько 1200 мешканців, 1894 року - 2686, 1905 року - 4003, нині -понад 1900 осіб. У 1923-1962рр. був райцентром, потім увійшов до Дунаєвицького району, а 2020 року - до Кам'янець-Подільського. Із 1960р. є селищем (міського типу).

Перший дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії і місійна резиденція домініканців у Смотричі постали в середині XIVст. завдяки князям Коріятовичам. У 60-х роках засновано регулярний конвент ченців з фундації князя Юрія, яку 17 березня 1375 року збільшив князь Олександр, що було підтверджено під час заснування міста 1448 року. Проте у 1484 році домініканський комплекс згорів.

32422 Стара Гута,
вул. Шевченка

Перша згадка у документах про село Стара Гута датується початком XVIII століття. Мешкає тут понад тисяча осіб.

Римо-католики Старої Гути належали до парафії св. Миколая у Смотричі та своєї святині не мали. Громада вірян у селі є достатньо великою, тому вони у 1994-1997 роках під керівництвом невтомного будівничого подільських костелів о. Владислава Ванагса із Городка збудували своїм коштом мурований храм (у цій справі особливо відзначились А. Бугерко, В. Козакевич, М. Припишляк та М. Яроцкий). 21 грудня 1997 року цей костел консекрував під титулом св. Анни єпископ Ян Ольшанський MIC. Старою Гутою опікуються оо.-пасіоністи (згромадження Муки Господа нашого Ісуса Христа) з парафії св. Миколая у Смотричі.

32411 Тинна,
вул. Шевченка, 3

Тинна вважається заснованою наприкінці XIV - на початку XV століть, проте першою згадкою у документах є 1597 рік, коли тут було споруджено перший мурований костел. Нині у селі проживає майже вісім сотень мешканців. Входило воно до Дунаєвицького району, а від 2020 року є частиною Кам'янець-Подільського.

Оскільки місцевий старий мурований храм Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха, спорудження якого датують 1717 роком, за радянської влади був знищений, тому з відродженням релігійного життя у Тинній 1988 року на закритому католицькому цвинтарі зусиллями о. Владислава Ванагса з Городка розпочали будівництво нового мурованого костелу.

31647 Черче,
вул. Леніна, 50

Перша писемна згадка про село Чер(н)че датується 1493 роком як власність кам'янецьких єпископів, проте його вік значно старший, про що свідчать залишки давньоруського городища (за назвою воно раніше належало православному монастирю). Як містечко відоме з 1565 року, а в 1578 році одержало магдебурзьке право. Нині у селі проживає понад шість сотень мешканців.

У 1637 році на невеликому пагорбі у центрі Черчого коштом Кам'янецького єпископа Павла Пясецького було споруджено сучасний готичний мурований костел. Храм значно постраждав у період панування на Поділлі турків протягом 1672-1699 років, проте 1717 року його реставрували на кошти парафіян та єпископа Стефана Рупневського.