81220 Бібрка,
вул. Ясна, 2,
+380 (3263) 418-95,
f.b.: bibrkasdb

Бібрка вперше присутня в документах у 1412 і 1417 роках. Магдебурзьке право та його підтвердження отримувала чотири рази - у 1433, 1436, 1469 і 1569 роках. У 1785 році тут проживало 2194 мешканців, 1859 року - 2817, 1880 року - 4348, 1900 року - 5315, 1921 року - 4391, нині - близько 3800 осіб. У XIXст. Бібрка стала осередком повіту, від 1940 року була райцентром, 1962 року увійшла до Перемишлянського району, а 2020 року - до Львівського.

За непідтвердженою документально інформацією, парафія та перший (дерев'яний) костел у Бібрці постали 1402 року коштом Завіши Чорного, проте вперше у документі згадуються 1469 року, коли король Казимир Ягеллончик пожертвував парафії земельні ділянки та кошти. Тоді ж та 1472 року занотовано місцевого душпастиря о. Матеуша, а 1492 року - о. Яна.

81226 Глібовичі

Глібовичі (Свірзькі) засновані не пізніше 1489 року. Нині у селі проживає понад шість сотень мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Свіржі. У 1927 році у Глібовичах було розпочато підготовку до будівництва костелу за проектом Л. Дайчака, проте не змогли знайти земельну ділянку. 1939 року родина Пілецьких пожертвувала земельну ділянку на спорудження храму, її освятили, проте будівництво не почали, бо виникла ІІ світова війна.

81233 Чемеринці

Перша згадка про Чемеринці, які також називались Кочерівкою, датується 3 жовтня 1389 року. Село представляє собою аґломерацію розкиданих на 6 кілометрів між лісами та долинами хуторів з населенням понад 700 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Дунаєві. У першому десятилітті ХХ століття у Чемеринцях намагались збудувати каплицю, проте через брак коштів це зробити не вдалось. У 1923 році знову взялись за справу спорудження своєї святині. Зокрема, виконаний тоді проект каплиці авторства архітектора Владислава Гертмана з Бережан було передано на початку наступного року архітектору Броніславу Віктору для переробки. Восени 1924 року розпочали закладення фундаменту святині, а 9 листопада було вмуровано наріжний камінь, проте будівництво, яке фінансувалось коштом вірних навколишніх сіл, просувалось знову дуже повільно (ймовірно, теж через нестачу коштів). У 1931 (чи 1932) році у проект храму вніс зміни архітектор Лавретій Дайчак. Освятили каплицю 13 листопада 1932 року. Першим душпастирем тут був о. Цюпала, який помер у 30-х роках і похований тут же біля костелу, наступним – о. Новак, котрий 1939 року виїхав до Польщі.

12535 Горіхове

У невеликому селі Горіхове, що колись називалось Оріхове, проживає лише трохи більше сотні мешканців, частина яких є римо-католиками.

У 2017-2018 роках місцевий парафіянин Олексій Криницький своїми коштом та працею збудував у Горіхові невеличку муровану каплицю. 18 березня 2018 року від імені єпископа її освятив тодішній настоятель Житомирського кафедрального собору св. Софії о. Віктор Маковський. Горіхове обслуговують оо.-салезіани (towarzystwo św. Franciszka Salezego) з парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві.

12500 Коростишів,
вул. Дарбин'яна, 7,9,
+380 (4130) 354-69,
www: sdbua.info

Заснування Коростишева сягає VI-VII століття (містечко називалось Хміничі і було центром одного з древлянських племен - мінчан). Письмово вперше згадується у 1471 та 1499 роках. У 1779 році - магдебурзьке право, а від 1938р. - статус міста. Нині є районним центром із населенням понад 25 тисяч мешканців.

У 1608 році у Коростишеві було збудовано та освячено перший дерев'яний костел завдяки Адаму та Анні Олізарам (Адам перейшов з православ'я у католицизм). У 1779-1796 роках спорудили коштом родини Олізарів сучасний мрований храм у змішанні стилів бароко зі стилем Людовіка XVI. 1802 року Ф. Олізар добудував до костелу зліва каплицю - родинну усипальницю. 1855 року святиню консекрував єпископ Єровський.

80725 Куровичі

Село Куровичі, яке у XIV столітті називалось Млиновичі, 25 серпня 1400 року згадується в документі львівського архієпископа Якова Стрепи, є також згадка 1443 року. 1880 року тут проживало 1288 мешканців, у тому числі 472 римо-католиків, нині - понад 1300 мешканців.

Римсько-католицька спільнота Куровичів, принаймні, від 25 серпня 1400 року, коли згаданий вище архіпастир окреслив межі парафії св. Миколая єп. мч. у сусідньому селі Вижняни, належали саме до неї аж до ІІ світової війни. Чисельність католиків латинського обряду перед І світовою війною становила майже сім сотень вірян, а на початку 30-х років - вже понад сім сотень, проте своєї святині вони не мали.

807?? Митулин

Село Митулин вважається заснованим десь у середині минулого тисячоліття, а нині у ньому проживає трохи менше півтисячі мешканців.

Римсько-католицька громада Митулина спочатку належала до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах, а з 1936 року - до новоствореної парафії Христа Царя у Словіті. Наприкінці 30-х років ХХ століття, коли чисельність місцевих католиків латинського обряду сягала півтисячі, у Митулині було споруджено муровану філіальну каплицю.