13012 Биківка,
вул. 1-Травня, 20,
+380 (4146) 943-54,
f.b.: 2604281416472906

Поселення Биківка згадується у документах 1811 роком як Буда Биківка. 1897 року нараховувало 618 мешканців, з них 356 були римо-католиками, 1906 року - 317, 1923 року - 330 осіб, 1939 року - 1872 (етнічні поляки становили майже половину цієї кількості), а нині - понад 1700 осіб. Від 10 грудня 1938 року є селищем міського типу. Входило до Романівського району, а від 2020 року - до Житомирського.

Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові, а від 1911 року - до новоутвореної парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Романові. Не маючи своєї святині, послуговувались парафіяльною, проте могли також відвідувати каплицю у розташованому неподалік Довбиші, хоча вона належала парафії св. Йоана Непомуцького у Пулинах.

13014 Червоні Хатки

Wieś Drenickie Chatki w 1926 roku założył mieszczanin Aleksander Polikowski na ziemiach obszarnika Borejka. W 1911 roku osada liczyła ponad siedemdziesiąt osób, dookoła znajdowało się 15 chutorów. W 1925 roku Drenickie Chatki weszły do Polskiego rejonu narodowego im. Juliana Marchlewskiego. W 1929 roku mieszkało tu już 1262 osoby, z nich 1043 byli Polakami. W 1935 roku po likwidacji Marchlewskiego rejonu wieś otrzymała nazwę Czerwone Chatki. Нині тут проживає близько 360 мешканців.

Do 1906 roku miejscowi katolicy należeli do parafii Odnalezienia Krzyża Pańskiego w Czudnowie, potem przeszli do parafii św. Stanisława B. M. w Romanowie. Parafia w Czerwonych Chatkach została założona w 1993 roku. Msze św. odprawiano w domu prywatnym, a od 1994 roku - w miejscowym klubie.

13047 Гордіївка,
вул. Польова, 6

Село Горд(і/и)ївка вважається заснованим 1471 року, є також дакументальні посилання на нього у 1585 та 1650 роках. У 80-х - 90-х роках ХІХ століття тут проживало до дев'яти сотень мешканців, 1906 року - 751, а нині - понад сім сотень. Входило до Романівського району, а від 2020 року - до Житомирського.

До більшовицького перевороту місцеві католики латинського обряду належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові та своєї святині не мали. Від початку 30-х років до Гордіївки приїжджали священники із парафій св. Анни у Полонному та Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську.

08200 Ірпінь,
вул. Троїцька, 38,
f.b.: TerezaIrpin

У II половині XIXст. на місці нинішнього Ірпеня виникла німецька колонія Северинівка. У зв'язку з будівництвом у 1898р. залізниці Київ-Ковель біля залізничного мосту через річку Ірпінь постало поселення (станція) Ірпінь, яке згадується вже 1902 року. У 1923 року Ірпінь увійшов до складу Гостомельського району Київської губернії, а 1928 року - до Київської округи. Від 1932 року Ірпінь - у складі Київської області. 30 грудня 1956 року Ірпінь віднесено до категорії міст районного підпорядкування (у складі Києво-Святошинського району), а 30 грудня 1962 року йому надається статус міста обласного підпорядкування. З 1967 року йому адміністративно підпорядковані Ворзель, Гостомель і Коцюбинське. Населення - понад 100 тисяч мешканців.

Лише у цьому столітті у римо-католиків Ірпеня з'явилась своя святиня. Каплицю облаштували у приватній садибі. Відомо, що 4 жовтня 2015 року архієпископ Петро Мальчук OFM під час храмового свята освятив наріжний камінь костелу.

12726 Ялишів

Село Ялишів (колишня назва - Єлашів) вважається заснованим у першій половині XVIII століття. Наприкінці ХІХ століття мало 266 мешканців, сьогодні ж чисельність його населення складає лише півтори сотні селян. Село входило до Баранівського району, а від 2020 року - до Новоград-Волинського.

Католики латинського обряду Ялишева раніше належали до парафії св. Анни у Полонному на Хмельниччині та не мали свого храму. На початку 90-х років ХІХ стоіліття їх став обслуговувати о. Єжи Скверчинський із Мар'янівки, який 1994 року заснував тут парафію. Під його керівництвом також в Ялишеві відбулось спорудження мурованого костелу. 1 травня 2000 року новозбудований костел освятив під титулом св. Йосифа, Робітника, єпископ Ян Пурвінський. Послуговуються ним також віряни сусіднього Лісового, яке до 1960 року називалось Гутою Жаборицькою.

12727 Явне

Село Явне (колись - Ямне і навіть Йовенське) засноване на переломі XVIII - XIX століть. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 376 мешканців, нині - близько двох з половиною сотень осіб. Село входило до Баранівського району, а від 2020 року - до Новоград-Волинського.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Анни у Полонному на Хмельниччині та своєї святині не мали. На початку 90-х років ХХ століття до них прижджав о. Єжи Скверчинський із Мар'янівки, який 1994 року заснував тут парафію та опікувався будівництвом храму. 26 серпня 2000 року новоспоруджену каплицю освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської єпископ Ян Пурвінський.

12725 Мар'янівка,
вул. Костельна, 4,
+380 (4144) 732-27

Перша згадка про село Мар'янівка датується 1590 роком. Ще 1700 року завдяки достатній кількості поташу та скляних пісків тут постала склогута, а потім - склозавод, якому і завдячує поселення своїм розвитком. У 1977 році Мар'янівка стала селищем міського типу. Нині у ньому проживає майже півтори тисячі мешканців. Селище входило воно до Баранівського району, а від 2020 року - до Новоград-Волинського.

Раніше місцеві римо-католики не мали власного храму, а сучасний мурований костел у Мар'янівці було споруджено в основному 1991 року завдяки зусиллям отця-францисканця Станіслава Широкорадюка (майбутнього єпископа).