32660 Нова Гута

Село Нова Гута, чисельність мешканців якого ледве перевищує три сотні, вважається заснованим 1662 року.

Разом із сусідніми Рудківцями Нова Гута налічує понад сотню римо-католиків. На початку 90-х років минулого століття вони своїм коштом збудували невеликий мурований костел. Цей храм консекрував 1993 року єпископ Ян Ольшанський MIC.

32600 Нова Ушиця,
вул. Перемоги,
f.b.: 687837705306159

Нинішнє селище (міського типу) Нова Ушиця, яке до 1829 року називалось Літнівці, вперше згадується 1439 року, є згадки також у 1565, 1569 і 1578 роках. У 1702-1703рр. Літнівці отримали магдебурзьке право, 1829 року - нову назву і згодом статус повітового центру. 1820 року у містечку проживало 338 мешканців, 1870 року - 4502, 1893 року - 5070, 1899 року - 6541, 1905 року - 6970, нині - понад 3800 осіб. 1924 року Нова Ущиця стала селищем міського типу. Була райцентром, а від 2020 року стала частиною Кам'янець-Подільського району.

Римо-католики містечка, що належали до парафії у Вербовці, 1818 року перейшли до новозаснованої парафії у Великій Струзі. У 1859-1861рр. у Новій Ушиці збудували мурований костел Преображення Господнього та згодом утворили самостійну парафію, яку до 80-х років ХІХст. продовжували обслуговувати великострузькі душпастирі. Проте пізніше саме новоушицькі священники стали опікуватись колишньою материнською парафією.

32632 Струга,
вул. Шкільна,
+380 (3847) 263-72)

В документах Струга згадується у 1530-1540 роках як спустіле село (отже було засноване ще раніше), є також згадка у 1566 і 1578 роках. У ХVIIст. з виникненням другого села під назвою Струга стару Стругу назвали Великою, а нову - Малою або Стружкою. У ХІХст. та до Ісв. війни була центром волості. 1893 року тут проживало 1886 мешканців, 1905 року (село вже називалось просто Стругою) - 2595, нині - майже півтори тисячі осіб. Входило до Новоушицького району, а від 2020 року стало частиною Кам'янець-Подільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії у Вербовці. Невеликий мурований костел у Струзі збудували 1814 року коштом родини місцевих власників Стемповських. Мав три вівтарі, головний з яких містив скульптурку Господа Ісуса Розіп'ятого. Його консекрував у 1818 році єпископ Францішек Мацкевич під титулом Всіх Святих. Цього ж року завдяки досить значній фундації від 24 травня (ймовірно, теж Стемповських) тут постала самостійна парафія, виокремившись із вербовецької, та почали вести метричні книги.

32644 Шебутиньці

Шебутиньці виникли наприкінці XV століття. 1566 року село набуло статусу королівських маєтностей та змінило назву із Субутиньчі на нинішню. Проживає тут півтисячі мешканців (дві сотні дворів), а римо-католиків у селі разом із вірянами ще шести сіл приблизно півсотні.

Раніше своєї святині місцеві католики латинського обряду не мали. У 2000 році завдяки словацькому о.-вербісту Янушу Фештару у селі розпочали будівництво невеликого мурованого костелу, проект якого також розробив о. Януш. Храм вже побудований, відправляються богослужіння. Шебутинці обслуговують отці-вербісти (згромадження Слова Божого) з парафії Всіх Святих у Струзі.

23420 Вербовець,
вул. Зарічна, 6,
+380 (4356) 346-66

Перша документальна згадка про Вербовець датується 1439 роком, згадується також у 1530, 1542 і 1566 роках. 7 червня 1607 року село отримало магдебурзьке право, приблизно тоді місто мало 3661 мешканців. У 1796-1804рр. Вербовець був центром повіту. 1893 року тут проживало лише 2584 жителів, нині - понад шість сотень осіб. Село входило до Мурованокуриловецького району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Перший дерев'яний костел св. Архангела Михаїла у Вербовці, збудований коштом короля Зигмунда ІІІ Вази, постав 1607 року, коли поселення отримало магдебурзьке право, проте станом на 1717 рік храм вже був руїною. Відновлена у 1752 році дерев'яна святиня згоріла в ніч на Пасху 1798 року від розведених вогнищ. Від 1752 року тут також велись метричні книги.

32660 Вільховець

Поселення Вільховець вперше письмово згадується 1403 року. Раніше було містечком, а нині є селом із населенням майже півтора тисячі мешканців.

Вперше римсько-католицька святиня у Вільховці з'явилась 1998 року у вигляді мурованої каплиці, де у вихідні дні відправляються Святі Меси та проводиться систематична катехизація. Місцева парафія була зареєстрована владою 2 листопада 1999 року. Її обслушовують оо.-вербісти (згромадження Слова Божого) із парафії св. Архангела Михаїла у Вербовці на Вінничині, а належать до неї також римо-католики із сусідніх Слобідки, Старої Гути і Тавчан.

32630 Заміхів

Postanie osiedla Zamiechów wiąże się z XVI-XVII wiekami, pod koniec XVIIIw. jest ono uważane za miasteczko. Obecnie Zamiechów jest wsią zamieszkałą przez ponad 500 mieszkańców.

Pierwszy drewniany kościół kosztem rodziny Gumienickich zbudowano w 1740 roku. W latach 1808-1820 świątynię tę zamienił współczesny murowany kościół, zbudowany kosztem ks. Franciszka Wawskiego. W 1841 roku poświęcił go biskup Franciszek Mackiewicz. W latach 1844-1850 kościół został został zwieńczony kamienną figurą. Sowieci w 1932 roku zamknęli świątynię. Dopiero w 1989 roku dzięki staraniom przyszłego biskupa ks. Bronisława Bernackiego, który wówczas pracował proboszczem parafii św. Anny w Barze, świątynię oddano wiernym.