89670 Нижній Коропець

Przyjęte jest, że wieś Nyżni Koropiec tak jak i Wepchnij Koropiec założono w 1300 roku, хоча вперше згадується як Kerepech 1282 року. Na skutek działań wojennych w 1668 roku wieś została całkowicie spustoszona. Na początku XVIII wieku osiedli tu koloniści z Niemiec. Населення нині - понад 9 сотень мешканців.

Mieszkańcy Nyżniego Koropca nie mieli własnej świątyni, chodzili na Msze św. do Mukaczewa. We wsi znajdowała się drewniana dzwonnica o jednym dzwonie. W 1946 roku miejscowi katolicy obydwu obrządków kupili we wsi Barbowej drewnianą cerkiew i postawili ją obok dzwonnicy jako wspólną świątynię. Niestety za kilka lat władze sowieckie oddały świątynię prawosławnym.

81142 Нижня Білка

Село Нижня Білка, яке до 1946 року називалось Білка Королівська, відоме у джерелах від 21 листопада 1405 року. 1939 року тут проживало 1160 мешканців, 97 відсотків яких були поляками. 1945 року поляків перевезли до Польщі, а звідти поселили українців. Сьогодні чисельність населення - близько півтисячі селян. Село входило до Пустомитівського району, а тепер - до Львівського.

Спочатку місцеві римо-католики також, як і в Білці Шляхетській, належали до парафії св. Миколая у Вижнянах, але після створення 1441 року парафії св. Войтеха у Білці Шляхетській, увійшли до неї та вже постійно перебували у її складі. І лише 1912 року у Білці Королівській завдяки зусиллям настоятеля о. Адама Хентшеля постала філіальна мурована святиня з єдиним вівтарем, в якому містився образ Матері Божої Неустанної Допомоги.

78060 Обертин,
вул. Незалежності, 22,
+380 (3479) 433-29,
f.b.: piotrapawla

Уперше Обертин (Подмертин) у джерелах згадується у 1384 та 1416 роках, потім - 1437, 1438, 1440, 1456, 1472, 1490, 1492 року. У 1553 році отримав магдебурзьке право, змінивши назву на Ніголтів, яка вживалась менше століття. 1746 року було підтверджено магдебурзьке право. У 1940-1962 роках Обертин був центром району, потім належав до Тлумацького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського. Нині - селище міського типу з населенням понад 3100 мешканців.

Місцеву парафію утворено 1757 року завдяки Рафаїлу Скарбеку. У 1785-1787 роках дерев'яну вірменську церкву разом з парафією було передано Львівській архідієцезії. Переосвячений костел отримав титул св. Апостола і Євангеліста Матвія і перестав працювати 1889 року.

78060 Обертин

Уперше Обертин (Подмертин) у джерелах згадується у 1384 та 1416 роках, потім - 1437, 1438, 1440, 1456, 1472, 1490, 1492 року. У 1553 році отримав магдебурзьке право, змінивши назву на Ніголтів, яка вживалась менше століття. 1746 року було підтверджено магдебурзьке право. У 1940-1962 роках Обертин був центром району, потім належав до Тлумацького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського. Нині - селище міського типу з населенням понад 3100 мешканців.

Римо-католики Обертина спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Жукові. У 1757 року місцевий власник Рафаїл Скарбек фундував заснування у місті католицької парафії вірменського обряду та спорудження для неї дерев'яної святині. Латинникам, що становили переважну більшість католиків, було важко добиратись до Жукова, тому 1762 року архієпископ Вацлав Сераковський дозволив вірменському настоятелю здійснювати над ними душпастирську опіку, а вже 14 червня 1785 року і вся парафія перейшла до Львівської латинської архідієцезії (її обміняли на парафію у Лисці). Переосвячений костел отримав титул св. Апостола і Євангеліста Матвія та мав чотири вівтарі.

78060 Обертин

Уперше Обертин (Подмертин) у джерелах згадується у 1384 та 1416 роках, потім - 1437, 1438, 1440, 1456, 1472, 1490, 1492 року. У 1553 році отримав магдебурзьке право, змінивши назву на Ніголтів, яка вживалась менше століття. 1746 року було підтверджено магдебурзьке право. У 1940-1962 роках Обертин був центром району, потім належав до Тлумацького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського. Нині - селище міського типу з населенням понад 3100 мешканців.

Римо-католики Обертина спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Жукові, від 1757 року - до новоутвореної місцевої католицької парафії вірменського обряду, яка 14 червня 1785 року перейшла до Львівської латинської архідієцезії. Переосвячений дерев'яний костел отримав титул св. Апостола і Євангеліста Матвія та простояв до 1889 року, коли розпочали будівництво мурованого храму, який консекрували 1905 року.

24320 Ободівка,
вул. Дружби, 6

Поселення існувало вже у XV - XVI століттях під назвою Бадівка, яку замінили на Ободівка. У першій чверті XVII століття було великим містечком, проте пізніше занепало. 1812 року знову отримало право називатись містечком. У 1924-1941 роках Ободівка - райцентр, а потім увійшла до Тростянецького району (нині - у Гайсинському). Проживає у селі близько трьох з половиною тисяч мешканців.

Спочатку місцеві римо-католики належали до парафії св. Йосифа у Чечельнику. Від 1807 року Ободівку обслуговував о. Євстахій Папченко, який походив із греко-католицької родини та змінив обряд при рукоположенні в священники. А 1822 року тут постала самостійна парафія, відразу ж після завершення будівництва мурованого костелу св. Архангела Михаїла, розпочатого 1808 року та здійсненого коштом родини місцевих власників Собанських на земельній ділянці, яка фактично була частиною їх помістя (принаймні, поруч із в'їзною брамою). 1850 року цей храм урочисто освятив єпископ Тадеуш Лубенський.

24320 Ободівка

Поселення існувало вже у XV - XVI століттях під назвою Бадівка, яку замінили на Ободівка. У першій чверті XVII століття було великим містечком, проте пізніше занепало. 1812 року знову отримало право називатись містечком. У 1924-1941 роках Ободівка - райцентр, а потім увійшла до Тростянецького району (нині - у Гайсинському). Проживає у селі близько трьох з половиною тисяч мешканців.

У XIX столітті будівництво культових споруд жорстко регламентувалось царською владою. Особливо це стосувалось католицьких святинь та ще й у період, який наставав після повстань у колишній Речіпосполитій, поглинутій Російською імперією. Оскільки в Ободівці вже був парафіяльний костел св. Архангела Михаїла, споруджений ще 1822 року, то узгодження будівництва тут каплиць-усипальниць давалось легше.

24320 Ободівка

Поселення існувало вже у XV - XVI століттях під назвою Бадівка, яку замінили на Ободівка. У першій чверті XVII століття було великим містечком, проте пізніше занепало. 1812 року знову отримало право називатись містечком. У 1924-1941 роках Ободівка - райцентр, а потім увійшла до Тростянецького району (нині - у Гайсинському). Проживає у селі близько трьох з половиною тисяч мешканців.

В Ободівці вже був парафіяльний костел св. Архангела Михаїла, споруджений Собанськими ще 1822 року, проте з якихось причин ця родина не стала ним послуговуватись для захоронення своїх померлих, а, ймовірно, у 40-х - 50-х роках XIXст. збудувала для цього на місцевому католицькому кладовищі каплицю-усипальницю (недалеко від каплиці-усипальниці Бжозовських).

81115 Оброшине

Вперше Оброшине згадується 1431 року як королівська власність. У 1465р. село придбав архієпископ Григорій із Санока. Від того часу і до 1939 року воно належало львівським архієпископам. За архієпископа Яна Скарбека тут розпочали спорудження палацу, який став однією із трьох митрополичих резеденцій (ще дві були у Дунаєві та Кукільниках), а завершили вже за архієпископа Миколая Вижицького. Нині у палаці знаходиться Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних областей України, а в селі проживає понад 4 тисячі мешканців.

У палаці була каплиця, саме у ній 15 лютого 1778 року відбулась консекрація архієпископа Фердинанда Кіцького. Проте 1788 року своїм коштом він розпочав в Оброшиному будівництво костелу, який урочисто освятив у жовтні 1791 року. А 1793 року заснував тут парафію. Цей храм і став усипальницею двох архієпископів з родини Кіцьких - Фердинанда та Каетана.

08704 Обухів,
вул. Каштанова, 22А,
+380 (4472) 619-48, 619-49,
www: triitsia.com,
f.b.: trojcaomi, 1270887173003654

Поселення Лукавиця (нинішній Обухів) вперше згадується в документах 1362 роком. У XVI столітті Лукавиця внаслідок татарських спустошень зменшилась до одного хутора, де проживав селянин Обух. За його іменем це поселення і отримало нову назву. У 1648-1654 роках Обухів став сотенним містечком Київського полку. У 1834 році йому надали статус ярмарського містечка. У 1923 році Обухів став районним центром, 1979 року отримав статус міста, а 10 липня 2010 року його віднесли до категорії міст обласного значення. Населення - понад 33 тисячі мешканців.

7 січня 1995 року настоятель однієї з київських парафій о. Ян Крапан відправив у приватному приміщенні першу Службу Божу для римо-католиків Обухова, надалі сюди приїжджали священники з Києва. 4 квітня 1996 року була заснована місцева парафія, 21 травня того ж року її зареєструвала обласна адміністрація у Києві. З 3 липня 1996 року обухівськими римо-католиками стали опікуватись оо.-облати.