77111 Бурштин,
вул. Т. Шевченка, 67

Поселення, яке з 1436 року відоме як Нове Село (згадується також у 1439 і 1448 роках), 1550 року отримало міські права, а 1579 року - назву Бурштин. У 1880р. тут проживало 4294 мешканців, у тому числі 1471 греко- і 372 римо-католиків. 1939 року стало селищем міського типу і до 1962 року було центром району, увійшовши пізніше до Галицького району. У 1993р. Бурштину повернули статус міста, а 2014 року віднесли до категорії міст обласного значення і вивели зі складу Галицького району. Нині місто нараховує понад 15 тисяч осіб.

Власник Бурштина Ігнатій Скарбек 13 липня 1842 року у своєму заповіті зобов'язав свою дочку Елеонору та її чоловіка Яна Яблоновського заснувати на теренах місцевої парафії Пресвятої Трійці заклад згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія для сиріт, хворих та калік, виділивши для цього значні суми на його будівництво та функціонування. Заклад мав утримувати п'ятеро сестер, одного священника, 30 сиріт, 30 хворих і 4 каліки.

35600 Дубно,
вул. Шевченко, 51

Дубно вперше згадується 30 серпня 1100 року, є також згадка 1149 року, проте, як свідчать археологічні рокопки, засноване ще раніше. 4 червня 1498 року отримало статус міста, а 1507 року - магдебурзьке право. Від 1795 року місто було центр повіту. 1860 року тут проживало 8364 мешканців, 1937 року - понад 15 тисяч (29% - українці, 26% - поляки), нині ж місто є райцентром із населенням понад 40 тисяч осіб.

Першу католицьку святиню (замкову каплицю) у Дубні збудував 1560 року його власник православний Костянтин Василь Острозький для своїх дружини-католички та дворян-католиків.

Дерев'яний костел св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії, для кармеліток постав у Дубні коштом Єфросинії Острозької 1630 року. Проте вже 1690 року цей храм було збудовано заново (знову із дерева), але вже на кошти Анастасії Чернецькою та поруч із спорудженим 1688 року з ініціативи Теофіли Любомирської кармелітським дерев'яним монастирем. У 1721 році вищезгадана Анастасія Чарнецька виділила кошти на перетворення кармелітського дерев'яного костельно-монастирського комплексу на мурований, що і було здійснено протягом наступних двох десятиліть. Храм в стилі раннього бароко освятив Луцький єпископ Францішек Кобельський, проте упорядження як костелу, так і монастиря продовжувалось ще довго.

80300 Жовква,
вул. Львівська, 21

Жовква заснована 1597 року на землях давньоукраїнського поселення Винники, перша згадка про яке датується 1368 роком, неподалік відомого з 1242 року древнього міста Щекотів (нині - село Глинськ). 22.02.1603р. отримала магдебурзьке право (її засновник Станіслав Жулкевський належав до давньоукраїнсько роду бояр, що прийняли католицизм). У 1784 році Жовква стала центром циркулу, 1880 року - повіту, а з радянських часів була райцентром, доки 2020 року не увійшла до Львівського району. 1890 року тут проживало 7143 мешканців, з них 1919 греко- і 1430 римо-католиків, нині - понад 13 800 осіб. У 1951-1992 роках місто називалось Нестерів.

У 1543 році у селі Винники, яке потім стало передмістям Жовкви, його власник Андрій Висоцький збудував парафіяльний дерев'яний костел під титулом Пресвятої Трійці (пізніше - св. Андрія).

Перший дерев’яний костел та шпиталь св. Лазаря для бідних були споруджені тут у 20-х роках XVII століття коштом Софії - дочки Станіслава Жулкевського. Проте цей комплекс знищила пожежа 1718 року. У 1735 році завдяки родині Собеських збудували новий мурований храм, який розділив прилеглий будинок шпиталю на два крила. Після проведеної реконструкції костел і будинок у 1873 році місто передало сестрам-феліціанкам, яких запросив з Кракова настоятель місцевої парафії св. Лаврентія о. Йосиф Новаківський.

80300 Жовква,
вул. Л. Українки, 26

Жовква заснована 1597 року на землях давньоукраїнського поселення Винники, перша згадка про яке датується 1368 роком, неподалік відомого з 1242 року древнього міста Щекотів (нині - село Глинськ). 22.02.1603р. отримала магдебурзьке право (її засновник Станіслав Жулкевський належав до давньоукраїнсько роду бояр, що прийняли католицизм). У 1784 році Жовква стала центром циркулу, 1880 року - повіту, а з радянських часів була райцентром, доки 2020 року не увійшла до Львівського району. 1890 року тут проживало 7143 мешканців, з них 1919 греко- і 1430 римо-католиків, нині - понад 13 800 осіб. У 1951-1992 роках місто називалось Нестерів.

У 1543 році у селі Винники, яке потім стало передмістям Жовкви, його власник Андрій Висоцький збудував парафіяльний дерев'яний костел під титулом Пресвятої Трійці (пізніше - св. Андрія).

Але після заснування Жовкви та міської парафії св. Лаврентія колишній винниківський храм став філіальним. На початку XVIIст. він вже мав титул св. Андрія. У 1682р. на запрошення короля Яна ІІІ у Жовкві оселились домініканки із захопленого турками Кам'янець-Подільського, яким довелось покинути свій монастир. Вони і отримали від короля костел св. Андрія, земельного ділянку довкола нього та кошти на спорудження і утримання монастиря.

47234 Залізці

Залізці (Заложці) письмово згадуються у 1432, 1441, 1477 та 1483 роках. У 1516 році отримали статус міста, а 1520 року - магдебурзьке право. 1890 року Залізці мали 7295 мешканців, у тому числі 3065 українців і 2846 поляків, 1910 року - 7275, 1921 року - 4773, 1939 року - 6 350, а нині - понад 2600 осіб. До 1962 року були райцентром, з 1961 року є селищем міського типу, яке входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

У першій половині XVI століття у Залізцях збудували перший (ймовірно, дерев'яний) костел та заснували парафію. Наступну (муровану) святиню, споруджену у першій половині XVII століття, відновили 1730 року та освятили у 1738 році під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Нині цей храм перебуває у стані глибокої руїни.

80544 Кудирявці

Перша письмова згадка про Кудирявці датується 1498 роком, згадується також 1506 року. 1881 року село нараховувало 585 мешканців, з них 316 були греко- і 150 римо-католиками, нині його населення лише трохи перевищує три сотні осіб. Село входило до Буського району, а від 2020 року - до Золочівського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Буську, проте пізніше перейшли до новоствореної парафії Святого Хреста у Новому Милятині. 1892 року у Кудирявцях було відкрито фундовану місцевими власниками Титусом і Анелею Кєляновськими охоронку (виховний заклад для дітей) заснованого ще 1850 року нині блаженним Едмундом Бояновським згромадження Сестер Служебниць Пресвятої Діви Марії (старовєських).

82511 Лімна

Поселення Лімна (Ломна) засноване 1519 року. Нині його населяє близько 1200 мешканців.

Від 1743 року римо- католиками села опікувались оо.- єзуїти з парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці. У 1883 році було частково споруджено коштом родини власників села, яка збудувала тут фабрику целюлози, комплекс споруд з каплицею посередині, який призначався для робітниць фабрики (школа та лікарня). Проте завершити цю справу вони не змогли. Незавершений комплекс згодом було подаровано Варшавському архієпископу Зигмунту Щенсному Фелінському, котрий саме тоді шукав у цих краях місце для монастиря заснованого ним згромадження Сестер Францисканок Родини Марії. Після завершення будівельних робіт каплицю освятив 19 жовтня 1895 року настоятель турківської парафії о. Ян Мікусь (вже після смерті архієпископа- фундатора).

79008 Львів,
вул. Винниченка, 30А,
f.b.: 257908011003495

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а 1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир надав Львову 1356 року магдебурзьке право. Після 1772 року відійшов до Австрійської імперії, ставши столицею Королівства Галичини і Лодомерії. У II Речі Посполитій був центром воєводства, в радянські часи став обласним центром. Нині тут проживає понад 710 тисяч осіб.

У 1642-1692 роках у Львові було збудовано храм Матері Божої Лоретанської коштом Собеських для кармеліток босих у стилі бароко (архітектор Дж. Гіслені). У 80-х роках XVIII століття костел закрила австрійська влада (використовували його як склад). Архієпископ Ф. Піштек викупив колишній костельно-монастирський комплекс. У монастирі облаштували Вищу духовну семінарію, а храм 1842 року було відновлено та освячено під титулом Матері Божої Громничної як костел Семінарії. Адміністрував святиню ректор Семінарії, а займали цю посаду переважно єпископи-помічники. Наприкінці 20-х - на початку 30-х років ХХ століття його реставрували, святиню оздобив Я. Розен.

8130? Мостиська,
вул. Фредри

За непідтвердженими даними, перша писемна згадка про поселення є в Галицько-Волинському літописі з 1244 року, проте більш ймовірною першою згадкою в документах є інша дата - 1392 рік. 1404 року Мостиська отримали магдебурзьке право, підтверджене у 1491 році, а 1434 року стало центром староства. З 1867 року місто було повітовим осередком, а з 1940 року - районним центром (нині належить до Яворівського району). Населення - понад 9 тисяч мешканців.

Закостелля нині є передмістям Мостиськ, а раніше називалось Стрілецьке (село, яке нині називається Стрілецьке, знаходиться набагато південніше). 1397 роком вперше згадується місцевий костел. У XVI столітті храм консекрував єпископ Я. Дзядуський. У XVII столітті Закостелля (Стрілецьке) увійшло до мостиської парафії. У 40-х роках XVIІ століття костел спалили козаки Б. Хмельницького, згодом святиню відбудували.

82054 Надиби

Село Надиби голослівно вважається заснованим 1125 року, а перша документальна згадка про нього датується 1446 роком, коли єпископ Перемишльський Петро надав тут канонікам перемишльської капітули десятину. Переважна більшість мешканців-поляків було переселено у Польщу у 1945-1947 та 1957 роках, а з українських етнічних земель Польщі сюди було депортовано 106 українських родин. Нині у селі проживає майже 1200 селян.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Катерини у Воютичах. У селі була приватна каплиця власника Надиб Тхорницького, розташована на відстані приблизно 50 метрів від його палацу (до неї, нібито, вів підземний хід з палацу). Окрім того, каплиця була також в охоронці (дошкільному закладі), який від 1895 року вели черниці згромадження Сестер Слугинь Непорочно Зачатої Пресвятої Діви Марії (зі Старої Всі).