81440 Рудки,
вул. Бандери, 3,
+380 (3236) 456-44,
f.b.: 377469159127500

Рудки засновані 1472 року, а відомі з XIV століття як хутір села Бенькова Вишня (нині - Вишня). У І половині XVIII столітті Рудки отримали магдебурзьке право, а 1867 року стали повітовим центром. У 1940-1941 та 1944-1962 роках були центром району. Населення - приблизно 5400 мешканців.

У II половині XIV століття - I половині XV століття у Рудках була заснована парафія та споруджений перший дерев'яний костел, консекрований єпископом П. Хжонстковським (1435-1452рр.) під титулом св. Войтеха. 1550 року храм відбудували після того, як його знищили татари. У II половині XVI століття парафію було відновлено після майже півстолітнього періоду протестантизму, святиню відремонтовано коштом Мадалінських.

78300 Снятин,
вул. Воєводи Коснятина, 98,
+380 (3476) 215-05,
www: snyatynkostel.wix.com/snyatynkos...,
f.b.: groups/mater.dei.de.monte.carmel..., kostel.snyatyn

Снятин вперше згадується у літописі 1158 роком, у 1398 році став садибою староства, а 1448 року отримав магдебурзьке право. У 1751-1788 роках був садибою Баківської дієцезії, а в 1867-1939 роках - повітовим центром. 1880 року тут проживало майже 11 тисяч мешканців, з них маже дві тисячі були римо-католиками. У радянські часи став центром району, а від 2020 року належить до Коломийського району. Нині чисельність населення міста - близько десяти тисяч осіб.

Вже у 1345 році у Снятині був францисканський осередок, проте проіснував він не довго. Наприкінці цього ж - на початку наступного століть тут було збудовано дерев'яний костел та засновано парафію, яка, зокрема, близько 1400 року отримала маєток у сусідньому селі Тулова, що залишався у її власності аж до ХХ століття. У XVIст. храм після спалення татарами відбудували заново. У XVIIст. святиню відновлювали двічі після знищення на початку століття та у 1676 році (останній раз - коштом о. Лукаша Волянського).

82400 Стрий,
вул. 22-го Січня, 1,
+380 (3245) 580-16, 401-65

Стрий, заснований ще у давньоруські чи навіть білохорватські часи, був столицею волості, а після приєднання до Польщі став центром повіту. Вперше письмово згадується 1385 року, у 1431 році отримав магдебурзьке право, підтверджене 1460 року. Нині - районний центр, в якому проживає майже 60 тисяч мешканців.

У 1396 році вперше згадується дерев'яний костел та католицька парафія у Стрию, засновані коштом короля Казимира Великого, а в 20-х роках XV століття було споруджено коштом короля В. Ягайла сучасний мурований храм. У XV-XVI століттях святиню кілька разів нищили пожежі та нападники, проте її швидко відновлювали. 1637 року єпископ Я. Замойський освятив новий головний вівтар. У 1640-1642 та у 20-х роках XVIII століття костел було відремонтовано та розбудовано на кошти парафіян.

82053 Сусідовичі,
+380 (3238) 621-99,
www: nowa.sasiadowice.karmelici.pl

У документах Сусідовичі вперше згадуються 1374 роком. Нині у селі проживає майже 1300 мешканців. Належало до Старосамбірського району, а від 2020 року - до Самбірського.

У XV столітті у Сусідовичах було засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел (під титулом св. Миколая). У 1600 році збудували черговий дерев'яний храм за кошти Гербуртів, але 1624 року його спалили татари. Цього ж року спорудили новий дерев'яний храм, а 2 березня 1671 року храм було консекровано. Втім, у ІІ половині XVIII століття цей костел вже не існував. Сучасна мурована святиня постала коштом Гербуртів у 1589-1591 роках. 15 листопада 1591 року храм під титулом св. Анни консекрував архієпископ Я. Соліковський.

80033 Тартаків

Тартаків відомий у документах з 1415 та 1426 років. 1685 року отримав міські привілеї. Нині у селі проживає приблизно півтори тисячі мешканців.

У 1487 році у Тартакові було споруджено дерев'яний костел та засновано парафію коштом Тщінських. У 1603 році збудували сучасний мурований храм у романському стилі на кошти також Тщінських. 5 березня 1777 року єпископ Холмський Антоній Окенцький проголосив костел санктуарієм Матері Божої Тартаківської на честь чудотворного образу першої половини ХVII століття, переданого в храм Потоцькими. 1794 року цей костел освятив єпископ К. Кіцький. У 1871-1872 роках тут працював вікарієм майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський. У 1899 році відбулась реконсекрація святині (можливо, після ремонту). Після ІІсв. війни чудотворну ікону вивезли до Польщі.

23300 Тиврів,
вул. Леніна, 18,
+380 (4355) 215-86,
www: tyvriv.omi.org.ua,
f.b.: 614570998676489

Вперше Тиврів згадується 1505 роком, 1744 року отримав статус містечка, у 1956 року - селища міського типу, а з 1961 році є районним центром, в якому нині проживає майже чотири тисячі мешканців.

У 1746 році у Тиврові збудували дерев'яний костел для оо.-домініканців. У 1752-1760 роках було споруджено муровані костел та монастир коштом Я. Калітинського та інших жертводавців на місці попереднього дерев'яного (у храмі знаходився чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської, привезений 1739 року Калітинськими). 1800 року у костелі сталася пожежа, після якої його відреставрували. У 1832-1833 роках монастир закрили, а храм став парафіяльним. 1841 року костел освятив єпископ Франциск Мацкевич.

32411 Тинна,
вул. Шевченка, 3,
f.b.: 100081543962548, 141094443253516

Тинна вважається заснованою наприкінці XIV - на початку XV століть, а вперше згадується письмово в 1490-х роках у зв'язку із місцевою католицькою парафією. Була містечком (принаймні, до XIXст.). У 1893 році вже у селі проживала приблизно тисяча мешканців, 1905 року - 1709, нині воно нараховує майже сім сотень осіб. До 2020 року входило до Дунаєвецького району.

Перший парафіяльний дерев'яний костелу у Тинній кінця XVст. замінили другою дерев'яною святинею наприкінці XVIIст., і лише 1717 року тут постав мурований храм Відвідин Пресвятої Діви Марії / Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войтеха, який радянська влада зачинила у 1930-х роках та остаточно знищила у 1950-х роках.

58025 Чернівці,
вул. Івана Підкови, 10,
+380 (372) 56-14-37,
f.b.: 757028404664469

Чернівці (Черн) відомі з ХІІст., коли буковинські землі були частиною Галицького та Галицько-Волинського князівств. Пізніше згадуються 8 жовтня 1408 року, а також у 1456, 1457 і 1488 (як місто і центр повіту) роках. В Австрійській імперії 1776 року стали знову містом, з 1787 року були центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. - столицею Буковинської провінції. У 1784р. тут разом із передмістям проживало близько 3200 мешканців, 1857 року - 21588, у тому числі 12290 німців, 4800 румунів, 3500 українців і 810 поляків, 1900 року - 67622, 1914 року - 120000, 1930 року - 150000, 1940 року - 180000, нині - понад 260 тисяч осіб. Із 1940р. Чернівці є обласним центром.

Садгора вважається заснованою 1770 року, 1801 року отримала статус торгового містечка. У 1774р. тут проживала лише сотня мешканців, 1869 року - 6009, 1880 року - 5019, 1910 року - 4600. У 1949р. стала селищем міського типу, була райцентром, а нині є частиною Чернівців.

Після входження у 1774 року Буковини до складу Австрійської імперії понад сотня садгорських римо-католиків послуговувалась каплицею, облаштованою ними у залишеній турками дерев'яній будівлі. Богослужіння для них проводив австрійський військовий капелан.

24800 Чечельник,
вул. Героїв Майдану, 39,
+380 (4351) 212-71,
www: chechelnyk.ofm.org.ua

Перша згадка про сторожові поселення на місці теперішнього Чечельника датується 1529 роком. Статус містечка отримав 1635 року. У 1795р. перейменували на Ольгопіль та зробили центром повіту, проте 1812 року повітовий центр перенесли до Рогузки-Чечельницької, яку теж перейменували на Ольгопіль, а Чечельнику повернули стару назву. Був центром волості. У 1893р. тут проживало лише 2897 мешканців, 1905 року - вже 10558, нині - майже 5 тисяч осіб. Із 1961р. є селищем (міського типу), був райцентром (за винятком 1962-1966рр.), проте 2020 року увійшов до Гайсинського району.

У 1751 році у Чечельнику було споруджено дерев'яний костел (і місійний будинок) для барських єзуїтів коштом місцевого власника князя Станіслава Любомирського. 1759 року гайдамаки знищили, принаймні, будівлю єзуїтів (можливо, і храм), проте пізніше їх відновили. І єзуїти продовжували обслуговувати католиків містечка та околиць.

48500 Чортків,
вул. Незалежності, 28,
+380 (3552) 236-86,
f.b.: sw.stanislaw

Чортків вперше письмово згадується 1427 року як Чартковіце. 1522 року поселення отримало дерев'яний замок та магдебурзьке право, підтверджене 1560 року. Від 1867 року місто є центром повіту, з радянських часів - районним центром. Населення - майже 29 тисяч мешканців.

Вперше костел (дерев'яний) у Чорткові згадується 1593 року як парафіяльний, проте проіснував порівняно недовго (принаймні, 1718 року його вже точно не було). Інший та вже мурований храм (і монастир) для оо.-домініканців було споруджено у 1603-1609 роках коштом Станіслава Гольського. 1625 року цей костельно-монастирський комплекс оточили муром. Ймовірно, що десь у другій половині XVII століття парафія була інкорпорована домініканцями. А 1731 року храм, відбудований після руйнувань, завданих у середині XVII століття, консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Оранський.