823?? Борислав,
вул. Володимира Великого

Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у І половині ХІХ століття його 20.05.2010р. об'єднали з Тустановичами разом з присілками Волянка і Попелі, а також з Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. До 21 травня 1959р. був містом обласного підпорядкування Дрогобицької області, а від 30.12.1962 - Львівської. Нині тут проживає понад 33 тисячі мешканців.

До 1885 року місцеві римо-католики, які належали до парафії cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі, не мали власної святині.

Спільнота римо-католиків у Бориславі була зареєстровна 1991 року. Колишні місцеві римсько-католицькі святині (зокрема, костели cв. Варвари у Тустановичах та Христа Царя у Мражниці) віддали греко-католикам та православним. Тому у 1995-1998 роках на місці колишнього польського цвинтаря (недалеко від костелу cв. Варвари) було споруджено тимчасову дерев'яну каплицю, яку освятив 7 червня 1998 року архієпископ Мар'ян Яворський.

07400 Бровари,
вул. Черняховського,
+380 (4494) 611-24,
www: kostel-brovary.blogspot.com,
f.b.: brovarykatolik

Поселення Бровари (до 1969 року - Броварі) вперше документально згадується у 1628 році та 2 серпня 1630 року. У 1648-1667 роках було сотенним містечком. У 1802 року Бровари стали волосним центром Остерського повіту Чернігівської губернії. З весни 1923 року є районним центром (за винятком 1930-1937рр.). З 1956 року - статус міста. Нині чисельність місцевого населення перевищує 108 тисяч мешканців.

Мурована каплиця у Броварах була споруджена, ймовірно, у першому десятилітті ХХІ століття.

32660 Вільховець

Поселення Вільховець вперше письмово згадується 1403 року. Раніше було містечком, а нині є селом із населенням майже півтора тисячі мешканців.

Вперше римсько-католицька святиня у Вільховці з'явилась 1998 року у вигляді мурованої каплиці, де у вихідні дні відправляються Святі Меси та проводиться систематична катехизація. Місцева парафія була зареєстрована владою 2 листопада 1999 року. Її обслушовують оо.-вербісти (згромадження Слова Божого) із парафії св. Архангела Михаїла у Вербовці на Вінничині, а належать до неї також римо-католики із сусідніх Слобідки, Старої Гути і Тавчан.

48371 Вістря

Перша писемна згадка про Вістря датується 18 лютого 1437 року. У 80-х роках ХІХ століття село мало понад 1200 мешканців, з них менше двох сотень були римо-католиками. Нині тут проживає понад тисяча осіб. Входило до Монастириського району, а від 19 липня 2020 року - до Чортківського.

Католики латинського обряду села Вістря належали до парафії св. Миколая у Коропці. У 1912 році, коли їх чисельність становила близько 260 вірних, вони власноруч у центрі села спорудили філіальну муровану каплицю, для якої земельну ділянку та будівельне каміння подарував власник сусідніх Гориглядів та місцевої каменоломні Людвик Вишневський. Цього ж року храм було освячено. 1932 року дахівку цієї каплиці замінили бляхою.

80733 Галицьке

Село Галицьке, яке до 2024 року називалось Червоним, а до 1946 року - Ляцьким, ділилось на два поселення - Велике Ляцьке і Мале Ляцьке. Уперше документально згадується 14 жовтня 1370 року. 1880 року у Ляцькому Великому проживало 848 мешканців, а у Малому - 736, на початку 1939 року - 1210 (Ляцьке Велике) і 830 (Мале). Переважна більшість населення була українцями. Нині село нараховує понад 1700 осіб.

Католики латинського обряду у Великому та Малому Ляцькому спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах. У схематизмах Львівської архідієцезії, починаючи від 1862 року, у Малому Ляцькому подаються дві каплиці, одна з яких містилась у палаці, а другою була споруджена на початку 20-х років ХІХст. на високій горі поряд із селом усипальниця місцевих власників Стшембошів. В них звершували нерегулярні богослужіння.

80442 Горпин

Перша письмова згадка про Горпин датується 1352 роком, є також згадки у 1442, 1448, 1483 і 1497 роках. У XIX і ХХ століттях село було власністю львівських бенедиктинок. У 80-х роках ХІХ століття у Горпині проживало близько півтисячі греко- і 430 римо-католиків, нині його населення - понад 580 осіб. Входив до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Желехові. 1895 року, коли їх чисельність перевищила 540 вірних, власники Горпина львівські бенедиктинки розпочали підготовку до будівництва філіальної мурованої святині, яке завершили 1899 року. 1903 року храм було освячено.

11563 Гулянка,
вул. Гришка, 36

Село Гулянка вважається заснованим 1873 року, проте вже на карті «Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов» позначалось як «Буд. Гулянка», а 1906 року тут проживало 545 мешканців, нині ж - майже 1100 осіб. Село входить, як і раніше, до Коростенського району.

Католики латинського обряду села Гулянка у дореволюційні часи не мали своєї святині, і лише після падіння радянської влади створили свою спільноту та облаштували каплицю у звичайному сільському будинку. Цю пристосовану каплицю 13 липня 2008 року освятив єпископ Київсько-Житомирський Ян Пурвінський. Тоді ж і було започатковано парафію та призначено першого настоятеля.