90213 Батрадь

Перша згадка про поселення Батрадь, яке до 1946 року називалось Бовтрадь (Bótrágy), зустрічається в письмових джерелах під 1320 роком, проте вважається, що воно вже існувало у XII столітті. Нині проживає тут понад 1800 мешканців, переважна більшість яких є угорськомовними.

Римсько-католицький храм у Батраді на початку XVI століття спочатку перейшов до євангелістів, а потім - до реформатів, яким і належить досі. Аж у 1946-1950рр. за дозволом радянської влади тут було споруджено свою католицьку святиню, проте через два роки ця ж влада її відібрала та використовувала в якості складу мінеральних добрив.

71118 Бердянськ,
вул. 12-го Грудня, 2А,
+380 (6153) 302-12, 374-58,
f.b.: 506555499505784

Місто Бердянськ, датою заснування якого вважається 1827 рік, розвинулося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 році запорізькими та азовськими козаками. 01.07.1830р. пройшла офіційна церемонія відкриття пристані, а поселення отримало назву Ново-Ногайськ та у 1835р. статус міста. 01.01.1841р. місто перейменували в Бердянськ. У 1842р. Бердянськ став центром Бердянського повіту, нині є районним центром з населенням понад 109 тисяч мешканців..

У 1995 році у Бердяську було створено парафію, яка обслуговувалась священниками із Запоріжжя. Оскільки старий костел Різдва Пресвятої Діви Марії знищила радянська влада у 30-ті роки ХХ століття, то виникла необхідність у будівництві нового храму. 28.12.2000р. Міська Рада дозволила будівництво святині, а 2001 року розпочалось будівництво храму, оздоблення якого тривало до 2013 року. 8 вересня 2003 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив каплицю Божого Милосердя у костелі. 8 вересня 2013 року єпископ Ян Собіло заклав у стіну святині наріжний камінь, привезений 2000 року настоятелем о. Здіславом Зайонцем із базиліки св. Анни у Єрусалимі - місця Різдва Пресвятої Діви Марії.

7111? Бердянськ

Місто Бердянськ, датою заснування якого вважається 1827 рік, розвинулося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 році запорізькими та азовськими козаками. 01.07.1830р. пройшла офіційна церемонія відкриття пристані, а поселення отримало назву Ново-Ногайськ та у 1835р. статус міста. 01.01.1841р. місто перейменували в Бердянськ. У 1842р. Бердянськ став центром Бердянського повіту, нині є районним центром з населенням понад 109 тисяч мешканців..

У 1850-1857 роках у Бердянську було збудовано храм на кошти Папи Пія IX, іноземних держав та купців-парафіян. 11 травня 1907 року єпископ Йосиф Кесслер консекрував цей костел. У 30-х роках ХХ століття радянська влада святиню знищила. На місці колишнього храму знаходиться танцювальний майданчик у парку ім. П. Шмідта.

48111 Бенева,
Шевченка, 36

Село Бенева (Бенява) вважається заснованим 1504 року, згадується також 1665 року. 1880 року у ньому проживало 737 мешканців, з яких 394 були римо- і 331 греко-католиками, нині ж у селі - близько 370 осіб. Входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові, проте у середині ХІХ століття перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури у селі Росохуватець, яка пізніше стала самостійною. Приблизно тоді ж (ймовірно, 1854 року) коштом місцевої влади у Беневі було споруджено дерев'яну каплицю Матері Божої Святого Розарію.

90645 Богдан

W latach 1770-1777 przenieśli się tu mieszkańcy Rachowa i sąsiednich miejscowości. Na przełomie XIX-XX wieków Bogdan słynął już jako „duża wieś” (prawie miasteczko). Do 1992 roku był miasteczkiem, obecnie - wieś, licząca ponad 4 tysiące mieszkańców.

W 1927 roku we wsi wydzielono kawałek ziemi dla cmentarza katolickiego, a w 1929 roku na terenie cmentarza zbudowano kaplicę - dzwonnicę. W latach okupacji węgierskiej (1939-1944) planowano na terenach Bogdana zbudować świątynię katolicką, ale wojna nie dała się ziścić tym zamiarom.

W 1864 roku staraniami o. Jana Brany rozpoczęto budowę świątyni greko-katolickiej, w tym że roku w święto Narodzenia N.M.P. odbyło się poświęcenie fundamentu świątyni. Budowę zakończono w 1867 roku, a konsekrowano cerkiew prawdopodobnie w 1869 roku.

78238 Богородичин

У першій документальній згадці 1436 року поселення називається Бродачином. Пізніше ця назва переросла у сучасну. Наприкінці 30-х років тут проживало майже 1600 мешканців, з них - 770 поляків, 200 з яких було переселено у міжвоєнний період. Нині у Богородичині менше півтисячі селян.

Місцеві римо-католики, майже половину яких становили українці, належали до парафії св. Архангела Михаїла у Хотимирі. Перша філіальна каплиця у селі постала 1855 року, а 1882 року її замінила інша святиня, збудована коштом вірян та місцевого власника Антонія Шадбея. 1904 року її було відреставровано.

47501 Бережани,
вул. Лепких, 25,
+380 (3548) 220-45

Вперше Бережани згадуються 1375 роком, наступні документальні згадки датуються 1445, 1464, 1469, 1474, 1475 і 1483 роками. Магдебурзьке право отримали 1530 року, у 1781 році стали повітовим центром, а з радянських часів до 2020 року були райцетром (нині належать до Тернопільського району). 1695 року у місті проживало 3475 мешканців, 1880 року - 9290, у тому числі 3254 римо- і 2909 греко-католиків, наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть - близько 13000, з яких 4600 були поляками, а 3100 - українцями, нині - понад 17 тисяч осіб.

Першу сакральну споруду у Бережанах (замкову каплицю, яка побувала у розпорядженні протестантів, бо до них належав засновник міста Миколай Сенявський), збудували не пізніше 1525 року, а парафіяльний храм постав вже після заснування міста у 1530 році та був присвячений святому Миколаєві. Парафія ж вперше у документах згадується 1571 року. Пізніше цю святиню замінила нова, а на її місці спорудили бернардинський костел св. Миколая.

48715 Бурдяківці

Село, за непідтвердженими даними, вперше у документах згадується у XV столітті. За іншою інформацією, поселення вважається заснованим 1785 року, що є більш вірогідним. Відоме тим, що 1911 року тут постав перший у Галичині пам'ятник Тарасу Шевченку (авторства архітектора Олександра Лушпинського). Нині у селі проживає трохи менше тисячі мешканців.

Римсько-католицька громада Бурдяківців чисельністю від двох до трьох сотень вірних до Другої світової війни належала до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі (Подільській). 1909 року тут завдяки місцевим власникам (родині Голуховських) було споруджено та освячено мурований філіальний неоготичний костел (інформація про заснування храму у 1871 році, швидше за все, не відповідає дійсності - вперше святиня у Бурдяківцях згадується у схематизмі за 1912 рік; у джерелах костел також інколи датується 1900 роком).

47301 Чорний Ліс

Село Чорний Ліс виникло у 80-х роках XIX століття, а його першим поселенцем вважають українця Максима Олещука, одруженого на полячці Марії (мали 8 синів, записаних українцями, та 5 дочок польської національності). Нині тут проживає півтори сотні селян.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Антонія у Збаражі. У 1912-1913 роках коштом австрійської влади та збаразьких бернардинів споруджено муровану філіальну неоготичну каплицю на земельній ділянці, подарованій родиною Плавуцьких. 1913 року каплицю освячено під титулом св. Анни. У вересні 1930 року каплицю знову було освячено (можливо, після дооснащення чи ремонту), але вже під титулом Марії Сєвної.

81480 Чуква

Чуква, яка до XVII століття називалась Котковичі, отримала магдебурзьке право 1415 року. У нижній частині поселення жили переважно поляки, переселені з різних частин (востаннє - у 1920-х роках). Нині проживає тут понад 1500 селян.

Тоді ж, 1415 року тут було засновано парафію та споруджено дерев'яний костел. 1623 року храм разом зі шпиталем та парафіяльною школою знищили татари. У 1628 році збудували новий дерев'яний храм, до якого у 30-х роках добудували муроване захристіє. 2 вересня 1698 року єпископ Л. Залуський консекрував нову чи відремонтовану стару дерев'яну святиню.