BERDYCZÓW. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny (1634 - 1642). Bazylika mniejsza (2024). Ogulnoukraiński sanktuarium Matki Bożej Szkaplerznej (2011). Żytomierski obw., Berdyczowski r-n

13312 Бердичів,
вул. Соборна, 25,
+380 (4143) 240-42,
www: sanctuary.karmel.org.ua,
f.b.: karmelberdychiv

У 1430р. великий князь Литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та звенигородському наміснику Калинику, підданий якого Бердич заснував тут хутір, що згодом назвали Бердичевом. В 1483р. кримські татари його зруйнували, проте 1546 року він знову згадується у документах. Наприкінці XVIст. вже був містечком. У 1798р. у ньому проживало 4820 мешканців, 1846 року став повітовим містом із 41 тисячею осіб. 1867 року мав 52563 жителів, 1926 року - 30812. Від 1923р. є райцентром, в якому нині - 73 тисячі мешканців.

2 березня 1634 року єпископ А. Шолдирський освятив у Бердичеві наріжний камінь під будівництво нижнього костелу оо.-кармелітів, а 22 липня 1642 року нижній храм урочисто відкрито та освячено під титулом Непорочного Зачаття П.Д.М., св. Михаїла Архангела, св. Йоана Хрестителя та св. Йоана Євангеліста. У 1739-1754 роках на підвалинах нижнього храму споруджено новий бароковий костел за проектом Я. де Вітте, подібним до львівської святині св. Юра роботи Б. Меретина (розписував храм Ф. Веніаміно). 1754 року єпископ К. Солтик консекрував верхній костел, а 1756 року коронував подарованими Папою Бенедиктом XIV коронами чудотворний образ Матері Божої, переданий кармелітам для верхнього храму ще 1642 року Я. Тишкевичем. У 1864 році після закриття монастиря царською владою святиня стала парафіяльною. У 1918-1926 роках храм знову перейняли кармеліти босі.

BIAŁA. Dawna kaplica p.w. Matki Bożej Szkaplerznej? (1927). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47707 Біла

Перша згадка в документах про Білу датована 1564 роком, згадується також у 1601 і 1672 роках. 1880 року тут проживало 746 мешканців, нині - понад 3300 осіб. Від 20-х років ХХ століття село мало хутір Колонія, заселений поляками та остаточно ліквідований у 50-х роках.

Католики латинського обряду Білої належали до парафії Матері Божої Неустанної Допомоги в Тернополі. В середині ХІХ століття їх кількість майже досягла двох сотень, наприкінці цього століття лише трохи не дотягнула до трьох сотень, перед І світовою війною перевищила півтисячі, проте у другій половині 20-х років, коли тут постала мурована каплиця, становила приблизно чотири з половиною сотні вірян.

BOGDANÓWKA. Dawny kościół p.w. Matki Bożej z góry Karmel (Matki Bożej Szkaplerznej) (1910 - 1912). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47260 Богданівка

Перша письмова згадка про село датується 1598 роком, а його назву пов'язують із іменем Богдана Хмельницького, який тут перебував під час походу на Зборів. У 1880 році мало 458 мешканців, з яких 240 були греко- і 201 - римо-католиками, 1921 року - 673, а нині - близько двох сотень осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду Богданівки належали до парафії св. Йосифа в Озерній. За переказами, вони послуговувались дерев'яною греко-католицькою церквою св. Анни, яка, нібито, спочатку була латинською каплицею, що, правда, не підтверджується церковними джерелами. Ймовірно, у 90-х роках ХІХ століття власник земель у Богданівці та сусідніх Білківцях Геронім Сікора збудув каплицю-усипальницю, яка відтоді і до 1913 року служила вірянам цих двох сіл, але це теж не зафіксовано у церковних документах.

BRACŁAW. Kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej (1865 - 1884). Winnicki obw., Tulczynski r-n

22870 Брацлав,
вул. Комарова, 1,
+380 (4331) 511-91

Стара назва міста Браслав (Брацлав) згадується в літописах вже у XII столітті, проте першою писемною згадкою (у літописі Великих князів литовських) вважається 1363 рік. У 1564 році Брацлав отримав магдебурзьке право, 1566 року став столицею воєводства, але у 1598 році втратив статус воєводського центру (ним стала Вінниця). У часи гетьманщини Брацлав був полковим містом. Із 1924 року - селище міського типу. Населення - понад п'ять тисяч мешканців.

Перший дерев'яний костел у Брацлаві постав 1540 року, але вже у 1552 році під час татарського нападу він був знищений. Наступний храм зруйнували козаки у XVII столітті. На його місті 1730 року отці-тринітарії з ордену ордену Святої Трійці збудували новий дерев’яний костел і зробили його парафіяльним. У 60-х роках XVIII століття коштом брацлавського старости С. Нововейського було споруджено новий дерев’яний костел Успіння Богородиці з двома каплицями по боках та будинок настоятеля.

BUCZACZ. Kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej / Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1761 - 1763). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48400 Бучач,
вул. Мулярська, 2,
+380 (3544) 216-67

Бучач у документах вперше згадується 1260 роком, проте у польських джерелах є інформація про його існування ще у XIIст. Отримав магдебурзьке право у 1393 році, яке 1427 року перевели на польське, а у 1515 році магдебургія була відновлена. 1880 року Бучач мав майже 9 тисяч мешканців, з яких 1816 були римо- та 1066 греко-католиками. У 1921-1939 роках місто було центром Бучацького повіту, 1944 року стало районним центром, а від 2020 року належить до Чортківського району. Проживає тут нині понад 12400 мешканців.

Ще 1379 року у Бучачі завдяки Михайлу Бучацькому постала одна з найстаріших у Львівській архідієцезії латинська парафія та споруджено костел. 28 липня 1397 року храм (ймовірно, дерев'яний) було освячено у свято Успіння Пресвятої Діви Марії, потім його замінили мурованим (ймовірно, готичним). Наприкінці XVI століття належав протестантам, а в 70-х роках XVII століття зазнав істотних пошкоджень під час турецьких нападів, зокрема, втратив склепіння.

BUDYŁÓW. Dawny kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej / Najczystszego Serca Najświętszej Maryi Panny (1852). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47623 Будилів

Будилів вперше у документах згадується у другій половинині XIVст., є також багатократні письмові згадка у 1450-1470 роках. 1880 року тут проживало 1290 мешканців, у тому числі 633 греко- і 609 римо-католиків, 1900 року - 1850, з них 931 римо- і 854 греко-католиків, 1939 року - 2320, у тому числі 1310 римо- і 980 греко-католиків (1919 року частину земель поділили на ділянки, оселивши на них польських колоністів), нині село має майже вісім сотень мешканців. Входило до Козівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Козлові. У 1850 році о. Яків Кершка, призначений за вказівкою архієпископа Лукаша Баранецького експонованим кооператором у Будилові, розпочав збір коштів серед землевласників і вірян парафії на будівництво у селі святині. Місцеві власники Дідушицькі пожертвували земельну ділянку під храм та парафіяльні будівлі, а також частину будматеріалів (іншу частину дав архієпископ Баранецький).

CHARKÓW - Nowa Bawaria. Kościół p.w. Matki Bożej Szkaplerznej i św. Rafała Kalinowskiego (200?). Charkowski obw., Charkowski r-n

61??? Харків,
вул. Катаєва, 22,
+380 (57) 376-21-50,
f.b.: 812500848953179

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Місцевість Харкова Нова Баварія отримала розвиток у середині XIX століття, коли біля залізничної станції німецький підприємець з Баварії збудував пивзавод (звідси і назва).

У 2001 року оо.-кармеліти босі розпочали душпастирство серед вірних цього харківського мікрорайону. За цей час вони спорудили по вулиці Катаєва монастир та костел. Через 11 років, 4 листопада 2012 року настоятелем костелу став дієцезіальний священник, а 10 вересня 2017 року її перейняли оо.-домініканці (zakon Braci Kaznodziejów).