448731 Глибочок

Вперше поселення Глибочок згадується 1469 роком. У 1530р. тут проживало понад 100 сімей, 1880 року - 2057 мешканців, більшість яких була римо-католиками, 1921 року - 2246, у тому числі 1584 поляків і 779 українців, 1931 року - 2805, нині - понад 1600 осіб. У 1944-1945рр. більшість поляків репатріювали та завезли лемків із Польщі. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Борщові. В середині ХІХст. їх було близько дев'яти сотень. Ймовірно, саме тоді і постав тут в частині села, що називалась Батринівкою, мурований костел, бо, принаймні, 1861 року він вже згадується у схематизмі Львівської архідієцезії у підвищеному статусі філіального під титулом св. Миколая єп. (в мережі інколи помилково називають його Петропавлівським). Можливо, збудували храм за фінансової участі тодішніх власників села князів Сапєг (пізніше вони подаються в якості патронів, покровителів святині).

23310 Гнівань,
вул. Красіна, 17,
+380 (4355) 350-24, 348-33,
www: hnivan.omi.org.ua,
f.b.: 100013858029515

До кінця XIX століття Гнівань була маловідомим селом, проте 1870 року поблизу проклали залізну дорогу Київ-Одеса та почали розробку граніта. Це і поклало початок розвитку міста. У 1913 році Гнівань вже стала волосним центром, від 1938 була селищем міського типу, а з 1981 року є містом, в якому нині проживає понад 12 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики не мали власного костелу та відвідували споруджений 1776 року храм св. Матвія у Ворошилівці. У 1903-1906 роках у Гнівані було споруджено власний неоготичний храм за проектом Фелікса Ольшанського завдяки зусиллям о. Франциска Шимкуса на кошти о. Яна Барановського, Кароліни Ярошинської та парафіян. 14 вересня 1906 року костел освятили під титулом св. Йосифа, Обручника.

30413 Городнявка

Wieś Horodniawka, która została założona w 1545 roku liczy mniej niż 500 mieszkańców i tylko około dwadzieścia rodzin to rzymsko-katolicy.

Dawniej w Horodniawce był drewniany kościół, który w czasach sowieckich w latach 30-tych został przerobiony na spichlerz, później na klub. Na początku lat 90-tych został całkowicie rozebrany. Dzięki staraniom franciszkanów z parafii Podwyższenia Krzyża Świętego w Szepetówce i inicjatywie wiernych w 2003 roku rozpoczęto budowę własnego murowanego kościoła przeważnie kosztem parafian, który wyniósł 100 tysięcy hrywien.

57012 Градівка

В частині села Градівка 1810 року оселились емігранти з Баварії та інших німецьких провінцій, назвавши поселення Мюнхеном. У 1811 році тут проживало 208 мешканців, 1859 року - 713, 1885 року - 1175, 1900 року - 1928, 1914 року - 1828, 1926 року - 1172, 1942 - 1200. У 1944р. радянська влада їх депортувала. Село знову стало Градівкою (якийсь час могло бути Малим Поріччям). До 2020 року входило до Веселинівського району, населення - понад півтисячі осіб.

Католики латинського обряду Мюнхена становили переважну більшість його населення. Як і римо-католики сусіднього Раштадту, вони спочатку належали до парафії у Ландау (Широколанівка), проте невдовзі перейшли до новозаснованої раштадської парафії. За непідтвердженими даними, вже через рік-два після поселення німці облаштували у селі молитовний будинок.

81500 Городок,
вул. Львівська

Вперше у джерелах давньоруський Городок згадується 1213 роком, хоча заснований був значно раніше, є також згадки у 1219 та 1227 роках. Тоді його внутрішня частина (дитинець), як свідчать археологічні дослідження, була потужною мурованою фортецею, навколо якої розташовувалось передмістя. У 1389 році королівське місто Городок отримало магдебурзьке право. У 1387-1434рр. великий князь литовський і король польський Владислав II Ягайло часто його відвідував та тривалий час тут мешкав, де й помер 1 червня 1434 року. Місто було осередком староства, від 1867 року - повіту, а від 1939 року - району, проте від 2020 року входить до Львівського району. Від 1906 року по ІІ світову війну називалось Городок Ягелонський. Населення - понад 16 тисяч мешканців.

На Львівському передмісті Городка, на теренах парафії Воздвиження Святого Хреста, принаймні, від 1717 року існував дерев'яний костел св. Варвари, який вже 1762 року вважався дуже занедбаним. Остання згадка про нього датується 1818 роком. На його місці не пізніше середини ХІХ століття збудували муровану каплицю св. Варвари. Вона вважалась цвинтарною, бо навколо колишнього храму було кладовище, проте пізніше стали хоронити на новому місці, де постала інша цвинтарна каплиця - св. Розалії.

81500 Городок,
вул. Підгір'я

Вперше у джерелах давньоруський Городок згадується 1213 роком, хоча заснований був значно раніше, є також згадки у 1219 та 1227 роках. Тоді його внутрішня частина (дитинець), як свідчать археологічні дослідження, була потужною мурованою фортецею, навколо якої розташовувалось передмістя. У 1389 році королівське місто Городок отримало магдебурзьке право. У 1387-1434рр. великий князь литовський і король польський Владислав II Ягайло часто його відвідував та тривалий час тут мешкав, де й помер 1 червня 1434 року. Місто було осередком староства, від 1867 року - повіту, а від 1939 року - району, проте від 2020 року входить до Львівського району. Від 1906 року по ІІ світову війну називалось Городок Ягелонський. Населення - понад 16 тисяч мешканців.

На теренах парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку у XVIII - XIX століттях існувала каплиця св. Варвари на старому цвинтарі, коли ж хоронити стали на цвинтарі новому, то там теж збудували цвинтарну муровану каплицю, яка отримала титул св. Розалії.

32000 Городок,
вул. Ванагса, 14,
+380 (3851) 315-83

Роком першої писемної згадки про Городок вважається 1362, згадується також у 1392 і 1456 роках як Бедрихів Городок та Новодвір. У першій половині XVIст. став волосним центром. Турецька окупація 1672-1699рр. зменшила його населення, тому був заселений мазурами з-за Вісли і Сяну. Лише 1786 року Городок отримав міські права. У 1795р. став повітовим центром. Статус міста отримав 1957 року (перед тим був селищем міського типу). На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 7500 мешканців, 1893 року - 7459, 1905 року - 8120, нині - понад 15 тисяч осіб. Був райцентром, а від 2020 року входить до Хмельницького району.

Споруджений 1496 року у Городку-Новодворі на правому березі річки Смотрич та знищений в середині XVIст. парафіяльний дерев'яний костел св. Анни замінили мурованим парафіяльним храмом під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії на лівому березі Смотрича у 80-х роках XVIст., відновленим 1718 року. Черговий парафіяльний мурований костел на місці попереднього збудували у 1767–1779 роках та консекрували 1826 року під титулом св. Станіслава і св. Йоана Хрестителя.

32002 Городок,
вул. Богдана Хмельницького, 1а

Роком першої писемної згадки про Городок вважається 1362, згадується також у 1392 і 1456 роках як Бедрихів Городок та Новодвір. У першій половині XVIст. став волосним центром. Турецька окупація 1672-1699рр. зменшила його населення, тому був заселений мазурами з-за Вісли і Сяну. Лише 1786 року Городок отримав міські права. У 1795р. став повітовим центром. Статус міста отримав 1957 року (перед тим був селищем міського типу). На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 7500 мешканців, 1893 року - 7459, 1905 року - 8120, нині - понад 15 тисяч осіб. Був райцентром, а від 2020 року входить до Хмельницького району.

На жаль, городоцькі муровані костели (францисканський Благовіщення Пресвятої Діви Марії / св. Анни 1737 року та парафіяльний св. Станіслава і св. Йоана Хрестителя 1779 року) не збереглись.

32000 Городок,
вул. С. Бандери, 137,
+380 (3851) 349-64

Роком першої писемної згадки про Городок вважається 1362, згадується також у 1392 і 1456 роках як Бедрихів Городок та Новодвір. У першій половині XVIст. став волосним центром. Турецька окупація 1672-1699рр. зменшила його населення, тому був заселений мазурами з-за Вісли і Сяну. Лише 1786 року Городок отримав міські права. У 1795р. став повітовим центром. Статус міста отримав 1957 року (перед тим був селищем міського типу). На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 7500 мешканців, 1893 року - 7459, 1905 року - 8120, нині - понад 15 тисяч осіб. Був райцентром, а від 2020 року входить до Хмельницького району.

На жаль, городоцькі муровані костели (францисканський Благовіщення Пресвятої Діви Марії / св. Анни 1737 року та парафіяльний св. Станіслава і св. Йоана Хрестителя 1779 року) не збереглись.

32000 Городок

Роком першої писемної згадки про Городок вважається 1362, згадується також у 1392 і 1456 роках як Бедрихів Городок та Новодвір. У першій половині XVIст. став волосним центром. Турецька окупація 1672-1699рр. зменшила його населення, тому був заселений мазурами з-за Вісли і Сяну. Лише 1786 року Городок отримав міські права. У 1795р. став повітовим центром. Статус міста отримав 1957 року (перед тим був селищем міського типу). На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 7500 мешканців, 1893 року - 7459, 1905 року - 8120, нині - понад 15 тисяч осіб. Був райцентром, а від 2020 року входить до Хмельницького району.

Споруджений 1496 року у Городку-Новодворі на правому березі річки Смотрич в якості парафіяльного дерев'яний костел св. Анни в середині наступного століття було знищено. Новий і вже мурований парафіяльний храм під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії збудував співвласник Городка Миколай Гербурт у своїй частині містечка на лівому березі Смотрича у 80-х роках XVI століття. Цей костел отримав усе фінансово-матеріальне забезпечення попередньої святині (у вигляді земельних наділів і в грошовому - десятин), а 1598 року фундатор суттєво його збільшив.