BUKACZOWCE. Kościół p.w. Wszystkich Świętych (1822 - 1825). Iwano-Frankiwski obw., Iwano-Frankowski r-n

77065 Букачівці

Букачівці уперше письмово згадуються у 1438р., 1489 року отримали магдебурзьке право, поновлене 12 березня 1510 року. У 1880р. тут було 1840 мешканців, у тому числі 501 греко- і 280 римо-католиків, 1939 року - 3850, з них - 1480 поляків і 1220 українців, нині ж - понад 1200 осіб. У 1932-1934рр. Букачівці стали селом, а 1940 року - селищем міського типу. У 1939-1959рр. були районним центром, потім входили до Рогатинсько району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

З кінця XVI століття у Букачівцях існувала римсько-католицька святиня (можливо, це вже була замкова каплиця з одним вівтарем з образами Матері Божої і Христа Розіп'ятого), яка пізніше фігурувала у складі різних парафій. У 1747 році завдяки власнику міста Франциску Лущевському було споруджено невеликий дерев'яний костел Всіх Святих та засновано парафію, а замкову каплицю розібрали.

CHODORÓW. Kościół p.w. Wszystkich Świętych (1777 - 1779). Lwowski obw., Stryjski r-n

81750 Ходорів,
вул. Замкова, 4,
+380 (3239) 533-49,
f.b.: 562360943918042

Перша документальна згадка про Ходорів датується 1394 роком (як Ходоростав), а магдебурзьке право поселення отримало 1436 року, яке було підтверджене у 1524 році. У 50-х - 60-х роках ХІХст. було центром повіту. 1880 року тут проживало майже дві тисячі мешканців, у тому числі понад 8 сотень греко- і понад чотири сотні римо-католиків. У 1940-1959рр. місто було районним центром, потім увійшло до Жидачівського району, а від 2020 року є у Стрийському. Нині населення - близько 9600 мешканців.

8 листопада 1460 року у Ходорові коштом місцевого власника Юрші, родина якого пізніше стала називатись Ходоровськими, було засновано парафію, тоді ж (або трохи раніше) збудували перший (дерев'яний) костел. У 1620-1621 роках цю чи чергову святиню знищили турки і татари, а наступний храм 1655 року зруйнували війська московітські і шведські.

DUBISZCZE. Kościół p.w. Wszystkich Świętych i Matki Bożej Fatimskiej (1998 - 1999). Wołyński obw., Łucki r-n

45109 Дубище

Дубище відоме з 1322 року, коли тут згадується у джерелах православний монастир. 1793 року село мало лише сім десятків мешканців, 1900 року - удвічі більше та ще 174 в колоніях Дубище Старе і Дубище Нове, нині ж у селищі (міського типу), яким воно стало 1992 року, проживає майже дві тисячі осіб (у 1991-1995рр. населення збільшилось за рахунок переселенців з-під Чорнобиля - на підставі рішення Ради Міністрів України від 28.08.1990р.). Входило до Рожищенського району, а від 2020 року - до Луцького.

Місцеві католики латинського обряду, що населяли переважно колонію Дубище Нове, спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишеньках, але після заснування у 1920-1921 роках парафії Преображення Господнього у Рожищах, перейшли до неї, проте своєї святині раніше не мали. Від 1931 року, коли вперше у схематизмах Луцької дієцезії почали вказувати населені пункти парафій, у складі рожищенської парафії подається лише Дубище Нове без Дубища і Дубища Старого.

FEODOSIA. Kaplica p.w. Wszystkich Świętych (199?). Krym, autonomiczna republika, miasta

98114 Феодосія,
Сімферопольске шоссе, 22,
+380 (6562) 249-95

Місто заснували VI століття до н е. греки-вихідці із Мілету (Мала Азія), назвавши його Феодосією. 1226 року генуезькі купці виторгували у татарського хана Оран-Тімура руїни Феодосії, відновили місто (під назвою Кафа), зробивши його центром своїх кримських володінь. У 1475р. місто захопили турки. Під назвою Кеффе воно стало центром Кримської провінції Османської імперії. 20 липня 1771р. під час російсько-турецької війни 1768-1774 років місто взяли запорізькі козаки полковника Опанаса Ковпака. У 1787 році йому повернули давню назву Феодосія (правда, назва Кафа на короткий час повернулась за правління імператора Павла I). Була центром повіту. Населення - близько 69 тисяч мешканців.

У генуезький період Феодосія стала також осередком Римсько-Католицької Церкви в Криму, яка мала 17 парафій та кілька монастирів. Нею керували феодосійські єпископи. За панування турків у місті збереглась одна парафія. На початку російського періоду, 1787 року була перебудована на костел подарована імператрицею Катериною ІІ мечеть Муфті-Джамі, яку цього ж року освятив під титулом Успіння Пресвтої Діви Марії архієпископ Могильовський Станіслав Сестрженцевич-Богуш. У післярадянський час культову соруду повернули мусульманській спільноті.

HODOWICA. Dawny kościół p.w. Wszystkich Świętych (1751 - 1758). Lwowski obw., Lwowski r-n

81117 Годовиця

Перша згадка про село Годовиця датується 11 листопада 1371 року. 1405 (чи 1421?) року поселення було переведено із руського та польського права на магдебурзьке. Нині населення села - майже дев'ять сотень мешканців.

Місцева парафія постала не пізніше 1498 року. У 1618-1621 роках костел в Годовиці, як і храм св. Валентина у Наварії, був знищений татарами, проте його відбудували у 1631 році, а 1685 року цей костел освятив єпископ-помічник Львівський Юрій Гедзінський. Відомо, що ця святиня була мурованою, мала окрім головного вівтаря Всіх Святих ще три бічні - Матері Божої, св. Анни та св. Миколая.

KROTOSZYN. Dawny kościół p.w. Wszystkich Świętych (1854 - 1855). Lwowski obw., Lwowski r-n

81136 Кротошин

Перша згадка про село датується 11 жовтням 1377 року в документі, за яким, зокрема, Кротошин передався львівському домініканському монастирю Божого Тіла, у власності якого село перебувало до 1939 року. 1397 року Кротошин отримав магдебурзьке право. Завдяки переселенцям із Польщі містечко з часом стало майже повністю польським, проте після ІІсв. війни поляків переселили до Польщі, а їх місце зайняли українці звідти. Нині Кротошин має понад тисячу мншканців. Належав до Пустомитівського району, а від 2020 року - до Львівського.

Першу святиню в Кротошині споруджено завдяки домініканцям 1399 року як парафіяльну каплицю. 1615 року вже згадується парафіяльний костел, проте формально у містечку існувала лише капеланія, а парафія постала десь наприкінці 80-х років ХІХ століття. Відомо, що на початку XVIII століття храм був збудований із дубового дерева, мав три нові дерев'яні вівтарі, дзвіницю неподалік та вже носив титул Всіх Святих.

MIŻYNIEC. Kościół p.w. Wszystkich Świętych (177?). Lwowski obw., Samborski r-n

82013 Міженець,
+380 (3238) 323-25,
f.b.: 1847820292137724

Поселення Міженець відоме у документах з 1392 року як Нижинець. Проживає у селі нині понад 1100 мешканців.

Парафія у Міженці була заснована 21 січня 1488 року коштом П. Дерсняка та Я. Каменецького (за непідтвердженими даними, її заснували ще у ІІ половини XIVст., а 1488 року лише відновили). Відомо, що у 1642 році дерев'яний костел було освячено після ремонту. 1696 року храм згорів. У 1700 році спорудили (за кошти А. Баранецької) та освятили новий дерев'яний костел. 1721 року він мав 4 вівтарі, була також новоспоруджена дзвіниця на 2 дзвони.