32632 Струга,
вул. Шкільна,
+380 (3847) 263-72)

В документах Струга згадується у 1530-1540 роках як спустіле село (отже було засноване ще раніше), є також згадка у 1566 і 1578 роках. У ХVIIст. з виникненням другого села під назвою Струга стару Стругу назвали Великою, а нову - Малою або Стружкою. У ХІХст. та до Ісв. війни була центром волості. 1893 року тут проживало 1886 мешканців, 1905 року (село вже називалось просто Стругою) - 2595, нині - майже півтори тисячі осіб. Входило до Новоушицького району, а від 2020 року стало частиною Кам'янець-Подільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії у Вербовці. Невеликий мурований костел у Струзі збудували 1814 року коштом родини місцевих власників Стемповських. Мав три вівтарі, головний з яких містив скульптурку Господа Ісуса Розіп'ятого. Його консекрував у 1818 році єпископ Францішек Мацкевич під титулом Всіх Святих. Цього ж року завдяки досить значній фундації від 24 травня (ймовірно, теж Стемповських) тут постала самостійна парафія, виокремившись із вербовецької, та почали вести метричні книги.

09804 Тетіїв,
вул. Януша Острозького, 18а

За часів Київської Русі тут було місто Тимошня, від 1514 року поселення відоме як Тетіїв, яке 1606 року отримало магдебурзьке право. Під час Хмельниччини Тетіїв був сотенним містечком, від 1800 року - волосним. У 1853 році тут проживало 4488 мешканців, на початку 1921 року - тільки 5975 (майже вдвічі менше, ніж у 1916 року), нині ж - понад 12600. 1968 року Тетіїв віднесено до категорії міст. Був райцентром, а 2020 року увійшов до Білоцерківського району.

У Тетієві на цвинтарі поруч із спорудженим у 1802-1804 роках костелом Успіння Пресвятої Діви Марії заснованої у 70-х роках XVIII століття парафії було збудовано 1805 року у формах античної святині муровану каплицю-усипальницю заможної родини землевласників на Тетіївщини (і не тільки) Свейковських.

98114 Феодосія,
Сімферопольске шоссе, 22,
+380 (6562) 249-95

Місто заснували VI століття до н е. греки-вихідці із Мілету (Мала Азія), назвавши його Феодосією. 1226 року генуезькі купці виторгували у татарського хана Оран-Тімура руїни Феодосії, відновили місто (під назвою Кафа), зробивши його центром своїх кримських володінь. У 1475р. місто захопили турки. Під назвою Кеффе воно стало центром Кримської провінції Османської імперії. 20 липня 1771р. під час російсько-турецької війни 1768-1774 років місто взяли запорізькі козаки полковника Опанаса Ковпака. У 1787 році йому повернули давню назву Феодосія (правда, назва Кафа на короткий час повернулась за правління імператора Павла I). Була центром повіту. Населення - близько 69 тисяч мешканців.

У генуезький період Феодосія стала також осередком Римсько-Католицької Церкви в Криму, яка мала 17 парафій та кілька монастирів. Нею керували феодосійські єпископи. За панування турків у місті збереглась одна парафія. На початку російського періоду, 1787 року була перебудована на костел подарована імператрицею Катериною ІІ мечеть Муфті-Джамі, яку цього ж року освятив під титулом Успіння Пресвтої Діви Марії архієпископ Могильовський Станіслав Сестрженцевич-Богуш. У післярадянський час культову соруду повернули мусульманській спільноті.

81750 Ходорів,
вул. Замкова, 4,
+380 (3239) 533-49,
f.b.: 562360943918042

Перша документальна згадка про Ходорів датується 1394 роком (як Ходоростав), а магдебурзьке право поселення отримало 1436 року, яке було підтверджене у 1524 році. У 50-х - 60-х роках ХІХст. було центром повіту. 1880 року тут проживало майже дві тисячі мешканців, у тому числі понад 8 сотень греко- і понад чотири сотні римо-католиків. У 1940-1959рр. місто було районним центром, потім увійшло до Жидачівського району, а від 2020 року є у Стрийському. Нині населення - близько 9600 мешканців.

8 листопада 1460 року у Ходорові коштом місцевого власника Юрші, родина якого пізніше стала називатись Ходоровськими, було засновано парафію, тоді ж (або трохи раніше) збудували перший (дерев'яний) костел. У 1620-1621 роках цю чи чергову святиню знищили турки і татари, а наступний храм 1655 року зруйнували війська московітські і шведські.