47711 Байківці,
вул. Січових Стрільців - Івана Франка,
f.b.: sharbelbajkivci

Перша писемна згадка про Байківці датується 1653 роком. Тривалий час поселення було розділене на Старі Байківці та Нові Байківці. 1880 року тут проживало понад 770 мешканців, нині - близько трьох з половиною тисяч осіб. У 1940-1941 і 1944-1962 роках село належало до Великобірківського району.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Чернелеві Мазовецькому, який нині називається Соборним. В середині ХІХ століття їх було близько 340, а 1901 року, коли чисельність вірян перевищила півтисячі, у Байківцях коштом Леона Подлеського спорудили дерев'яну каплицю. Перед І світовою війною кількість вірних збільшилась до понад 660 осіб.

61047 Харків,
вул. Плиткова, 23/26

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Заснований у середині XVIIст. Рогань, частину якого нині займає промисловий та спальний район Харкова, вперше письмово згадується 1736 роком, а його забудова почалась на початку 80-х років минулого століття.

3 березня 1996 року група черниць та парафіян на чолі із священниками храму Успіння Пресвятої Діви Марії виїхала у цей мікрорайон, щоб молитися про створення тут нової парафії. 23 жовтня 2001 року парафію відвідав тодішній Апостольский нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович. 1 червня 2008 року єпископ Мар'ян Бучек освятив Хрест на місті майбутньої каплиці.

77610 Креховичі

Село Креховичі вважається заснованим 1419 року. 1880 року воно мало 1189 мешканців, переважна більшість яких була греко-католиками, 1939 року - 2900, у тому числі 2280 українців і 430 поляків, нині ж тут проживає майже 2400 осіб. Входило до Рожнятинського району, а від 2020 року належить Калуському.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Матері Божої Скорботної у Рожнятові. У 1900 році у Креховичах було закладено мурований фундамент під будівництво громадської каплиці, а 1901 року завдяки зусиллям рожнятинського настоятеля о. Франциска Маліновського та коштам Казимира Любомирського і пожертві фірми 'Глесінгер' брошневських парових тартаків на цьому фундаменті спорудили дерев'яний храм.

44200 Любешів,
вул. Незалежності, 95

Перша писемна згадка про Любешів від 18 вересня 1484 року. У 1693 році поселення отримало статус містечка. А 18 січня 1940 року було створено Любешівський район у складі Волинської області, центром якого став Любешів. Проживає у ньому майже 5800 мешканців.

У 1756 році родина власників Любешева Чернецьких склала пожертвування на осередок оо.-капуцинів, які прибули 5 травня цього ж року до Любешева. Єпископ Антоній Воллович 15 серпня 1756 року освятив наріжний камінь під будівництво храму і монастиря, яке розпочалось 1761 року. Спорудження припинилось у 1774 році, коли помер фундатор Ян Чернецький, і завершилось аж у 1786 році, коли єпископ Ян Каховський освятив храм під титулом св. Франциска Асизького.

90150 Лисичово,
вул. Головна, 10

Розташоване на лівому березі річки Лисичанки село Лисичово відоме з 1465 року під назвою «Liszicza» та 1466 року як «Lissica». У 1517 році його називали «Rawasmezew», а в 1662 році — «Ravaszmező». У 1795 році було відоме як українське (русинське) поселення, в якому проживало понад півтисячі греко-католиків. У 1910р. тут вже було понад 1700 мешканців, з них лише близько сотні були римо-католиками німецького та угорського етнічного походження. Нині у селі проживає понад 3100 мешканців.

У 1993 році місцеві католики латинського обряду придбали звичайний сільський будинок та пристосували його для богослужінь в якості каплиці. 8 серпня цього ж року відбулось освячення цієї каплиці.

72316 Мелітополь,
вул. Дзержинського, 225

Перші згадки про Мелітополь (до 1816 року - Кизил-Яр, тюркською «Червоний берег», а потім - Новоолександрівка) припадають на 1769 рік, коли тут спорудили редут, в якому несли службу запорізькі козаки, проте воно вважається заснованим у 1784 році. 7 січня 1842 року поселення віднесли до розряду міст, назвали Мелітополем (із давньогрецької - «Медове місто») та зробили центром повіту. Нині - районний центр з населенням понад 153 тисячі мешканців.

До революції римо-католики Мелітополя належали до парафії св. Архангела Михаїла у Костгеймі (нині - Показне) і свого храму не мали.

У першій половині першого десятиліття ХХІ століття тут облаштували каплицю у будинку, в якому проживав священник, а 2007 року розпочалося спорудження мурованого костелу Успіння Пресвятої Діви Марії, яке завершили 2018 року.

Каплицею опікуються оо.-михайлити (zgromadzenie św. Michała Archanioła), працюють також черниці із згромадження Сестер Святих Кирила і Мефодія.

84122 Слов'янськ,
вул. Будьонного, 7

Поселення Тор (нинішній Слов'янськ) було засноване у середині XVII століття. У 1685-1764 роках було сотенним містечком Ізюмського полку. 1784 року його переймуновали на Словенськ та зробили повітовим містом. Нині - районний центр з населенням майже 110 тисяч мешканців.

До революції місцеві римо-католики не мали свого храму. З відродженням церковного життя після комуністичного тоталітаризму Святі Меси відправлялись у 'Домі Просвіти'. 11 лютого 2007 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив подаровані ним дерев'яні скульптури святих Кирила та Мефодія - покровителів новонародженої парафії. У центрі міста було придбано приватний будинок для облаштування у ньому каплиці, яку 24 липня 2012 року освятив єпископ Мар'ян Бучек.